На допомогу вихователю початківцю

Хто такий сучасний вихователь? Насамперед, це людина, яка розуміє, любить і поважає особистість дитини, сприймає її такою, якою вона є, це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає. Вихователь – це фахівець, який володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину. Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь – якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної, всебічно розвинутої особистості.

«Ми щиро любимо свою Україну!»

Конспект музичного заняття

для дітей середньої та старшої груп про народні символи

музичний керівник Фоменко Т.А.

Мета: згадати про державні та народні символи України; розвивати музично-слухові уявлення, чуття ритму та характеру музики; вчити узгоджувати рухи з музичним супроводом; виконувати рухи українського танцю .

Реквізити:

● магнітна дошка

● посилка

● атрибути української символіки:

⁕ прапор

⁕ герб

⁕ вишитий рушник

⁕ гілочка калини

⁕ коровай

⁕ віночки

● шаблони квітів

● чобітки червоного кольору

Музичний матеріал:

● українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

● пісня «Це моя Україна», слова Анатолія Камінчука, музика Миколи Ведмедері

● пісня «Україна», слова Ольги Яворської, музика Миколи Ведмедері

● пісня «Козачата», слова Ольги Яворської, музика Миколи Ведмедері

● українська народна мелодія «Ой лопнув обруч»

● «Танок з віночками», музика Сергія Білобловського

Хід заняття:

Під супровід української народної пісні на вибір музичного керівника до музичної зали заходять діти, стають кружка і виконують музичне привітання.

Музичний керівник: Діти, я так рада вас усіх бачити! Прийшла весна, засяяло тепле сонечко, подарувавши всім квітучий настрій. А який настрій маєте ви? (Відповіді дітей.) Сьогодні наше заняття буде дещо незвичним і по-справжньому святковим. Погляньте, до нас прийшли гості — ваші однолітки й любі педагоги. А доки вас не було, я отримала ось цю велику посилку. (Ставить її на середину музичної зали.) Відкриємо її разом, поглянемо, що там? (Відповіді дітей.)

Музичний керівник із дітьми відкривають посилку і дістають атрибути української символіки: картки із зображенням українського прапора та герба, рушник, гілку калини, коровай.

Музичний керівник: Діти, допоможіть мені з’ясувати, що це за речі.

Діти: Це — символи України.

Музичний керівник: А що таке Україна? Діти: Це країна, у якій ми народилися й живемо.

Музичний керівник: А хто з вас знає, що означає кожен із цих символів?

Перша Дитина: Синьо-жовтий прапор маємо,

Синє — небо, жовте — жито,

Прапор свій оберігаємо,

Він святиня — знають діти.

Друга Дитина: Наш герб — тризуб,

Це зброя, слава й сила.

Третя дитина (бере гілочку калини): У народі кажуть, що без верби та калини немає України.

Четверта дитина (бере в руки коровай на вишитому рушнику): Є такий давній

звичай український: коли гості приходять у наш край, на рушнику барвистому підносимо їм коровай.

Музичний керівник: Діти, а чого ще не вистачає у цій посилці?

Діти (разом): Віночка.

Музичний керівник: Молодці! Треба нам вирушити в подорож, щоби знайти квіти і викласти з них віночок. Ви згодні зі мною?

Діти (разом): Так!

Музичний керівник: Ну що ж, нумо в дорогу по музичній доріжці!

Звучить українська народна пісня на вибір музичного керівника, діти виконують музично-ритмічну вправу «Хоровод». Після цього сідають на місця, а до музичної зали заходить Україночка — перевдягнений вихователь групи.

Україночка: Добрий день, мої малята,

Любі хлопчики й дівчата.

Добре ви хоровод водили,

Гарну квіточку заслужили.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Люба Україночко, дякуємо тобі! Але нам треба багато квітів знайти, щоб викласти з них віночок.

Україночка: Ось у чому річ. Так-так. Чи є серед вас хлопчик на ім’я Гриць?

Музичний керівник: Ні, у нас немає хлопчика, якого звуть Грицем. Проте ми знаємо розспівку про нього.

Діти виконують розспівку на основі української народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи».

Музичний керівник: А тепер, діти, ми з вами пригадаємо пісню, яку вивчали на попередніх заняттях. У ній ідеться про нашу країну — Україну. Послухайте уважно і скажіть, як називається ця пісня, який характер вона має.

Діти слухають пісню «Це моя Україна», слова Анатолія Камінчука, музика Миколи Ведмедері у виконанні музичного керівника. По закінченні пісні називають її назву, розповідають, про що в ній ідеться, який характер пісні, а потім разом із музичним керівником виконують пісню.

Україночка: Молодці! Ви чудово співали! Мені все сподобалося, тому дарую вам ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Серед наших дітей є хлопчик, який підготував для всіх музичний сюрприз — пісню, що називається «Україна». Підтримаймо його оплесками!

Діти плескають у долоні, хлопчик стає на середину музичної зали і виконує пісню «Україна», слова Ольги Яворської, музика Миколи Ведмедері.

Музичний керівник: Діти, чи сподобалася вам пісня, про що в ній ішлося? (Відповіді дітей.) А тепер пригадайте, як називається той, хто самостійно виконує пісню? (Діти: «Соліст».) А якщо пісню співає дуже багато дітей? (Діти: «Тоді це — хор».) А якщо декілька дітей? (Діти: «Вокальний ансамбль».)

Україночка: Які розумні діти! Я вважаю, ви заслуговуєте, щоб я вам подарувала ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки. Під музику грайливого характеру до музичної зали заходить Козак — перевдягнений інструктор з фізкультури.

Козак: Доброго дня, малята! Доброго дня, шановні гості!

Я козак запорізький вільного роду, слугую народу.

Я дуже люблю свою Вітчизну — неньку Україну!

Я проїжджав повз ваш дитячий садок на вороному коні, почув, які гарні пісні тут лунають, і вирішив зайти, щоби привітатися.

Музичний керівник: Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти?!

Хлопчик: Хоч іще ми малюки,

та справжні хлопці — козаки!

Хлопчики виконують пісню «Козачата», слова Ольги Яворської, музика Миколи Ведмедері.

Козак: Молодці, козаки! Весело ви співали.

Україночка: За це я вам дарую ще одну квіточку.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Козак: Гарно тут у вас! А хочете, я розповім вам, як раніше хлопці запрошували дівчат до танцю? (Відповіді дітей.) Так-от, перед танцем проводили гру-змагання, промовляючи такі слова: «Дуб зелений, береза біла, гарна краса, та краще — сила. Хто перший добіжить, той гоноровий». Тоді хлопці ставали в ряд і бігли до обраного дерева. Той, хто прибігав першим, отримував право першим обрати серед усіх дівчат ту, яка найбільше подобалася, і запросити її на танець. А знаєте, чому в цій грі говорили про дуба і березу? Так в народі величали хлопця та дівчину. Коли в сім’ї народжувався син, то саджали біля хати дуб, щоб хлопець був сміливим і міцним, як дуб. А коли народжувалася донька, то саджали березу, щоб дівчина була гарною і стрункою, як береза.

Музичний керівник: Козаче, то чому б тобі разом з дітьми не потанцювати?

Козак: Залюбки! Прошу любих діточок

Розпочати наш танок!

Діти разом із Козаком танцюють «Український танок» під музичний супровід української народної пісні «Ой лопнув обруч».

Козак: Молодці! Спритно та так завзято ви танцювали!

Бажаю вам щастя земного,

неба голубого, хліба запашного,

і щоб козацькому роду не було переводу!

А мені вже час рушати далі. До побачення!

Діти прощаються з Козаком, який виходить з музичної зали.

Україночка: Ой, які ви всі радісні, діти, — справжні українці та україночки. Подарую я вам ще одну квіточку до вашого віночка.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Україночка: Час вже нам пограти в якусь гру. Погляньте, які в мене є гарненькі червоні чобітки! (Показує пару чобітків.) Ці чобітки не прості, а чарівні! Хто їх взує, той весело затанцює!

Музичний керівник: За українською традицією дівчатка і хлопчики на свята, як і дорослі, вдягали свій найліпший одяг, узували чобітки, бажаючи порадувати себе й усіх довкола. Аби привернути увагу до своєї обнови, діти робили ось так. (Плескає в долоні, виставляє ногу на каблук, одночасно розводячи руки в сорони.) Або ось так. (Робить «колупалочку», дрібушечки навколо себе.)

Діти повторюють усі рухи.

Україночка: А тепер пограємо з вами, діти, у гру «Веселі чобітки».

Гра «Веселі чобітки»

Діти стають кружка.

Музичний керівник обраній дитині дає пару чобітків. Діти в колі рухаються легкими підскоками під супровід української народної пісні на вибір музичного керівника, а дитина з чобітками йде поза колом. Тільки-но музика припиняє звучати, обрана дитина непомітно ставить чобітки за спиною когось із дітей. Музичний керівник чи вихователь пропонує всім дітям озирнутися і знайти чобітки. Діти кажуть: «Той, хто чобітки візьме, в коло танцювать піде!». Та дитина, за спиною якої опиняться чобітки, бере їх і йде з ними в коло, ставить поруч на підлогу і виконує імпровізовані танцювальні рухи. Усі діти підтримують її оплесками або приєднуються до імпровізованого танцю. Гру можна повторити кілька разів.

Україночка: Молодці, мені дуже сподобалося, як ви грали й танцювали, і за це я вам дарую останню квіточку до вашого віночка.

Україночка прикріплює квіточку до магнітної дошки.

Музичний керівник: Діти, погляньте, ми виклали віночок, який в Україні, за народною традицією, вважають своєрідним жіночим оберегом. Віночки виплітали з різного зілля від весни і до пізньої осені. Віночок був не лише окрасою голови дівчини, а й оберегом душі. Дитина: Вінок Україні сплітаємо, друже.

У таночку ми з ним закружляємо дружно.

Дівчатка танцюють з віночками під музику «Танок з віночками» Сергія Білобловського.

Музичний керівник: Діти, ось наше заняття добігає кінця. Чи сподобалася вам наша подорож? Що вам запам’яталося найбільше? Що нового ви дізналися на занятті? Чи сподобалося заняття нашим любим гостям-дітлахам? (Відповіді дітей.)

Україночка: Діти, я хочу подякувати всім вам за чудово проведений час! Я вірю, що ми завжди пишатимемося тим, що ми — українці. Адже хто ще в світі так, як українці, палко цінує добру пісню, запальні танці й дотепний гумор, супроводжуючи ними і працю, і дозвілля?

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичу вам усім.

Здоров’я і щастя всій нашій родині,

А цвіту і плоду — нашій Вкраїні.

«Як підготувати дитину до свята, щоб від свята отримати радість»

Порада для батьків

музичний керівник Фоменко Т.А.

Шановні батьки! Підготовка дитини до свята, його очікування – це велика

відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.

Зовнішній вигляд дитини

Зачіска дитини повинна бути дитячою та безпосередньою.

Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру. Взуття: чешки, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно – треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.

Розучування ролі

При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).

Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. При потребі отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

Присутність батьків

Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї. Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі – підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

Перегляд свята

Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята. Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся. До зали заходьте після запрошення. Вимкніть мобільний телефон. Не коментуйте виступи дітей під час свята. Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою – це може мати небажані наслідки. Підтримуйте виступ дітей оплесками.

Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною – пропонуємо свято подивитись у фойє.

Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи. Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя.

Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

Фольклор – джерело патріотизму

Консультація для батьків

музичний керівник Фоменко Т.А.

Дитинство – період розквіту в житті людини. Це час, коли дитина подібна квітці, який тягнеться своїми пелюстками до сонечка. Діти дуже чутливо реагують на кожне слово, сказане дорослими. Тому завдання дорослих – прищепити дітям любов до прекрасного, навчити їх умінням і навичкам гри в колективі, розвинути в дітях такі якості, як доброту, почуття товариства і благородство, почуття патріотизму до Батьківщини і рідним витоків.

Фольклор України надзвичайно важлива складова частина культури народу. Система духовного життя народу, яка тісно пов’язана з побутом, літературою, в якій відбиті моральні, етичні та естетичні погляди і цінності людей.

Фольклор — невід’ємна складова національної культури, яка в концентрованій формі подає одночасно народну філософію, етику й естетику, створюючи неповторний національний образ світу. Ми розглядаємо фольклор як народну музично-поетичну творчість, маючи на увазі власне музично-поетичний фольклор — вокальну (пісенну), інструментальну, вокально-інструментальну й музично-танцювальну творчість народу.

Для повноцінного розвитку дітям потрібна музика в усіх її проявах, що для них є ефективним пізнанням життя. Найбільш цікавим, простим і доступним музичним матеріалом для дитячого сприймання від народження до п’яти років є дитячий музичний фольклор. В етнопедагогіці взагалі велике значення в розвитку здібностей та обдарованості надається віковим особливостям дитини. Для кожного сенситивного періоду розвитку, з урахуванням різних індивідуальностей, існують певні фольклорні жанри, спрямовані на розвиток духовності дитини, засвоєння культурних цінностей, ідей, розширення знань, розвиток музично-творчих здібностей тощо.

Саме логічно й структурно організована музика пісенно-ігрового дитячого фольклору впливає на емоційну сферу. Перевага веселих, бадьорих, ігрових музичних інтонацій повчального змісту несе велике виховне та емоційно-моральне навантаження. Емоції ж є енергетичною базою розуму. Емоційний стан загострює, робить більш яскравим сприйняття навколишнього світу та самого себе. Тому в цей період найдоцільнішим джерелом знань про навколишній світ, а також необхідною умовою виховання національного світогляду в майбутнього громадянина є дитячий музичний фольклор. Зрозуміло, що в Україні особливу цінність у навчально-виховній роботі з дітьми дошкільного віку представляє український дитячий музичний фольклор.

Добрі, неймовірні, наповнені людським почуттям події, що притаманні традиційному українському дитячому музичному фольклору, допомагають дітям фантазувати, поринати у вигаданий казковий світ, розвивають образне мислення. Варто згадати, що дитячий музичний фольклор як найбільш природний засіб виховання завжди був невід’ємною складовою практичної народної педагогіки. Недарма естетичні смаки, художні здібності дітей здавна формувалися на численних піснях календарних та обрядових свят, ритуалів, які давали перші уявлення про навколишній світ, навчали шанувати працю, робити добро, бути милосердними, любити природу.

Театралізована казка «Рукавичка»

з використанням імпровізаційного музикування на дитячих та саморобних інструментах

старший дошкільний вік

музичний керівник Калиста І.В.

Мета: Стимулювати розвиток пізнавальної, мовленнєвої, емоційно-художньої та креативної активності, вміння виконувати ролі, яка озвучує інша дитина. Залучати дітей до підбору інструмента для озвучування кожного персонажу. Розвивати музичні фантазії, уяву, пам'ять, реакцію. Викликати інтерес до театру, до роботи в оркестрі.

Дійові особи:

⁕ Дівчинка – ведуча

⁕ Діти – музики

⁕ Конячка (дзвіночки)

⁕ Дідусь (повітряні дерев'яні кульки)

⁕ Собачка (металофон)

⁕ Мишка (озвучується маракасами)

⁕ Жабенятко (тріскачки)

⁕ Зайченя (барабан)

⁕ Лисичка (бубен)

⁕ Вовчик (дошка-тріскачка)

⁕ Ведмідь (кубики)

Декорації: хатка-рукавичка, ліс.

Музичні інструменти: металофон, дзвоники, дерев'яні ложки, повітряні кульки, помпони – султанчики з порізаних пакетів, барабан, бубен, саморобні маракаси, саморобні тріскачки, кубики, склянка з водою, соломинка, товкачик у ступці.

Хід казки:

(У центрі стоїть хатинка у вигляді рукавички, по один бік розміщуються діти – музики, а по іншій – дійові особи. Виходить дівчинка-ведуча.)

Дівчинка-ведуча: Добрий день вам, любі гості!

Час прийшов вам відпочити.

Вас розважать будуть наші діти.

Ось оці дошкільнята

Будуть лісові звірята.

А оці малюки допоможуть залюбки.

Прошу всіх зручніш сідати –

Будемо казку починати.

Дівчинка-ведуча: Сніжок кругом порипує (діти-музики риплять повітряними

кульками)

Поважно йде конячка (звучать дзвіночки, стукотять ложки)

Дідусь дрімає в саночках (здувають кульку)

За ним біжить собачка (металофон)

Прибуло ще товариство

І густий лісочок.

Нарубавши собі дровець (стук кубиків)

Сів дід на пеньочок.

Зняв тепленькі рукавички,

Бо упрів без звички.

Голову схилив на груди –

Подрімати трішки.

А як відпочив на славу, (дитина у ролі Дідуся виконує усі дії)

Взяв він рукавичку праву,

А про ліву геть забув –

Дід забудькуватим був.

(Дід «їде» знову на конячці – звучать дзвіночки, цокотять дерев'яні ложки)

(виноситься на центр ближче хатинка – рукавичка)

Дівчинка-ведуча: Ось лежить та рукавичка,

Наче хатка невеличка.

Раптом, теплу рукавичку

На дорозі бачить Мишка. (Мишка вибігає – озвучують мара

касами)

Мишка: Пі-пі-пі, хто в хатці є?

Хай свій голос подає!

Мабудь, тут нема нікого,

Відпочину я з дороги. (поселяється у рукавичці)

Дівчинка-ведуча: Та не встигла Мишка

Втішитись добряче,

Як по білому сніжку

Жабенятко скаче. (тріскачки)

Жабка-Стрекотушка: Ква-ква-ква, ква-ква-ква,

Де ж поділася трава?

Замерзли лапки і живіт,

Став холодним білий світ.

Ква-ква-ква, ква-ква-ква,

Ось і хатка лісова.

Хто тут в рукавичці є?

Хай свій голос подає!

Мишка: Я – Мишка-Шкрябобушка (звучать маракаси)

Пі-пі-пі. А тих то?

Жабка: А я – Жабка-Скрекотушка (звучать тріскачки)

Зелена пострибушка.

Пусти мене погрітися.

Дівчинка-ведуча: Так живуть вони удвох:

На млинці товчуть горох (стукають товкачем у ступці,

шурхотять султанчиками)

На піджарку смажать сало (булькотять у воду через соломинку)

Дуже добро жити стало.

Ось і Зайчик-Білячок

Вибиває гопачок.

Довговухий, швидконогий

Він стрибає без дороги. (дитина грає в барабан)

Зайчик-Пострибайчик: Хрум-хрум-хрум!

Хто в хатці є?

Хай свій голос подає.

Мишка: Пі-пі-пі,

Я – Мишка-Норушка. (звучать маракаси)

Жабка: Я – Жабка-Скрекотушка,

Зелененька Пострибушка,

Ква-ква-ква!

А ти хто? (звучать тріскачки)

Зайчик: А я – Зайчик-Пострибайчик,

Веселенький Побігайчик. (звучить барабан)

Хозяєчки-сестрички,

Пустіть у рукавичку.

Жабка та Мишка: Заходь! (Зайчик заходить – звучить барабан)

Дівчинка-ведуча: В трьох живуть та поживають,

Борщик варять – не гуляють. (через соломинку пускають

повітря у склянку з водою)

Не сумують в рукавичці.

Раптом йде руда Лисичка. (грають на бубні)

Кумонька Лисичка: Стук-стук-стук!

Хто в хатці є?

Хай свій голос подає!

Мишка: Я – Мишка-Шкряботушка,

Ще зовуть мене Норушка. (звучать маракаси)

Жабка: Я – Жабка-Скрекотушка,

Зелененька Пострибушка. (скрегочуть по дошці)

Зайчик: Я – Зайчик-Пострибайчик

Веселенький Побігайчик. (звучить барабан)

А ти хто?

Кумонька Лисичка: А я – Кумонька Лисичка, (звучить бубон)

Рудохвостая сестричка!

Хоч розкішну шубку маю,

Та вже зовсім замерзаю.

Ой, загину, пропаду,

Якщо в хатку не війду.

Дівчинка-ведуча: Вчотирьох вже стали жити –

Радість й сум на всіх ділити.

А мороз все не спадає, (тріпочуть махалками)

Лісом заметіль гуляє.

Сніг рипить, слід замітає. (риплять по вітряним кулькам)

Хто в цю пору тут блукає?

Ось – Вовчиська Сіромаха,

Змерз у лісі, як собака.

Зуби клацають, стрибає,

Зуб на зуб не попадає.

Вовчик-Панібрат: Поживитись ніде нині…

Хто живе у цій хатині?

Мишка: Я – Мишка-Шкряботушка,

Ще зовуть мене Норушка. (звучать маракаси)

Жабка: Я – Жабка-Скрекотушка,

Зелененька Пострибушка. (скрегочуть по дошці)

Зайчик: Я – Зайчик-Пострибайчик

Веселенький Побігайчик. (звучить барабан)

Кумонька Лисичка: Я – Кумонька Лисичка –

Рудохвостая сестричка. (звучить бубон)

А ти хто?

Вовчик-Панібрат: А я Вовчик-братик звуся, (звучить дошка-тріскачка)

З вами, бачу, подружуся.

Дівчинка-ведуча: В лісі вечір наступає (озвучення гу-гу-гу!)

Десь сова собі літає.

Бродить лісом лиш Ведмідь.

Підійшов й давай ревіть. (стукають кубиками по килимку)

Ведмідь-Забрід: Гей! Пустіть заночувати,

Буду з вами зимувати.

А хто, хто в хатці є?

Хай свій голос подає!

Мишка: Я – Мишка-Шкряботушка,

Ще зовуть мене Норушка. (звучать маракаси)

Жабка: Я – Жабка-Скрекотушка,

Зелененька Пострибушка. (скрегочуть по дошці)

Зайчик: Я – Зайчик-Пострибайчик

Веселенький Побігайчик. (звучить барабан)

Кумонька Лисичка: Я – Кумонька Лисичка –

Рудохвостая сестричка. (звучить бубон)

Вовчик-Панібрат: Я – Вовчик-Панібрат,

Друг тутешніх всіх звірят.(звучить дошка-тріскачка)

А ти хто?

Ведмідь-Забрід: Ну, а я – ваш друг Ведмідь.

Прозиваюсь ще забрід. (стукають кубиками по килимку)

Пустіть мене у хатку.

Усі звірі: Не надворі ж залишати,

Та іди уже до хати!

Важко тільки буде влізти,

Тут немає де й присісти. (залізає – шумлять брязкальцями)

Дівчинка-ведуча: Ось і Ведмедисько вліз у рукавичку.

Стали друзі в рукавичці жити-поживати.

Раптом – гавкає собачка

Поблизу їх хати. (біжить собачка, гавкає, заглядає у хатину,

обнюхує – звучить металофон)

Гавкає, усіх лякає,

Кругом нишпорить, шукає.

Рукавичку дідуся, що засніжена уся.

Звірі зразу навтьоки,

Рукавичка – на шматки! (грають всі разом шумові

інструменти)

Як затихло все у лісі,

То зібрались на узліссі.

Звірі всі то танцювали,

А музики вигравали. (звірята танцюють, а музики під веселу

музику грають на музичних інструментах)

(Далі музики передають свої інструменти героям. Кожний, говорячи, грає на своєму інструменті)

Мишка: Хоч не маємо ми хати, (грає на маракасах)

Жабка: Та не будем сумувати. (звучать тріскачки)

Зайчик: Всіх здружила рукавичка (грає на дошці)

Звірі (разом): Всі тепер – брати й сестрички. (усі шумлять на своїх інструментах)

Пісня про дружбу

(виходять музики уперед)

Музики: Любі гості, ми для вас

Радо грали весь цей час.

Ну, а зараз на прощання

Прийміть щирі побажання.

Дитина з маракасами: Дзень-дзень-дзень,дзень-дзень-дзень.

Нехай хорошим буде день!

Дитина з дошкою: Клім-клім-клім, клім-клім-клім.

Годі бути вже сумним!

Дитина з тріскачкою: Трісь-трісь-трісь, трісь-трісь-трісь.

З нами, радість, залишись!

Дитина з барабаном: Тук-тук-тук, тук-тук-тук.

Будь здоровим серця стук!

Дитина з бубном: Бам-бам-бам, бам-бам-бам.

Усі: Ми бажаєм щастя вам!

(актори і музики вклоняються)

Дівчинка-ведуча: Нашій казочці кінець,

А хто слухав – молодець!

(Діти довільно танцюють під веселу українську мелодію – кожен герой зі своїм музичним інструментом. Потім усі виходять махаючи руками «До побачення» під фонограму)

Організація театрально-ігрової діяльності дошкільників

Рекомендації

музичний керівник Калиста І.В.

֍ Ознайомте дітей зі змістом казки, п'єси тощо. При цьому дуже важливо зацікавити дітей. Тож читати текст чи розповідати потрібно виразно, емоційно. Але в жодному разі не можна нав'язувати дітям власні оцінки та ставлення до прочитаного. Під час обговорення змісту твору дайте дітям змогу висловитися, проявити емоційну активність.

֍ Охарактеризуйте разом з дітьми героїв казки, проаналізуйте їх емоційний стан, використовуючи ілюстрації до літературного твору (Що з ним?, Чому він плаче?), обговоріть стосунки між персонажами.

֍ Організуйте дидактичні та рухливі ігри сюжетно-тематичного спрямування за змістом казки після того, як діти її засвоїли. Доцільною буде робота із загадками, кросвордами, прислів'ями та приказками тощо.

֍ Створіть умови для продуктивної діяльності з елементами творчості – малювання, ліплення, аплікація за сюжетом казки; запропонуйте дітям зобразити персонажів та виготовити елементи костюмів для них тощо.

֍ Підготуйте разом з дітьми необхідні декорації, атрибути, афіші, запрошення тощо.

֍ Проведіть «акторське тренування» - вправи на розвиток уваги та уяви, засобів образної та емоційної виразності, на будування ритмічних малюнків: «як співає зозуля?», «цвірінькає горобець?», «стрибає заєць?», «підкрадається лисичка?». Корисно розв'язати творчі завдання: «Перетворити звичайні речі на щось незвичайне», «Придумай якомога більше замінників одному предмету» тощо.

֍ Відпрацюйте з дітьми мізансцени. Цю роботу доцільно проводити підгрупами, залучаючи лише тих дітей, які задіяні в мізансцені.

֍ Проведіть генеральну репетицію на сцені в костюмах із музичним супроводом, декораціями та атрибутами.

֍ Організуйте виступ дітей перед публікою.

«Домашній театр - розвиток мовлення"

Консультація для батьків

музичний керівник Калиста І.В.

         Так уже влаштований наш світ, що в ньому все менше і менше залишається місця для звичайного спілкування. Прийшовши додому і ми, і діти замикаємося на телевізорі або комп'ютері де, підключившись до інтернету, достатньо вставляти лаконічні повідомлення або смайлики. Чому ж ми дивуємося, коли малюки відчувають проблеми в спілкуванні з однолітками і дорослими. Адже набиратися досвіду то їм ніде.
      Пропонуємо вам дуже простий і захоплюючий варіант навчання грамотної мови - домашній театр. Організувавши нехитрі вистави, ви допоможете дитині правильно будувати речення, розширите його словниковий запас, проведете час за веселим заняттям, доставите масу задоволення і собі, і глядачам: рідним, знайомим, сусідам.
Що вам знадобиться?
Реквізит
         Перш за все, ширма. Вона грає куди більш важливу роль, ніж здається на перший погляд. Адже більшість малюків щиро вірять, що глядачі не здогадуються про те, хто озвучує казкового героя. А значить, дітки відчувають себе в безпеці і, відкинувши всі комплекси, читають діалоги різними голосами, співають, розповідають вірші. До речі, саме цю людську особливість використовують в церкві під час сповіді, коли віруючий сидить в відгородженому від усіх приміщенні - так куди легше виговоритися.
         Зробити ширму зовсім не складно. Можна використовувати стару велику коробку, обклеївши її обрізками шпалер, різнобарвними фігурками, мішурою. Або ж натягнути на мотузку шматок щільної тканини. Може послужити для благої мети і спинка широкого крісла. Словом, експериментуйте.
          Крім того, обов'язковий реквізит для будь-якої вистави - ляльки. Величезний вибір надають спеціалізовані магазини товарів для дитячого розвитку. Але, при наявності бажання, нескладно виготовити їх і самостійно. Це можуть бути зшиті або пов'язані герої, фігурки, вирізані з картону й розфарбовані кольоровими олівцями. Можна використовувати навіть прості дитячі іграшки чи ляльки рукавичок.

             А що може бути краще, коли дитина разом з мамою чи татом робить своїми руками театральну іграшку, проявляючи свою творчість, фантазію та вміння. Така спільна творчість зближує батьків з дітьми. Згодом дитина дуже бути пишатися своєю роботою, буде розповідати про неї з особливими захопленнями .
Сценарій
        У цьому питанні не варто особливо мудрувати. Виберіть добре відому казку і розподіліть ролі.
Організація вистави
        Можна грати самостійно, але краще, коли в процесі творчості беруть участь кілька дітей. Тому непогано запросити в гості друзів. Завчає діалоги і запрошуйте глядачів. Такі стандартні фрази як «давай дружити», «можна з вами», «як тебе звати», «будь ласка» і «спасибі», «підкажіть», «чим тобі допомогти», «я спробую», «мені не подобається», «дякую, не хочу» суттєво спростять реальне життя малюків.
        Коли казка програна кілька разів - використовуйте кілька хитрих прийомів. Приміром, задійте героя із зовсім іншої історії. Нехай попелюшка поспілкується з русалочка, а колобок з мишкою-норушкою. Цікаво, що у вас вийде?

Очевидно, що в майбутньому не кожна дитина стане актором. Але в будь-якій справі йому допоможуть творча активність і розвинена уява, які не виникають самі по собі, а їх необхідно розвивати.

Інтегроване заняття «Український віночок»

з ознайомлення із соціумом та художньо – продуктивної діяльності (аплікація)

для дітей раннього віку

вихователь Тіщенко І.А.

Мета: продовжувати знайомити дітей з елементами українського вбрання, зокрема – українським віночком; навчати малят викладати готові форми на аркуші паперу доповнюючи зображення віночка стрічечками; вправляти в засобах викладання аплікації без наклеювання; закріплювати знання основних кольорів (жовтий, червоний, зелений) та вправляти малят у знаходженні оранжевого кольору; розвивати образне сприймання, відчуття кольору; виховувати емоційно – естетичні почуття, інтерес до національних традицій.

Матеріал: лялька в національному вбранні, український віночок, аркуші паперу формату А–4 з зображенням віночка без стрічечок на кожну дитину, вирізані з кольорового паперу смужки (стрічечки для віночка) на кожну дитину жовтого, червоного, зеленого та оранжевого кольорів; українська народна гра з віночком.

Хід заняття:

В гості до дітей завітала лялька Оленка в національному вбранні. Вихователь пропонує розглянути її, наголошує, яке гарне, барвисте, яскраве у неї вбрання:

- Подивіться, дітки, яка гарна у Оленки сорочечка – вишиваночка, квітчаста спідничка і червоні чобітки.

Читання вірша Н.Забіли «Ой чук – чуки!»:

Ой чук – чуки, чуки – на!

Наша доня чепурна.

В неї на голівці

жовті чорнобривці,

і віночок з конюшини,

і намисто із шипшини,

і листок красольки,

наче парасолька,

і широкий лопушок,

мов зелений фартушок!

Вихователь звертає увагу дітей на віночок, що одягнений на голівці в Оленки.

А ще Оленка принесла сьогодні вам віночок. Давайте його розглянемо. (Звернути увагу дітей на те, скільки різних квітів зібрано в ньому, які гарні стрічечки до нього приєднані, якого вони кольору.
А хочете пограти з віночком?

Проводиться українська народна «Гра з віночком»

Одна дитина у віночку стоїть в колі, всі інші йдуть:

Ми віночок цей взяли,

І на (ім'я дитини)… одягли.

Ти в віночку потанцюй,

Потім дітям подаруй.

Дитина танцює, всі плескають в долоні. Потім дитина знімає віночок, і каже:

Я дарую віночок …(ім'я дитини)

А зараз, дітки, погляньте, що ще Оленка принесла нам сьогодні (вихователь показує дітям аркуші паперу з зображенням віночків, що не мають стрічечок).
Що тут зображено? (Віночки)
Ці віночки подружок Оленки.
А чи такі вони як принесла з собою Оленка? Чому ні? Чого у них не вистачає? (вихователь підводить дітей до висновку, що у віночків немає стрічечок)
Давайте допоможемо подружкам Оленки і «прив’яжемо» до віночків стрічечки. Подивіться як ми це будемо робити.

Вихователь по черзі бере стрічечки, запитує у дітей якого вони кольору, а потім прикладає до віночка. Потім запрошує дітей підійти до столів, щоб самим «прив’язати» стрічечки.

Діти проходять до столів де лежать заздалегідь підготовані аркуші з зображенням віночка та смужки з кольорового паперу (стрічечки).

Вихователь звертає увагу дітей на смужки – стрічечки,пропонує знайти стрічечку певного кольору і «прив’язати» її до віночка.

Діти виконують аплікацію.

Вихователь схвалює зусилля дітей, наголошує, які гарні віночки у них вийшли, викликаючи у дітей емоційний відгук на красу їхніх виробів.

Подружки Оленки будуть вам дуже вдячні за такі гарні віночки, дякую!

Конспект заняття з аплікації

«Весняна прогулянка»

(для дітей раннього віку)

вихователь Тіщенко І.А.

Мета: продовжувати виховувати у дітей бажання милуватися красою природи, знайомити з характерними ознаками весни, формувати інтерес до явищ весняної погоди. Активізувати словник, продовжувати вчити відповідати на поставлені запитання та вести діалог, розвивати слухову й зорову увагу. Розвивати в дітей музично-сенсорні здібності, зацікавлювати співом, танцями, іграми, виховувати музичний та художньо-естетичний смак.

Обладнання: ілюстрації на тему «Весна прийшла», декорації дерев, силуети сонечка та вирізані з кольорового картону промінці, паперові квіти різного кольору, іграшкові відерця, дидактична іграшка цуцик Шарик, дидактична іграшка зайчик-Вуханчик, музичний супровід.

Хід заняття:

Ішла весна-красна у синій хустинці,

Несла весна-красна у скриньці гостинці,

Ягнятам – травицю, гусятам – водицю,

Каченятам – ряску, а малятам – казку.

Діти, яка зараз пора року? (Весна)
Так, весна. Це одна з найкращих пір року. Їй радіють усі: рослини, тварини, птахи та люди. Природа прокидається та радісно посміхається сонячним промінчикам. Прилітають із теплих країв птахи, на землі зеленіє перша травичка, а на деревах з’являються молоденькі листочки (Діти розглядають ілюстрації на тему «Весна прийшла»).
Малята, розгадайте загадку:

У лісах струмки пустила,

Землю травами встелила,

Перші квіти принесла

Чарівна моя…(Весна)

Чи знаєте ви вірші про весну? (Діти розказують вірші про весну, птахів, квіти).
Давайте з вами пограємо у гру «Весняні квіточки».

Мета: продовжувати вчити дітей діяти за сигналом вихователя, повторити основні кольори. (У грі беруть участь по троє дітей по черзі).

Хід гри:

По залу розсипані паперові квіти різних кольорів. Дітям роздають іграшкові відерця. За сигналом вихователя під музичний супровід кожен з дітей збирає квіти одного кольору (один – червоні, другий – жовті, третій – сині). Виграє той, хто швидше впорається із завданням.

- Молодці, малята. (Діти сідають на стільці). Як я вже говорила, весні радіють усі: і рослини,і птахи, і тварини. Хоча де-не-де ще лежить сніжок, завдяки яскравому весняному сонечку, у всіх з’являється гарний настрій. Сьогодні з нами на прогулянку піде цуценя на ім'я Шарик, яке теж радіє весняному теплу і любить гратися. Давайте, діти, заспіваємо для нього пісеньку (Під музичний супровід діти співають пісню «Перші крапельки весни»).

Ще надворі біло-біло,

Та вже сонечко пригріло.

Кап-кап-кап краплини

Весняні перлини.

Вже із стріхи капу-капу

Прямо цуцику на лапу.

Кап-кап-кап краплини

Весняні перлини.

Цуцик носа підставляє,

Цуцик хвостиком виляє,

Кап-кап-кап краплини

Весняні перлини.

Шарикові дуже сподобалась наша пісенька, молодці. До нас сьогодні завітало ще й зайченя Вуханчик. Подивіться, яке воно красиве й пухнасте. Вуханчик любить музику, вміє гарно танцювати й веселитись. Давайте разом із зайчиком крокувати (Вправа: «Весело крокуємо»).
Зайчику, тобі сподобалось, як наші малята крокували? (Так.)
А вам, діти? (Так). Сядемо й відпочинемо. Весною все навколо зеленіє: і травичка, і листочки на деревах, розпускаються перші квіти. А щоб вони були ще красивішими, їх поливає дощик.
Сонечко яскраво засяяло і стало теплими весняними промінчиками всіх гладити. Подивіться, яке воно привітне. А скажіть мені, яке сонечко? (Жовте, кругле). Чого йому не вистачає? (Променів). Давайте зараз викладемо навколо сонечка багато промінців.(Викладають, вихователь допомагає).
Молодці, малята, всі старалися. Ми весело провели час, разом раділи приходу весни, співали пісень, танцювали та гралися. Давайте дружно скажемо Шарикові та Вуханчику «До нової зустрічі!»

Консультація для вихователів груп раннього віку

«Формування художньо-продуктивної діяльності

дітей раннього віку»

вихователь Тіщенко І.А.

Ранній вік – найвідповідальніший період у житті дитини, оскільки в цей час закладається фундамент майбутньої особистості, формуються основи фізичного і психічного здоров’я. Оскільки дитина раннього віку продовжує інтенсивно пізнавати навколишній світ, слід наситити найближче до неї оточення творами образотворчого, музичного, літературного мистецтва. Народні іграшки, дитячі музичні інструменти, предмети українського декоративно-прикладного мистецтва будуть виховувати і формувати естетичний смак дитини, розширювати уявлення про різноманітність творів. Щоб маленька дитина не виросла байдужою до світу прекрасного, необхідно якомога раніше залучати її до процесу творення малюнка, ліплення, музикування, слухання та розігрування нескладних сюжетів казок, приказок, співанок.

Освітня лінія Базового компоненту «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їхні властивості та якості, форму, колір, величину, положення в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення. До зображувальної діяльності належать малювання, ліплення, аплікація, їх взаємозв'язок простежується у виражальних засобах (форма, лінія, об'єм), які використовують при створенні продукту. Декоративне малювання, аплікація і ліплення передбачають використання гами кольорів і гармонії, сюжетне - композиції.

На заняттях із зображувальної діяльності розвивається мовлення дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразного мовлення.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість. Велике значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання. У процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

Яка роль вихователя в художньо-естетичному вихованні дітей на різних етапах їхнього розвитку?

Дитині раннього і молодшого дошкільного віку потрібно забезпечити та сформувати:

- вчасний розвиток чутливості сенсорного апарату;

- емоційний відгук на сприймання найяскравіших якостей і властивостей предметів та явищ.

У молодшому дошкільному віці елементарна художня діяльність дитини вже має ознаки естетичного характеру, а її естетичний розвиток пов'язаний із індивідуальним досвідом. Тому вихователю слід ураховувати, що у своїх творах дитина виявляє елементи самостійності, творчої активності. Стимулювання активності дитини – першочергове завдання вихователя при роботі з даною віковою групою.

Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-продуктивній діяльності є розвиток у них елементів творчості.

Творчі здібності формуються у дітей поетапно. На початковому етапі здійснюється нагромадження знань та художніх вражень, набуття вмінь та навичок на заняттях, що є необхідним для самостійної художньої діяльності. І лише на подальшому етапі стає можливим виникнення творчого задуму, пошуку художніх засобів.

У розвитку творчої активності велику роль відіграє предметне середовище, що оточує дітей. У збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, друковані посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми тощо. Ця група матеріалів потребує обов'язкової участі дорослого на тому етапі, коли дітей знайомлять з ними.

Для того, щоб у дітей з'явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Це досягається відповідним розташуванням меблів та стимулюючих матеріалів. Створюючи атмосферу для художньої діяльності, слід виходити з основної мети її організації - розвитку індивідуальних нахилів та здібностей дитини. Основний принцип - атмосфера повинна сприяти художній діяльності та забезпечувати вільний вибір, без цього творчий процес неможливий.

Існує два основних підходи до вирішення вихователем такої ситуації, коли дитина відмовляється брати участь у художній діяльності. Перший - авторитарний, коли вихователь примушує дитину виконувати те, чого їй в даний момент не хочеться робити. Другий - демократичний: педагог дозволяє дитині вибрати ту діяльність, яка приваблює її. Такою діяльністю звичайно буває гра.

В разі авторитарного тиску на дитину її художня діяльність втрачає творчий момент, адже прояви художньої творчості неможливі в атмосфері відсутності свободи вибору; у дитини може остаточно зникнути інтерес до примусової діяльності. Щодо демократичного підходу, то звичайно він більше враховує індивідуальний стан, потреби дитини, проте не сприяє залученню її до художньої діяльності, тобто педагогічна мета цього специфічного моменту в загальній системі виховної роботи в дошкільному закладі не досягається.

Однак вихователь, враховуючи актуальний психічний стан дитини, може використати й третій варіант підходу до розв'язання зазначеної проблемної ситуації - творчий.

Звичайно, не існує готових методичних «рецептів» на всі випадки життя, проте якщо вихователь буде уважним до психічного стану дитини, її настрою, потреб, інтересів та виявить при цьому педагогічну винахідливість, можна сподіватися на успішне розв'язання будь-якої проблемної ситуації у виховному процесі, а художньо-продуктивна діяльність забезпечує ефективність педагогічного процесу та сприяє всебічному розвитку дітей.

Природа і її пізнавальна цінність .

(дослідницька робота з дошкільниками старшої групи)

Вихователь-методист Азанова Н.В.

Досліди с водою.

Мете: вчити дітей визначати стан води за кольором, дотиком, (прозора, брудна, тепла,

холодна, солодка, солона, кисла, гірка). Розуміти, що воду п'ють люди, тварини,

що вона потрібна рослинам , її треба берегти. В доступній формі, на основі спостережень, пояснити, що при замерзанні вода перетворюється на лід, розповісти про рух води в природі, ввести до словника дітей слова «крижинка»,

«потічок» Розвивати спостережливість, допитливість, розуміння значення води

в житті людей, тварин, рослин. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї.

Обладнання: Дві прозорі посудини, колекція річкових камінців: великих і маленьких, вода, пісок, сіль, фільтр, 2 склянки, фарби, формочки з водою, пензлі, тарілочки, підставки

Хід заняття

Діти, до нас сьогодні у нас незвичайний день ,до нас завітало багато гостей, давайте з ними привітаємося.

Тема нашого заняття - природа ї її пізнавальна діяльність Ми з вами перетворимося у справжніх дослідників.

Ой! Що це шумить - це вода. Погляньте, діти! Який у нас гість. Його звуть Капітошка. А ви знаєте , хто такий Капітошка? Це герой мультфільму - дощова крапелька. До нас він потрапив із звичайного крану. Маленькі крапельки води - його братики та сестрички, з яких складаються струмочки, річки, моря.

Послухайте загадку: Вона прозора як сльоза,

І кольором мов бірюза

На все вона спроможна,

Без неї жити не можна,

Тепер вгадайте, хто вона

Ота звичайна рідина ................... (вода)

Зараз Капітошка, ми тобі розповімо все що ми знаємо про воду.

З загадки ми дізналися, що вода - це рідина. Її можна перелити з одного сосуду в інший. (Діти виконують)
Вода - прозора. (Діти розглядають воду)
Діти, а для чого нам потрібна вода? (Воду ми п'ємо, готуємо їжу, нею миються, перуть одяг. Для рибок вода це єдине місце життя.)
Яка буває вода? (Чиста, брудна, тепла, холодна)
Яка вона на смак? (Вода смаку не має).
Який у неї колір? (Вода прозора)

Дослід № 1

Візьмемо склянку води, ложечку солі або цукру. Спостерігайте, що відбувається з кришталиками солі, цукру. Вони стають меншими і зовсім зникають. Та чи зникла сіль? Цукор? Вони не зникли, вони розчинилися у воді.

Скуштуйте воду на смак? Вода стала солоною, або солодкою в залежності що ми туди поклали сіль або цукор.

А щоб перевірити, чи немає солі чи цукру у воді, пропустимо розчини крізь фільтр. Розчини вільно пройшли крізь фільтр.

Висновок: Цукор і сіль розчиняються у воді змінюючи її смак.

Дослід № 2

Візьмемо склянку води і ложку піску. Вода стала каламутною, тому що пісок не розчиняється у воді, а коли вода постоїть, частинки піску осядуть на дно. Пропустимо каламутну воду через фільтр, частинки піску залишаться на фільтрі.

Ми з вами побачили, що у воді можна розчинити сіль, цукор, а от пісок, глина, земля у воді не розчиняються. Як же очищається каламутна вода в природі?

Висновок: Пісок, глина, земля у воді не розчиняються.

Дослід № З

Для цього нам потрібно взяти великі і малі камінчики, пісок, каламутну воду, а з прозорої пляшки візьмемо лійку. Спочатку покладемо в ліпку більші камінці, зверху дрібніші, а на них насиплемо пісок, посередині покладемо найбільший камінець, щоб вода розтікалася. Повільно виливаємо каламутну воду. Залишимо поки наш пристрій дія фільтрування на деякий час.

Дослід № 4

Вода має властивість переходити з одного стану в іншій. Коли на дворі мороз - вода переходить з рідкого стану в твердий. ( Сніг, лід?)

Згадайте де ми нещодавно бачили лід? Так, у морозну погоду ми бачили замерзлі калюжі. Коли надворі сильний мороз, льодом вкриваються річки, ставки, озера.

Діти, а що треба зробити, щоб вода змінила свій колір. (Розфарбувати).

Я пропоную зробити крижинку у подарунок Капітошці. А що таке крижинки? Це льодинки.

Кольорові крижинки для нашого друга ми зробимо за допомогою фарб

( на столах - фарби, формочки з водою, пензлі, тарілочки, підставки.)

Але сьогодні на дворі немає морозу, де ми можемо заморозити воду?

(В холодильнику) Так, воду можна заморозити в холодильнику.

А поки вода буде замерзати, я розповім вам, як Капітошка мандрував світом.

Казка

Капітошка разом із своїми братиками і сестричками жив у великій і пухнастій хмарі. Одного похмурого дня коли пішов дощ. він вирішив спуститись на землю і подивитись, І що там робиться. Спочатку він впав на високе дерево, потім на кущ, який ріс під деревом, а з куща скотився к на квітку. По стеблинці

Капітошка ізслизнув на землю і раптом опинився під землею. На мить він злякався, але підземний потічок — невеличкий струмочок — підхопив Капітошку і поніс його під - землею. Незабаром Капі-тошка знову побачив сонечко, це струмочок виніс його у джерельце. З джерельця витікала невеличка річечка. В ній наш мандрівник зустрівся зі своїми друзями — дощовими крапельками. Річечка бігла швидко і ставала все ширшою і повноводнішою. І одного чудового сонячного дня Капітошка побачив море.

Над морем сліпучо сяяло сонце і своїм промінням зігрівало воду. Капітошка відчув, що став дуже легеньким. Вітерець підняв його над морем і поніс високо вгору. І ось Капітошка знову опинився у своїй пухнастій хмарі. Так л закінчилась його мандрівка. Але коли йому набридає - сидіти в хмарі, він знову мандрує світом.

Ось і вся історія про Капітошку-мандрівника. А зараз я покажу вам глобус. Глобус — це зменшене зображення Землі, на якій ми з вами живемо. Скажіть, якого кольору на глобусі найбільше? Блакитним кольором позначені океани, моря, річки, озера. Вода займає більшу частину нашої Землі. В ній живе багато-багато краплин. Але не всяку воду можна пити. Вода в океанах і морях солона на смак і її не можна вживати у їжу. А ось запаси звичайної питної води дуже малі, тому воду треба берегти, адже вона потрібна всім: і людям, і тваринам, і рослинам. А як потрібно берегти воду? ) Тепер настав час прощатися нам з Капітошкою. Зараз ми подаруємо Капітошщі кольорові крижинки і попрощаємося з ним. (Дітям роздають заморожені різнокольорові крижинки, діти їх розглядають і дарують Капітошці.)

Ось і закінчилася наша зустріч з чудовим мандрівником. Я думаю, що ви запам'ятаєте її, і зможете розповісти своїм друзям, що нового ви дізналися про воду.

Підсумкові запитання:

Які ви знаєте властивості води?

Назвіть стани води?

"Дніпро-рідне місто, уклін тобі земний"

Конспект комплексного заняття з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім світом

(старша група)

Вихователь Запольська Л.Г.

Мета: продовжувати краєзнавчу роботу з дітьми; узагальнювати та розширювати знання дошкільнят про рідне місто, в якому вони живуть, його історичне минуле та сьогодення; формувати у дітей пізнавальний інтерес, громадянську позицію; виховувати почуття патріотизму, любов до свого міста.

Матеріал: альбом фотографій визначних місць Дніпра, альбомні листки, олівці, фонограма пісень про рідне місто, віршів.

Попередня робота: створення альбому «Моє рідне місто, Дніпро», ознайомлення з історією народження міста, вивчення віршів, бесіда про символіку міста.

Словник: назви вулиць, масивів, значущі будівлі.

Хід заняття

І.Організаційний момент.

Вихователь: Діти, сьогодні по дорозі до дитячого садка, зі мною трапилася незвичайна пригода. Уявляєте, я іду, а мені назустріч летить журавель. Він приземлився і ми з ним почали розмову. Хочете її послухати? (вмикаю магнітофон)

Голос: Облітав Журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Ноги, крила потрудив.

Я спитала Журавля:

- де найкращая земля?

Журавель відповідає

- Краще рідної немає!

Вихователь: Ось така розмова відбулася між мною та Журавлем. Тож куди літав Журавель? Що відповів журавлик на моє запитання? (відповідь дітей)

Так, малята, краще рідної немає. Адже це земля, де ми народилися, де живуть наші найдорожчі і найрідніші люди. Тут проходить ваше безтурботне дитинство, з таємниць рідної землі ви черпаєте знання, пізнаєте навколишній світ. По росянистих стежинках рідного краю ви зробили колись перші кроки, вимовляли перші слова. Найрідніші і наймиліші серцю місця по праву називаються святими. А найріднішим місцем і наймилішим є наше місто.

Як називається наше місто?
Що найбільше вам подобається у нашому місті? (відповіді дітей).

Зараз я вам пропоную пригадати ці місця, які вам дуже сподобались, коли ви подорожували дорогами нашого місця. (Діти розглядають фотографії з альбому. Пригадують, де знаходяться ці місця, згадують життєві ситуації).

Вихователь: Діти, сьогодні на заняття я запросила того Журавля, якого зустріла по дорозі. (показую ляльку). Він зовсім нічого не знає про наше місто давайте станемо маленькими журавликами і політаємо над нашим місто.

(Діти розмахують руками, як журавлики, обходять навколо столів. Сідають за столи

Розглядають фотографії знаменних міст Дніпра, слухаючи розповідь вихователя.)

Перша зупинка Відгадайте, що за дім, Музику почуєш в нім, Пісні, танці, веселий сміх, — Задоволення для всіх. (Це Цирк.) — Розглянемо будівлю цирку?

Друга зупинка «Місце пам’яті, обеліск» Вихователь розповідає дітям, чим пам’ятне це місце для жителів міста. І живуть у пам’яті народу Його вірні дочки і сини — Ті, хто полягли на полі бою, І ті, що повернулися з війни. Вони ішли у бій за те, щоб до останку Перемогти ненависних катів, Щоб світ увесь у мирному світанку Під прапорами Перемоги золотів.

Третя зупинка «Символіка нашого міста. Герб міста» — Яку форму має герб? — Які основні кольори частин герба? — Про що нам розповідає герб міста? Про все, що приємно місту, Про все, що нам дороге. Герб вам може розповісти Цікаво про все, про все. Погляньте на герб нешого міста

Три сіміконічниі зірки на гербі міста означають:

- Вічність - значення зірки у геральдиці

- Число три - минуле, сьогодення та майбутнє

- Бризки металу

- Зірки розташовані у формі латинської букви V, що означає «Victoris» - Перемога.

Центральною фігурою герба є стріла та шабля. Стріла символізує рух, устремління вперед, а також ракетобудування. Шабля - символ захисту, сили могутнього міста.

Четверта зупинка «Парк відпочинку» Починаєм фізкультхвилинку Ми у парку відпочинку. Ми на гойдалки всі сіли, Дуже швидко полетіли. (Діти кружляють у парах.) Тихше, тихше, не летіть, (Діти рухаються повільніше.) Гойдалки всі зупиніть. (Зупиняються.) Раз, два, раз, два, (Плескають у долоні.) Закінчилась наша гра.

П’ята зупинка «Адміністрація міста» Головна будівля нашого міста знаходиться на головній вулиці проспект Дмитрія Яворницького — Хто найголовніший у місті? (Мер) — Що він робить? Мер старається у нас. Він, звичайно, просто клас. Місто він привів в порядок, Чистота навкруг у нас. — Можна сказати, що вулиця, на якій стоїть наш дитячий садочок, головна в місті? — Чи є у нашому місті площа? Як вона називається? — Назвіть вулиці нашого міста. Якщо в місті є музеї, театри тощо, вихователь продовжує подорож з дітьми. — Усі ви, діти, маленькі громадяни нашого міста. Це означає, що ви маєте поводитися належним чином, тобто ставитися до рідного міста з повагою, пишатися ним та дбати про те, щоб воно було гарним, процвітало.

Дидактична вправа «Буду — не буду»

Вихователь спонукає дітей завершувати зачитані ним речення, обравши один з варіантів — «буду» або «не буду».

• Смітити у своєму місті я ... (не буду).

• Дбати про чистоту, добробут і благоустрій рідного міста я ... (буду).

• Відвідувати міські театри, парки, цирк я ... (буду).

• Цікавитися новинами й життям свого міста я ... (буду).

• Якщо мені в майбутньому доведеться жити в іншому місті, місто свого дитинства я забувати ... (не буду).

• Перейматися проблемами свого міста я ... (буду).

• Радіти досягненням і успіхам мого міста я ... (буду).

• Вивчати історію й минуле рідного міста я ... (буду).

• Ставитися байдуже до добробуту свого міста та його життя я ніколи... (не буду). Подорож добігла кінця. Чи сподобалось вам, дітвора? — Які почуття викликає у вас прогулянка вулицями міста? Мій рідний край! Моя земля, як тебе не любити: Твоя краса — небо, поля, Сині волошки в житі.

Поради батькам

Віхователь-методист Азанова Н.В.

По дорозі додому.

Скільки часу протягом дня, ми, батьки спілкуємось з дитиною? Звичайні спостереження свідчать – дуже мало! Наприклад: ранками, збираючись до садка, звертаємось до малого здебільш роздратовано-наказово. Оте „швидше,швидше”, „немає вже часу” дитина чує від нас і вечорами, коли поспішаємо додому, щоб знову поринути в вирь клопотів. А між тим навить оті у середньому 15 хвилин, які займає дорога від дитячого закладу до домівки, можно використати цікаво і корисно, задовольнивши при цьому природню потребу дитини в активному русі, потринувавши пам’ять і увагу.

Все що ви пропонуватимете зробити малюкові, має уподібнюватись до цікавих ігор, що урізноманітнюватимуться з дня на день.

Можно запропонувати:

- 3найти найвищий будинок -- найнижчий будинок;

Якого кольору найвищий будинок? якої форми?

Якого кольору найнижчий будинок? якої форми?

Який будинок ближче, який будинок далі?

- Пошукати найжовтівий листок на дереві;

Якої він форми?

Яке дерево високе чи низьке?

- Пройдиться по самій вузькій доріжці, або самій широкій.

Яка доріжка найдовша, а яка найкоротша?

- Знайдіть довкола предмети які схожі на якусь геометричну фігуру;

Якого він кольору?

Якого він розміру?(Великий чи малий)

- Порівняти палички за довжиною;

Яка паличка товще?

Яка паличка вужче?

- Роздивиться якого кольору велика машина, а якого – маленька;

Якої форми колеса у машин?

Яка машина ближче, яка – далі?

-Знайдіть саму маленьку та саму велику хмарку;

- Ліворуч чи проворуч росте ялинка від будинка.

Що вище будинок чи ялинка?

Якого кольору ялинка?

Якого кольору будинок?

Яку геометричну фігуру нагадує будинок?

Яку геометричну фігуру нагадує ялинка?

Жодного дня незабувайте найвищий стимул для дитини ваше ласкаве слово.Похвалить вашого сина чи доньку за старанніст, позахоплюйтесь їх спритністью уважністью.

Сенсоріка на кухні.

Чи доводилось вам, шановні мами й тата, спостерігати за процесом приготування страви з... піску, камінців, трісочок, травинок, листочків, з квіточок? Такі кулінарні вправляння характерні як для дівчаток, так і для хлопчиків з раннього віку. Можливо, ви й самі можете пригадати ті неповторні відчуття таїни куховаріння, коли в дитинстві, розмішуючи в іграшковій каструльці суп з кульбабок, міркували: скільки ж солі треба покласти? А хіба ви забули своє дитяче бажання бути разом з мамою на справжній кухні і занурити руки в борошно чи манну крупу, порізати огірок чи просто зазирнути в каструльку? Добре, якщо мама дозволяла бути поруч і навіть доручала щось зробити. А якщо говорила: „Іди. Це не дитячі справи. Ти ще малий”, як же не хотілося йти!

Не повторюйте сьогодні цих помилок.

Знайте: малі діти, по-перше. можуть стати реальними помічниками в приготуванні багатьох страв. По-друге, саме тут вони можуть набути й закріпити свої знання та вміння. Залучення вашого малюка до приготування їжї може бути ще одним цікавим засобом сенсорного розвитку.

- Ну чим може допомогти малюк на кухні? - роздратовано запитають деякі мами. Наша ім порада - не нервуйтеся, а порадійте неповторним хвилинам спілкування з вашою дитиною. Нехай це спілкування відбувається з вашої ініціативи. Однак не залишайте синові чи доньці роль пасивного спостерігача 3вертайтеся до дитини молодшого дошкільного віку із запитаннями, схвалюйте намагання повторити, сказане вами.

3а тему розови правлять продукти харчування, кухонне обладнання та столові прибори.

Розкажіть дитині про ваші смаки, згадуючи про різні харчові продукти. Описуйте той чи інший продукт, використовуючи принагідно і сенсорні терміни.

Огірок зелений, довгий, хрумтливий; яблуко кругле, солодке. запашне; картоплина велика, кругла.

3аохочуйте малюка до обговорення того, який на вигляд кожний продукт,який його смак і запах, а також ті відчуття,що пов’язані з ним. Пропонуйте скуштува різні продукти – сирі чи варені (тушковані, смажені ).

Експериментуйте разом з дитиною.

Наприклад, визначте, який звук під час жування різних продуктів.

• Які продукти хрумтять. коли ми їх їмо? (Морква, огірок, редиска, яблуко). А якої форми кожен?

• Які продукти ніби тануть у роті?(Апельсин, диня, кавун, банан). А ці ж цікаво якої форми?

Виявляйте подібність та розбіжність між різними продуктами:продукти круглої фррми (помідор, редис, буряк, цибуля і т.п.) видовжені (баклажан, огірок, банан, перець).

Чи відрізняється за формою морквина від картоплини?

А чи схожі за формою цібулина та буряк?

Нагадайте малюкові про те, що ці продукти харчування дуже корисні для здоров’я ідопомогають малятам зрочтати міцними та дужими.

Ознайомлюйте дтитну з кухонним обладненням. Для того, щоб приготувати їжу. необхідно покласти продукти в каструлю або на сковорідку.

Вживаючи прийменники в, на, під та інші ви зможете вправляти дитину у визначенні напрямків.

Поговоріть про розміри та форми каструль, сковорідок, мисок, лоточків, кухликів. Борщ та суп варять у великій каструлі, кашу для малюка - у маленькій. Салат можна скласти у лоток, мисочку або салатницю.

Порівняйте накривки каструль різного розміру дозвольте дитині потримати їх у руках, прикласти одну до одної, визначити відповідну до розміру каструлі, оббігти пальчиком по краю, щоб відчути форму накривки.

Після цього запропонуйте накривку від лотка прямокутної форми. „Це також накривка”, - скажіть дитині і запитайте, чи можна нею накрити круглу каструлю; запропонуйте малюкові зробити це (в нього, напевне, нічого не вийде); порівняйте накривки від лотка і каструлі. Зафіксуйте увагу дитини - на сенсорних поняттях „кругла”, „сторони”.

Не вимагайте від дитини негайного повторення цих понять, проте підтримуйте її інтерес до цілеспрямованих дій з кухонним начинням. Тоді малюк залюбки виконуватиме доручення на зразок: "Подай, будь ласка, синю каструлю", "Постав великий кухлик на поличку", "Налий води у вазу маленьким кухликом".

Не забороняйте молодшому дошкільняті сервірувати стіл. Дитина може виконувати такі доручення: накрити стіл скатертиною, розкласти столові прибори для всіх членів родини. В цих трудових операціях також легко простежується сансорний зміст: адже в реальних умовах, а не в штучно створюваних ситуаціях, виконуються такі дії, як класифікація (глибокі тарілки, мілкі тарілки, ложки, виделки, чашки), групування (тарілки для мами , тата-великі, собі-маленькі), об'єднання (тарілка, ложка, виделка).

Діючи зі столовими приборами та посудом, порівнюючи їх, дитина безпосередньо вправляється в розрізненні понять: глибокий - мілкий (супниця - блюдце), багато - мало (супу в супниці та в тарілці), великий - малий (чашки, ложки), багато - один, стільки - скільки, порівну, однаково...

Крім того, ви допомагаєте малому вчитися орієнтуватися в просторі. Бо для того, щоб стіл був привабливий і красивий, необхідно дотримуватись певної симетрії.Отже ви можете співпрацювати з дитиною на кухні і в їдальні не без користі для її розумового, трудового та естетичного виховання.

Сенсоріка в природі

Природа - одвічний засіб виховання естетичних почуттів та першоджерело розумового розвитку дитини. Навчити свою дитину бачити, розуміти та відчувати красу природи - означає відкрити шлях до збагачення дитячої особистості, її естетичної, інтелектуальної та моральної сфер. Безпосередній контакт дітей з природою загострює сприймання, пробуджує уяву, творчу думку, формує зацікавлено-емоційне ставлення до знань і до процесу їх здобуття, наповнює радісними переживаннями дитяче серце. Розумовий розвиток дошкільнят серед природи має величезний виховний потенціал,нехтувати яким не варто.

Шановні батьки використання нескладних завдань під час перебування дітей на природі сприяє встановленню зв'язків між сенсорними еталонами й довкіллям. Такий підхід, допоможе сформувати у дітей первинні уявлення про цілісну картину світу.

Мами й тата запропоновані завдання можна використовувати під час прогулянок, екскурсій, відпочинку серед природи.

Колір у природі

Завдання 1. Диво-барви

Подумайте, де в природі можна відразу побачити всі кольори?(Веселка)

Назвіть і полічіть усі барви веселки. Скільки їх? (7).

Завдання 2. Відшукай за кольором

Подивіться навкруги й знайдіть дві квітки. в яких заховався білий колір. Відшукайте двох птахів, з якими товаришує червоний. А що в природі полюбляє жовтий колір? Перелічіть. Відшукайте три рослини (птахи. тварини, комахи), до яких доторкнувся своім пензликом синій зелений, сірий, жовтогарячий) колір.

Знайдіть і полічить полічить різні відтінки червоного кольору. Полічіть усі рослини червоного кольору.

Завдання 3. Склади осінній букет

Полилуйтесь красою осіннього листя і складіть з нього триколірний букет.

Різноманітність форм уприроді

Завдання 1. Сонечкові квіти

Спробуйте знайти в природі все, що має форму кулі.

Помилуйтеся цвітінням кульбаб. На що вони схожі? А коли ця квітка стає схожою на повітряну кульку, що розсипається від легкого подиху вітерця на десятки тендітних прозорих парасольок?

Пригадайте квіти круглої форми. (Айстри, гвоздики, нагідки тощо).

Завдання 2. На городі і в саду різні форми я знайду

Літо та осінь щедро обдаровують нас городиною та садовиною. Назвіть п'ять овочів округлої форми.

Яку форму, крім кулястої, мають інші „мешканці” городу? (Морква - конічну, огірки - циліндричну). Назвіть найбільший овоч, який ви знаєте. Назвіть п'ять фруктів кулястої форми.

Назвіть найменший з фруктів, який ви бачили. Полічіть „мешканців” баштану:Яку форму вони мають? (Кулясту та циліндричну).

Завдання3. Запашний квітковий п'ятикутник

Подивіться навколо і скажіть, де ростуть п'ятикутники? (Фіалка, барвинок, калина, глод, горобина, абрикоса, вишня, груша).

Помилуйтеся красою цих квіток. Полічіть, скільки пелюсток вони мають. Яка геометрична форма утвориться, якщо сполучити вершини всіх пелюсток у квітці? (Пятикугник).

Відшукайте листя, схоже на п'ятикутник. (Листя клена).

Завдання 4. Жива пірамідка

Хто був спостережливим напровесні, той міг побачити справжнісіньке диво - живу пірамідку. Що це? (Підсніжник.)

Скільки пелюсток має підсніжник? (3). Полічіть, скільки пелюсток у двох (трьох) підсніжників?

Яке дерево квітує пірамідками? (Каштан)

Яке дерево має форму піраміди? (Ялина)

Чиє листя схоже на трикутник? (Липи, калли, півників)

Завдамня 5. Зимовий шестикутник

Придивіться до снігу й знайдіть шестикутні квіточки. (Сніжинка)

Придивіться до сніжинки. Вона має шість промінців - близняток, кожний з яких такої самої форми, як його „братик” чи „сестричка”. Ці промінці утворюють шестикутник.

Завдання 6. Весна квітує - шестикутники дарує

Подумайте, в яких весняних квітах полюбляють ховатися шестикутники? (Варіанти відповідей: у крокусах, ліліях, нарцисах, квітках сон-трави, пролісках тощо).

Подивіться на квіточку проліска. Яку фігуру вона вам нагадує? (Зірочку).

Пофантазуйте, чому в проліска шість пелюсток? Складіть казочку про цю чудову весняну гостю наших лісів.

Колір у природі

За хвилину в землю вріс

Різнобарвний диво-міст.

Зміг всі барви об’єднати,

Спробуй барви ті назвати.

(Райдуга)

Зелене листя, трави. На летатті

Зелена жабка у зеленім платті.

Червоні вишні, яблука червоні,

Червона квітка на моєй долонв.

Жовті груши, лимонад, сорочка.

І курчата жовті біля квочки.

Не дивуйтеся не трішки,

Що в берізок молодих

Ціле літо чисті ніжки,

Білі – білі наче сніг.

Це тому, шо в хороводі,

Коли ми спимо усі,

По траві берізки ходять –

Миють ноги уросі

На узліссітиша, спокій.

Стигне терен чорноокий,

Пломініє глід

Тьмяно жевтіє шипщина,

Червоніє горобина,

Іпишається калина,

Наче маків цвіт.

У букет осінній листя ми складали,

Кольорове листячко ми порахували:

Взяли три червоних, потім три жовтеньких,

Ледь-ледь відшукали ще три зелененьких.

Диво кольорове у руках тримаєм,

А листки шепочуть: „Осінь ходить гаєм.”

Різноманітність форм у природі

Велечезні круглі очі;

Світить одне вдень,

Друге – опівночи?

(сонце і місяць)

Квіточка щіточка,

Жовта леліточка,

Крапелька сонечка,

Сонечкова донечка.

Снечко у хмарку

Біленьку ховається

Пухом вкривається.

(Кульбаба)

Капусту, моркву, огіроки,

Картоплю, помідори,

Часник, картоплю, буряки –

Все звозимо в комори.

Вирощу солодких груш.

Хочеш їсти – то чомуж?

Ось черешні, вишні теж,

Абрикосу сам зірвеш.

Сливи всі без кісточок,

Агрус – глянь, -- без колючок.

Щей без панциря горіх

Вирощу я для усіх.

На великому баштані

Червоніють баклажани,

Проте сонця гріють спини

Жовтобокі спілі дині.

Ходять в гості до братів –

До статечних кавунів.

Я у фіальці, барвінку, калині,

Я і у глоді, і в горобині,

Я в абрикосах, у вишнях, в грушках –

Є п’ятикутники в різних квітках.

Три білих пелюстки стулились докупи.

Навколо ще сніг, та не треба їм шубки.

(Підсніжник)

Вийшли, глянули довкола:

Білим вкрито ліс і поле,

Латки чорної нема.

Здрастуй, Зимонько-зима!

Щось лоскоче ніс і личко,

Сів пушок на рукавичку.

Шапки, шубки і пальто, --

Ніби вибілив їх хто.

Поміркуй гарненько ти,

Де тут шістку віднайти?

Підкажу один секрет:

Ніби сонце, цей предмет,

Має шість він промінців,

Тільки білих, зрозумів?

(Сніжинка)

Весна прибрала землю у квіти-намистинки,

А пелюсток тендітних в цих квітів – рівно шість.

Одна з них, мов блакиті небесної частинка,

Ця мила, ніжна квітка – весни найперший гість.

Ось пролісок блакитний, його всі дуже люблять,

А ще тюльпан, дзвіночок, нарцис і сон-трава.

Цих посланців весняних радісно чекають,

Бо з ними вся земля немовби ожива.

Анкета для батьків

"ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ»

Виховатиель Якімчук Л.Й.

Шановні батьки!

Виховання грамотного учасника дорожнього руху - складова виховання людини нового типу. І поки дорослі не звикнуть до того, що дотримання правил дорожнього руху (ПДР) – це не тільки вимога законодавства, але насамперед норма поведінки у суспільстві, зростання дорожньо-транспортного травматизму зупинити неможливо. Відновити загублений інстинкт самозбереження в суспільстві можна тільки спільно.

Просимо вас серйозно задуматися про цю проблему і відповісти на наступні питання. Ваші щирі відповіді допоможуть нам у подальшій роботі з дітьми.

Прізвище, ім'я, по батькові анкетованого, рік народження:

1.Чи вважаєте Ви важливою цю проблему для Вас і Ваших близьких?

а) так;

в) ні;

в) важко відповісти?

2.Як ви думаєте, з якого віку потрібно навчати дітей ПДР:

а) до 3 років;

б) ще до школи;

в) в школі;

г) з 10 років?

3.Чи готові ви разом з дітьми брати участь у навчальних програмах з ПДР:

а) готові;

б) не готові;

в) можливо?

4.Як ви ставитеся до дотримання ПДР:

а) дію, як мені зручно і швидше;

б) намагаюся дотримуватися;

в) завжди дотримуюся?

5.Чи є в сім'ї автомобіль:

а) так;

б) ні?

6.При поїздці в автомобілі, де зазвичай знаходиться ваша дитина-дошкільник:

а) на передньому сидінні;

б) стоїть позаду передніх крісел;

в) сидить на задньому сидінні;

г) сидить в авто кріслі на задньому сидінні?

7.Як завжди ви спілкуєтеся з дитиною на тему безпеки на дорозі:

а) кажу, щоб був уважним на дорозі;

б) обговорюємо маршрут руху;

в) дитині достатньо того, що їй розповідають про ПДР?

8.З ким гуляє ваша дитина:

а) один, я спостерігаю з вікна;

б) гуляємо разом: дитина грає, я сиджу на лавці і розмовляю з сусідкою;

в) перебуваю поруч з дитиною, контролюю ситуацію?

9.Як ви реагуєте, якщо на ваших очах чужі діти порушують правила дорожнього руху:

а) роблю зауваження;

б) не звертаю уваги, у них є свої батьки;

в) важко відповісти?

10.Як знайомите дитину з ПДР:

а) у формі гри;

б) у формі рад і застережень?

11.Чи навчаєте ви свою дитину правилами поведінки в транспорті:

а) так;

б) ні?

12.Чи є у вас література, ігри з даної теми:

а) є;

б) ні?

13. Навчання дітей правилами безпеки на дорозі-це завдання:

а) ГИБДД;

в) батьків ?

б) дитячого садка;

Консультація для батьків

«Один вдома»

Виховатиель Якімчук Л.Й.

За допомогою конкретних життєвих прикладів та знайомих казок розкрити дітям деякі основні положення Конвенції про права дитини. Вчити дітей аналізувати ситуації казкових героїв, що до прав дитини на життя, турботу батьків та держави, захист від експлуатації та безпеки життя. Увага! Не слід довіряти догляд за малою дитиною незнайомим людям, краще за все відвести дитину до бабусі, дідуся або в дитячий садок.

Коли дитина сама вдома вона повинна запам’ятати таке правило, що коли стукає незнайома людина, то не можна їй відкривати двері, потрібно одразу повідомити батьків або родичів, але в жодному разі не можна відкривати дверей. Слід прочитати дитині казку про «Котика і півника», та показати на прикладі півника, що буває коли відкриваєш незнайомцям двері.

Закріпіть з дитиною також правило безпеки, що не можна розмовляти з незнайомими людьми, та не можна нікуди йти з чужими людьми. Розкажіть дитині, що не можна брати цукерки, їжу, та іграшки від чужих людей. Гратися потрібно біля свого будинку і не відходити від нього далеко.

Коли дитина лишається вдома сама потрібно приділити велику увагу дрібним речам які є вдома (ґудзикам, намисту тощо). Дайте дітям поняття для чого використовуються всі ці речі. Батьки! Вам необхідно заховати всі ріжучі та колючі предмети, що дитина не могла поранитись. Дайте дітям поняття про ліки, які знаходяться в аптечці. Також розкажіть дитині про електричні прилади, та поясніть, що коли дорослих не має вдома не можна чіпати електроприлади, та не можна сувати пальці або інші предмети до розетки.

Батьки! На дворі вже зима і ми повинні готувати дитину до безпечних зимових розваг. Ознайомте дітей з правилами безпечної поведінки під час зимових розваг (не ходити під дахом будинку, не збивати бурульки, дотримуватися правил катання на льодових доріжках, ковзанах, санчатах, лижах).

Проведіть разом з дитиною дослід зі снігом (розтопити сніг). І переконайте її, що він брудний та холодний, і може викликати різні хвороби. Розкажіть про те, що сніг не можна куштувати.

Також обов’язково ознайомте дітей з безпечними та не безпечними вулицями та дорогами.

Познайомте з дорожніми знаками та світлофором. Поясніть дитині, що по проїзній частині ходити не можна, можна ходити тільки по тротуару , що дорогу треба переходити тільки разом з доросли і тримати його за руку, і ні в якому випадку не можна бігати по проїзній частині.

Будьте уважні! Дотримуйтесь правил безпечної поведінки!

Комбіноване заняття

з елементами народознавства

у середній групі

Тема: «В ГОСТІ ДО БАБУСІ»

Виховатиель Якімчук Л.Й.

Мета: Продовжувати ознайомлювати дітей з українськими народними традиціями і

звичаями. Розширювати, поповнювати знання про традицію застосування

рушника, його призначення, ознаки візерунка і кольору. Ознайомити дітей із

українською іграшкою лялькою-забавлянкою. Закріпити поняття «ввічливі

слова» та їх важливість у житті людини. Виховувати любов і повагу до

старших та однолітків, ввічливе ставлення до оточуючих, любов та пошану

до рідного слова, до України.

Матеріал: бабусина скриня, рушники, лялька-мотанка, колиска, кружечки жовтого

та зеленого кольору, лялька-немовля, коровай.

Хід заняття:

Вихователь: Діти, сьогодні я отримала листа від бабусі Одарки, вона запрошує нас до себе в гості. Дітки, а у вас є бабусі?

Діти: Так.

Вихователь: Софійка, як звуть твою бабусю? Яка вона?

Софійка: Добра, ласкава, ввічлива. Я хочу розповісти віршик про свою бабусю.

З ранку і до ночі

Трудиться бабуся,

В неї я охоче

Працювати вчуся.

Я бабусю прошу:

Хоч на півгодини

Хай моя хороша

Ляже, відпочине.

Годі їй, старенькій,

Мити, підмітати, -

Я сама скоренько

Приберу кімнати:

Застелю я ліжка,

Підмету підлогу,

Килимок-доріжку

Покладу під ноги,

Я сама усюди

Пил повитираю,

Квітів не забуду

Принести із гаю.

Вже як і годиться,

Все зробить я зможу, -

Я ж бо трудівниця,

На бабусю схожа.

В.Гродська

Вихователь: Дякуємо, Софійка, за такі гарні слова для бабусі. А зараз ми поїдемо на гостину до бабусі. Сідаймо в поїзд «Дружби». (діти беруться за руки і йдуть одне за одним промовляючи)

Туру-туру-тору!

Їде віз під гору,

А з гори на долину –

До бабусі на гостину.

(дітей зустрічає бабуся з хлібом)

Бабуся: З хлібом у нас зустрічають гостей

Хліб на весіллі цвіте в короваї

І вас зустрічаю я з хлібом святим

Щоб ви про оселю мою пам'ятали.

Здавна український народ славився своєю гостинністю і привітністю. Завжди гостей зустрічали хлібом і сіллю на рушникові.

Заходьте діти-квіти. Я рада вітати вас у себе. Давайте з вами познайомимося.

Діти: Добрий день, бабусю. Дякуємо за запрошення на гостину.

Вихователь: Як гарно у бабусі в кімнаті. А що це у куточку стоїть? Бабусина скриня. Давайте відкриємо і подивимось, що ж у ній?

Бабуся: А чи знаєте ви, що скриня була в українців у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси. Господині зберігали в ній гроші. Хочете подивитися, що в скрині? Гаразд, зараз я вам покажу. Я чула, що ви виховані діти – і перш ніж відкриємо цю скриню, мені хотілось би почути, які ви знаєте ввічливі слова. (відповіді дітей)

Вихователь: Дякую, діти, молодці! Я ще знаю, що наші діти знають народні прислів'я. Розкажіть, будь ласка.

Добре слово людини – що дощ в посуху.
Шабля ранить голову, а слово душу.
Лагідне слово і залізні двері відчиняє.
Тепло слово і в мороз зігріває.
Слово інколи пече дужче за вогонь.

(Бабуся відкриває скриню, дістає рушник)

Бабуся: Упізнали, що це? Так, рушник. Може ви знаєте загадку про рушник?

Дитина: Говорить доріжка –

Два вишитих кінці.

Помийся, ти хоч трішки

Бруд змий з свого лиця.

Бабуся: Дякую, так, це рушник.

В Україні за народною традицією в кожній хаті повинен бути вишитий рушник. У народі говорили: «Хата без рушника, що родина без дітей».

Діти, пригадайте, яке призначення має вишитий рушник?

Діти: * На вишитий рушник клали хліб з сіллю і зустрічали гостей.

* Клали немовля, щоб було щасливе.

* На щастя, на долю давала мати рушник, коли відряджала сина в дорогу.

* у день весілля наречені стають на рушник, щоб життя було щасливим.

Дидактична гра «Знайди рушник»

Росяночка – рушник з яскравими квітами.

Грай лик – рушник із блакитними квітами.

Сімейний – великий рушник із барвистими квітами по краях.

Утирач – рушник без квітів з орнаментом.

Бабуся: У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чудодія. Сила рушника в його візерунках. На рушниках часто зустрічаються два кольори. Які це кольори?

Діти: * Чорний – колір землі-годувальниці.

* Червоний – любов до рідних, один до одного, або колір калини.

Бабуся: Я знаю, що ви знаєте віршик про калину.

Дитина: Ось калина над річкою

Віти стелить на воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко одів?

Червонясте, променясте

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько і мені.

Фізкультхвилинка:

Бабусю я свою люблю

Їй завжди допоможу.

Я прасую і перу,

Віник я до рук беру,

Чисто-чисто підмітаю,

Гарно вікна вимиваю

Бабуся хай відпочиває

І на мене поглядає.

Бабуся: Є такий рушник - утирач. Навіщо він, як ви гадаєте?

Діти: Щоб умитися та витерти личко та ручки рушничком.

Бабуся: Давайте з дороги умиємось.

Наберу з криниці чистої водиці

Буду умиватись, буду промовляти:

Водичко, водичко,

Умий моє личко.

Щоб щічки горіли,

Щоб очка блистіли,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок.

Бабуся: Я побачила, що ви дітки ввічливі і охайні. Мені цікаво, чи вмієте ви бережливо використовувати водичку? Давайте роздивимось ці малюнки.

Ось хлопчик вмивається, чистить зубки, а водичка біжить собі та й бідить. Як ви гадаєте, чи правильно хлопчик робить? Чому?

А ось ця дівчинка, чистить зубки, а водичку вимкнула. Чи правильно вона зробила? Чому ви так гадаєте?

А спробуйте зараз пригадати, як ви вмиваєтесь та чистите зубки?

Самодослідження дітей.

Хто робить завжди, як дівчинка, візьміть зелений кружечок, а хто так іноді робить, але хоче навчитись так робити, візьміть жовтий кружечок.

(діти виконують завдання)

Бабуся: У нашій скрині ще дещо є. (дістає ляльку-мотанку)

Це лялька-мотанка. Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від злих сил й нечистих помислів. В українських родинах, молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю ляльку і вона ставала оберегом дитини, її захисницею.

Діти: А хто це плаче в колисці?

Бабуся: Та це моя онучка – Даринка.

Діти: А як її можна заспокоїти?

Бабуся: Заспіваємо їй колискову.

Колисонько, колисонько,

Колиши нам дитиноньку,

А щоб спало, не плакало,

А щоб росло, не боліло

Ні головка, ні все тіло.

Бабуся: Дякую, дітки, Даринка заснула. А зараз я вас пригощу короваєм.

Діти: Дякуємо, бабуся. До побачення.

Інтегроване заняття

у старшій групі

Тема: «Пісочна країна»

Виховатиель Якімчук Л.Й.

Мета: Систематизувати знания дітей про пісок та його властивості. Розвивати

життєву компетентність, уміння висловлювати власну думку, аргументувати

відповідь на основі набутих знань. Закріпити навички поскладового читання,

вміння складати розповідь за картинкою. Удосконалювати вміння проводити

дослідницьку діяльність. Розвивати творче мислення, координацию та дрібну

моторику. Виховувати почуття взаємодопомоги, позитивне ставлення до

об’єктів природи.

Матеріали: картки із зображенням речей, які асоціюються з піском, лупи, склянки,

контейнери з піском, матеріали для ручної праці.

Хід заняття

Діти заходять до групи, вітаються з гостями.

Вихователь: (діти стоять) Діти, подивіться, який чудовий дитячий журнал я купила. Мені розповіли, що в ньому завжди цікавий матеріал для дітей і багато завдань. Подивимось? (розгортає, порожні сторінки, тільки назви рубрік написані). Оце так, продали журнал без інформації. Що робити? (відповіді)

А давайте зателефонуємо в редакцію. (дивиться номер на журналі і дзвонить) Діти, редактор попросила вас допомогти скласти наступний номер. Згодні допомогти?

Тема номеру — ПІСОК.

Ми з вами багато знаємо про пісок і нам є чим поділитися з іншими дітьми. До кожної з названих в журналі рубрік ми повинні підібрати матеріал. А як же матеріал потрапить до редакції? (поштою, потягом з провідником, по інтернету)

Добре, ми з вами будемо фотографувати всі сторінки і відправимо по інтернету.

Перша рубріка називаеться «Розгадайка».

Як ви гадаете, що можна помістити на цю сторінку? (відповіді)

Я пропоную вам скласти асоціативну карту. Оберіть кожен картинку, яка на вашу думку пов’язана з піском і доведіть цю думку. (Діти вибирають картинки: ялинка, кішка, будинок, годинник, пляж, море, екскаватор, м’яч… і прикріплюють на сторінку, пояснюючи зв’язок з піском)

Молодці, одна сторінка вже готова. Андрійко, сфотографуй, будь-ласка.

Друга рубріка називаеться «Пізнайко».

(Діти сідають у коло по-турецьки)

На цій сторінці треба видати цікаву інформаціюю про користь та використання піску. Як же ми з вами напишемо цю інформацію?(діти вирішують проблемне питания) Можна записати на диктофон і відправити в редакцію по інтернету.

Зможете, як справжні журналісти скласти репортаж? (Відповідь дітей)

Тоді отримуйте завдання. (На столі лежать різні речі ) Якщо вам щось потрібно для відповіді, скористуйтеся.

Таблиця з сюжетними картинками на кожну дитину, складають невеличку розповідь про:

● пустелю;

● цеглу;

● скло, фарфор;

● гасіння пожежі;

● страусів;

● посадку квітів;

● прогрівання носу, ходіння по гарячому піску;

● посипати доріжки взимку;

● пісочний годинник;

● скульптури з піску;

● для того, щоб прикрасити дім;

● оздоровчі властивості піску

Вихователь пропонує дітям покласти мішечок з піском на голову для корекції

постави, (діти ідуть, промовляючи віршик).

Друга сторінка готова. Багато цікавої інформації ви розповіли. Відправимо голосовий лист.

Наступна рубріка «Дослідники»

(діти сідають за столи)

Ми з вами знаємо, що пісок буває різних видів і використовують його по-різному. За допомогою чого ми з вами можемо з’ясувати якість піску? (лупи, ситечка…)

Досліди з піском: діти розбиваються на групи, проводять експериментальну роботу і шукають картинки, які б відповідали даному виду піску (для пісочниці, для будівництва, для тварин).

В одну склянку насипали цукор — чого це цукор потрапив до столу?Діти повинні аргументовано довести який пісок використовують для чого.

Всі групи виконали завдання, а тепер для журналу треба скласти разом схему на папері (з’єднати картинку і колір піску, а цукор з чашкою — щоб інші діти, які будуть читати журнал розгадали загадку).

Молодці! Редактор буде дуже задоволений вашою роботою.

Наступна рубріка «Школа безпеки»

Вихователь: Ми з вами говорили, яку користь приносить пісок людям. А бувае від піску шкода? (відповіді).

Багато людей не знають, як поводити себе під час піщаної бурі. Давайте допоможемо. Придумайте знак, який би попереджував людей про небезпеку в пустелі, на пляжі, в пісочниці. (діти на колінах викладають знаки на підлозі)

Зараз і я покажу вам, як виникає буря. (у великій склянці сильним потоком повітря піднімає пісок, знаходить клаптик чарівної хустинки)

Вихователь: Діти, дивіться, чарівна хустинка і я знаю, що вона може наділяти дітей творчими здібностями та талантами. (діти присідають в колі, вихователь накриває їх великою хустиною і проводить тренінг ситуації успіху, на столах з’являються матеріали для ручної праці з піском).

Наступна рубріка «Саморобкин».

Вихователь: Покажемо, як ми вміємо прикрашати оселю за допомогою декоративних склянок з кольоровим піском? Сфотографуємо процес роботи і відправимо по електронній пошті.

(Діти сідаютъ за столи і творять шедеври)

Які чудові у вас роботи вийшли! Як би ви могли використати їх?(подарити, прикрасити дім)

Молодці! Сфотографуємо баночки і підійдемо до компьютера. ( За допомогою комп’ютера, разом з вихователем відправляють електронний лист, проглядають файли і згадують всі етапи заняття).

Вихователь: Діти, ми отримали відповідь від редакції: «Дякую вам, діти, за допомогу! Дарую вам музичний подарунок». Діти співають і танцюють.

Заняття з математики

у молодшій групі

Тема: « ПОМОЖІМО ЗАЙЧИКУ»

Виховатиель Якімчук Л.Й.

Мета: Продовжувати знайомити дітей із числовими множинами; формувати вміння

порівнювати множини шляхом накладання та прикладання предметів однієї

множини на предмети іншої. Навчати малюків оперувати поняттями «більш»,

«менше», «стільки ж». Сприяти розвитку уваги та логічного мислення.

Матеріал: іграшковий зайчик, картки, роздавальний матеріал (нарізані з картону

зображення овочів), ілюстративний матеріал за змістом теми.

Хід заняття:

Вихователь: Діти, чи знаєте ви, хто сьогодні завітав до нас у гості? Дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку:

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст,

Це стрибайчик-побігайчик,

Це пухнастий сірий… (зайчик).

(Вихователь показує дітям іграшкового зайчика)

Ось цей зайчик. Він добрий та допитливий і разом із нами сьогодні гратиметься та цікавого навчатися.

Дидактична гра «Багато чи один?»

Скільки зайчиків прийшло до нас у гості: багато чи один? (Один)

А скільки зайчиків живе в лісі? (Багато)

Скільки будиночків має цей зайчик? (Один)

Скільки дерев бачив зайчик у своєму ліску? (Багато)

Скільки разів доводилося зайчику втікати від вовка та лисиці? (Багато)

Вихователь: А зараз зайчик вам хоче розповісти про себе та дещо у вас, діти, запитати. Адже наш зайчисько ще маленький і небагато знає. Та він сподівається, що ви розумненькі дітки і допомагатимете йому.

Дидактична гра «Стільки ж»

Вихователь веде бесіду із дітьми від імені зайчика.

Зайчик: Я – сірий зайчик. У мене є родина. Я маю одного братика і стільки ж сестричок. Скільки у мене сестричок? (Одна)

Хатинка наша заяча – край галявини, між кущів. Біля неї росте два кущі калини та кущ шипшини. Скільки кущів росте біля моєї хатинки? (Три)

Вихователь: А зараз пухнастий зайчик пропонує вам роздивитися малюнки.

Дидактична гра «Зайчиків город»

Вихователь розкладає картонні силуети овочів у три ряди.

Вихователь: Погляньте, на городі в зайчика виріс пишний урожай овочів.

Скільки усього грядочок засадив зайчик? (Три)

Які овочі на ньому виросли? (Капуста, гарбуз, морква, буряк, помідори, огірок)

Уважно подивіться на кожну грядочку. Який овоч на ній «зайвий»? Приберіть його. (Діти виконують завдання, називаючи «зайвий» овоч)

Скільки капустин на грядочці? А морквин? Огірочків? (Три)

Забрав зайчик урожай та вирішив трохи погуляти. І вас запрошує на прогулянку, малята.

Фізкультхвилинка «Пригоди зайчика»

Сірий зайчик лісом скаче,

Там, де квіти і трава. (Діти пересуваються стрибками на двох ногах уперед,

долоні приставлені до маківки – «заячі вушка»)

Ось ведмедів зайчик бачить – (Імітують клишоногу ведмежу ходу)

Їх іде по стежці два. (Зупиняються, двічі плескають у долонні)

І тоді подумав він:

«Два – це більше, ніж один». (Плескають у долоні один раз)

Глянув вгору – на дубочку (Піднімають руки, стають навшпиньки,

тягнуться вгору)

Скачуть білочки рядочком. (Підстрибування на місці, руки на поясі)

Три руденькі білочки

Скачуть поміж гілочок. (Тричі плескають у долоні)

В зайця думка вже нова:

«Три – це більше, аніж два».

Так вухань поміркував

І додому поскакав. (Пересування стрибками на двох ногах уперед)

Дидактична гра «Бджілки-трудівниці»

Вихователь: На узліссі біля квітучого лужка стоїть вулик, у якому мешкають працьовиті бджілки. Щоранку вони летять до квіток збирати смачний нектар. (Викладає в ряд зображення квіток)

Золотий бджолиний рій

Носить мед у вулик свій.

Працювати бджілки охочі –

З ранку трудяться до ночі.

(Вихователь роздає дітям зображення бджілок)

Посадіть бджілок на квіти. (Над кожною квіткою діти кладуть бджілку).

Чи всім бджілкам вистачило квіток? (Усі бджілки сіли на квіти. Їх однаково.)

А мед бджілки збирають у маленькі відерця. Роздайте бджілкам відерця. Чи всім вистачило? Більше бджілок чи відерець? (Відерець вистачило не всім бджілкам. Бджілок більше, а відерець менше.)

Зібрали бджілки мед і повернулись додому. (Вихователь кладе навпроти зображень бджілок зображення вулика) Скільки вуликів? Скільки бджілок? Більше вуликів чи бджілок? (Вулик один, а бджілок багато. Бджілок більше, ніж вуликів.)

Ось такі працьовиті бджілки мешкають на узліссі.

Вихователь показує іграшкового зайчика.

Вихователь: Ви дуже добре відповідали, малята. Тож наш маленький зайчик також зрозумів, що таке «Більше», «менше» та «стільки ж». Але йому час повертатися додому, у рідний ліс, та зайчик обіцяє, що обов'язково завітає до нас іще.

АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ

ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

Вихователь Арах О.В.

Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропоную вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.

2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 12:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.

3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.

4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусиш ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.

5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.

6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптуватися до дитячого садочка.

7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.

8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.

9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають думати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.

10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до садка. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.

11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.

12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.

13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.

Легкої вам адаптації!

Заняття з аплікації «Сонечко»

для дітей раннього віку

Мета: вчити дітей рівномірно розкладати промінці.

Вихователь Арах О.В.

Хід заняття:

- Діти, погляньте, ось тут на дошці (фланелеграфі) що зображено?

- Сонечко.

- А яке воно?

- Сумне.

- А як ви гадаєте, чому?

Вихователь розповідає, що сонечко сумне, тому що нас багато, у нас є друзі, а Сонечко зовсім одне і тому йому сумно.

- Давайте-но складемо багато маленьких сонечок для нашого сонця. В нього будуть друзі.

У кожної дитини на столі лежить картка із наклеєним жовтим кружечком.

- На що схожий цей кружечок? (М’ячик, Колобок, кулька). Тож давайте з цього кружечка зробимо сонечко.

- Що для цього треба зробити? (Покласти промінці).

Вихователь на фланелеграфі показує, як рівномірно треба розкладати промінці.

Фізкультхвилинка (пальчикова)

Робота дітей (вихователь допомагає). Розглянути роботи дітей, звернути увагу, що велике сонечко вже не сумне, у нього з'явилися друзі.

- Погляньте у вікно, надворі теж сонечко прокинулося і заглядає у вікно, кличе дітей гуляти на подвір'я.

Читання заклички:

Сонечко, сонечко!

Заглянь у віконечко.

Тут малята грають,

І тебе чекають.

Діти повторюють закличку.

Словникова робота (чекають – ждут).

Діти розглядають роботи, які виставили у куточку.

Заняття для дітей раннього віку

«Овочі та фрукти»

Вихователь Арах О.В.

Мета: повторити та закріпити знання дітей про овочі та фрукти, їх назви, колір.

Хід заняття:

1. Вступна бесіда.

- Яка зараз пора року? (осінь)

- Якого кольору листя на деревах? (жовте, червоне)

2. Розповідь вихователя про те, що восени люди збирають врожай овочів та фруктів.

- Давайте розглянемо картинки із зображенням овочів, фруктів.

Далі вихователь показує предметну картинку і запитує:

- Що це?

- Якого кольору?

Так діти по черзі називають всі овочі та фрукти, їх колір. Діти, які не розмовляють, можуть виконати таке завдання:

- Покажи огірок,

- Принеси мені яблуко і т.д.

3. Вихователь звертає увагу дітей на Зайчика, який сидить за столом. Він зібрав в один кошик і фрукти, і овочі.

- Давайте допоможемо Зайчику розкласти ці овочі і фрукти на тарілки. На червону тарілку – фрукти, на зелену – овочі.

Діти беруть з кошика овочі та фрукти і розкладають їх на тарілки.

- Молодці!

Зайчик дякує дітям.

4. Фізкультхвилинка.

У дітей в руках листочки.

Ми листочки (2р) – руки підняти вгору

Ми на гілочці сиділи,

Дмухнув вітер – полетіли (діти розбіглися)

Ми літали вертольотом )бігають, кружляють)

І втомились від польоту.

А на ранньому світанку

Ми присіли всі на ганку (присіли)

Вітер пустун дмухнув

Всі листочки знову здув. (розбіглися, махають листочками)

Ми всі разом полетіли

І на землю тихо сіли. (сіли на місця)

5. Діти, зверніть увагу на Зайчика. Він дуже сумний.

- Що трапилося, Зайчику?

Поки Зайчик розкладав овочі та фрукти миші прогризли його ковдру, а скоро ж холодно буде.

- Давайте допоможемо зайчику залатати ковдру.

(На великому аркуші паперу, картону вирізані отвори у формі овочів та фруктів. Діти беруть овочі та фрукти і вставляють в отвори. Таким чином латають ковдру).

Зайчик дякує і за допомогу пригощає дітей яблуками.

Комплексне заняття з сенсорного виховання та аплікації

для дітей раннього віку

Вихователь Арах О.В.

Тема: Дидактична гра «Знайди будиночок звірят», назви геометричних фігур та кольори.

Мета: повторити та закріпити назви геометричних фігур, назви кольорів, закріпити вміння складати квіти з пелюсток відповідного кольору; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати мовний запас слів; продовжувати вчити дітей правильно вимовляти слова українською мовою; виховувати увагу, посидючість, інтерес до заняття.

Матеріал: геометричні і фігури, іграшки, казкові будиночки.

Хід заняття:

Діти заходять в групу, вітаються з гостями.

- Діти, ще хтось до нас завітав, чуєте, хтось стукає. (Заходить Зайчик). Зайчик приїхав на машині. Якого кольору машина? (Червона).

- Зайчику, що сталося?

Зайчик розповідає, що з його друзями трапилася біда. Вони вийшли погуляти і заблукали. Давайте допоможемо їм знайти їх будиночки. Ось ці звірята. Але зверніть увагу, що у кожної тваринки є ключик від будинку. А ось і будиночки. Вони однакові чи різні? Чим вони відрізняються? (За кольором і формою віконця). У кожної тварини є ключик і він має ту форму, яку має віконце. Який ключик, таке віконце, значить в цьому будинку живе та чи інша тварина.

Діти по черзі беруть тварин і розглядають їх ключик і шукають той будинок, де таке ж віконце, як і ключик. Так діти допомагають звірятам знайти свій будинок.

Діти називають колір будинку, форму геометричної фігури, яку має вікно.

- А тепер давайте пограємо в р/гру «Зайчик втік від діток» (фізкультхвилинка).

- Подивіться у вікно, діти. Сонечко заглядає до нас. Скажіть, яка зараз пора року? (Весна) З'явилася зелена травичка, листя на кущах, деревах, квіти на галявині. Пропоную скласти квіти нам з вами. Звірята вийдуть гуляти і зрадіють. (Діти викладають квіти).

Закличку про сонечко читає дитина.

Сонечко, сонечко!

Заглянь у віконечко.

Тут малята грають,

І тебе чекають.

Ми зараз теж підемо на прогулянку. Але що це? Та це ж іграшки, звірята забули скласти іграшки. Давайте зберемо їх у відерця. Кожну іграшку кладемо у відерце за кольором іграшки.

Гра «Складемо іграшки»

Діти складають іграшки.

- Молодці! Давайте згадаємо, що ми робили сьогодні на занятті?

- Кому допомагали?

- Які геометричні фігури ви знаєте?

- Які квіти викладали?

- Так, все вірно. Ви добре сьогодні працювали на занятті. А зараз попрощаємося з нашими гостями. До побачення.

Заняття з сенсорного розвитку та мовленнєвого спілкування

Вихователь Арах О.В.

Тема: Геометричні фігури. Закріплення. Назви кольорів.

Мета: повторити та закріпити знання дітей про геометричні фігури, назви кольорів; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати мовний запас слів.

Хід заняття:

- Діти, сьогодні ми з вами повторимо назви геометричних фігур. (Стукіт у двері). Ой, хтось до нас завітав. Давайте подивимось, хто там?

Заходить дитина в костюмі Сніговика.

Сніговик: Я веселий Сніговик

Я журитися не звик

Я сміюся, веселюся

Завірюхи не боюся.

- Діти, допоможіть мені будь ласка. Ось у мене в чарівній торбинці геометричні фігури. Справа в тому, що вони гуляли в лісі і заблукали, а снігу випало багато і вони не можуть дістатися до своїх будиночків.

Вихователь:

- Ну що, допоможемо Сніговикові?

Далі вихователь показує дітям будиночки, де живуть геометричні фігури. В кожної фігури свій будиночок.

- Зверніть увагу на вікна у будиночках. Вони однакові?

- Ні!

- Кожен будиночок має вікно у формі геометричної фігури. По формі віконечка ми здогадаємося, де живе та чи інша фігура.

Діти по черзі дістають фігури з торбинки і розкладають по будиночкам. Сніговик дякує дітям. При розкладанні фігур, діти називають геометричну фігуру і колір фігури та будинка.

Фізкультхвилинка

(Діти виконують танок із Сніговиком)

Я замети розкидаю

І доріжки прокладаю

Щоб у снігових доріжках

Не застрягли діток ніжки.

Завжди усмішка по вуха

Шуба з снігового пуху

Шапка зроблена з відра

А в руці стримить мітла.

(всі рухи діти повторюють за Сніговиком)

Вихователь:

- Сніговик, а чому це ти засумував?

Сніговик:

- Мені сумно, бо я один і в мене немає друзів.

Вихователь:

- Діти, а давайте ми Сніговикові викладемо з геометричних фігур маленьких сніговиків, щоб у нашого Сніговика стало багато друзів.

Діти з фігур викладають сніговиків.

Сніговик дякує дітям за друзів і повертається в ліс.

Підсумок заняття.

Консультація для батьків:

«Особливості кризи трирічного віку»

Вихователь Арах О.В.

Криза трирічного віку - це період «відділення» дитини від дорослого. Можна навіть назвати цей період часом становлення особистості дитини. Це, безумовно, важкий час для батьків, бо у цей період дитина може стати начебто некерованою, дуже примхливою, гостро конфліктувати з близькими. Але від того, як батьки поведуть себе, багато в чому буде залежати, яким виросте їхня дитина: пасивною або активною, наполегливою і незалежною або боязкою і невпевненою у собі. Особливо сильно криза 3 років проявляється в сім'ях, де дитина єдина.

Криза трьох років може початися вже з 2,5 років, а закінчитися в 3,5 – 4 роки. В окремих дітей вона є яскраво вираженою, в інших, навпаки, криза починається і завершується непомітно. Головний зміст кожної вікової кризи — це формування новоутворень, тобто виникнення нового типу стосунків дитини з дорослими, зміна одного виду діяльності іншим. Для кризи трьох років, згідно з дослідженнями учених і психологів, найважливішим новоутворенням є виникнення нового відчуття «Я» та «Я сам».

Симптоми кризи 3-річного віку

Криза 3-річного віку характеризується наявністю певних симптомів. Психологи визначили декілька основних ознак, що сигналізують про наявність у дитини саме кризи трирічного віку.

Упертість

У кризовий період - це одна з найяскравіших рис характеру. Дитина упирається з приводу та просто так. Головним його прагненням в цей період є досягнення необхідного, а не бажаного. Якщо мама покликала дитину їсти, вона буде твердити: "Не піду", навіть якщо їй хочеться їсти. Батьки, прагнучи виховати слухняну дитину, намагаються їй "піддати", наказують її, тиснуть на малюка. Така поведінка - далеко не кращий вихід з цієї ситуації. Дитина, намагаючись реабілітувати себе, буде провокувати ще більше таких ситуацій, намагаючись показати своє "Я".

Негативізм

Проявляється у прагненні малюка зробити все навпаки, навіть всупереч своїм бажанням. Іноді непослух дитини батьки сприймають як негативізм. Коли дитина не слухається батьків, вона діє так, як їй хочеться, задовольняючи своє бажання. При негативізмі вона йде наперекір навіть собі. Негативізм зазвичай з'являється лише з батьками та близькими людьми, чужих сторонніх людей дитина слухається, поводиться спокійно і поступливо. Іноді негативізм дитини виглядає смішно: вона настільки сильно висловлює свою незгоду, що, показуючи на собаку, каже: "не собака", або ще щось подібне в цьому дусі.

Норовистість

Дитина починає висловлювати всілякі протести не тільки проти своїх бажань і волі батьків, але й проти звичайних дії,і проти існуючого укладу. Протестує вона проти прийнятих правил, не погоджується чистити зуби, митися).

Свавілля

Це прагнення виконувати самостійно всі дії та операції, незважаючи на те, що у дитини не вистачить умінь або сил їх виконати. Дуже часто дитині забороняють робити основну масу операцій - цього робити не варто, нехай малюк переконається сам, що це йому ще не під силу.

Знецінення

Це характеризується тим, що дитина, ще вчора висловлювала прихильність і любов до батьків, близьких людей, а сьогодні починає обзивати їх різними нехорошими і лайливими словами. Улюблені іграшки їй теж перестають подобатися, вона їх починає обзивати, а іноді кидати, розбивати, рвати. У період кризи поведінка малюка непередбачувана, імпульсивна і направлена в основному негативно. Дитина - це маленький руйнівник, який всіляко намагається керувати батьками, відстояти свою точку зору, він хоче, щоб його бажання виконували. З дитиною досить часто трапляються істерики і різкі зміни настрою.

Що робити батькам у період кризи 3 років

Дозволити дитині діяти самостійно, але контролювати. Причому контролювати потрібно не стільки дії самого малюка, скільки простір навколо нього. Ваша дитина хоче пролізти під столом? Нехай, тільки підставте руку, щоб вона не вдарилася. Хоче від вас відбігти - прослідкуйте, щоб вона не зникла з очей. Хоче їсти сама ложкою - нехай, простежте тільки, щоб поруч не було ножа. Подібне ставлення до дитини дозволить їй відчувати себе впевнено.

Часто спроби дитини бути самостійною дуже нервують батьків, простіше і швидше самим одягнути, нагодувати і умити. Але якщо ви не дозволите їй робити це зараз, то в майбутньому не нарікайте, що ваша дитина ледача і несамостійна.

Роздратування дорослих цілком природно, це почуття можна зрозуміти. Адже, насправді дитина ще дуже небагато може зробити сама, вона незграбна, у неї багато чого не виходить. До того ж вона непослідовна у своїй поведінці: з одного боку, наполягає на своєму, з іншого - виявляється абсолютно безпорадною перед найпростішим завданням. Але ви повинні ставитися до цього спокійно, так як, відчувши ваше роздратування, дитина може випробувати почуття сорому від своєї недолугості і відмовитися від спроб бути самостійною. Нехай зробить так, як уміє, і не забудьте її похвалити! Абсолютно неприпустимі глузування й іронія. У такій ситуації дитина може вирішити, що краще залишатися маленькою і залежною, у всякому разі, маленьких і безпомічних не лають.

«Яким я стану, ким я буду, коли подорослішаю»

Старший дошкільний вік

Вихователь Прохоренко Р.А.

Мета: дати дітям інформацію про різні професії людей (лікар, кухар, будівельник, водій і т.д.), пояснити суспільне значення даних професій (знати, що вони працюють для загального добра і одержують зарплату); створити соціально-педагогічні передумови для комфортного спілкування дітей та дорослого; закріпити знання дітей про право «Всі діти мають право на освіту і вибір професії»; продовжувати вчити мріяти про майбутнє, зв’язко висловлювати свої думки і міркування; сприяти формуванню нових якостей особистості, спрямовувати енергійний потенціал дитини до дій, роздумів, допомагати сприйняти свою мрію, своє «Я», як індивідуальність у суспільстві; розвивати творчу уяву, мислення, почуття самоконтролю; виховувати цілеспрямованість, впевненість у собі, соціальну відповідальність, значимість кожної професії.

Хід заняття:

- Діти, щоранку ваші мами і тата поспішають відвести вас до дитячого садка, а самі вирушають у важливих справах. Як ви думаєте, куди найчастіше ідуть батьки зранку?

- Правильно, дорослі повинні працювати задля добробуту своєї родини. Отже, куди ходять зранку діти? (До дитячого садка, школи)

- А дорослі? (На роботу).

- Для чого татові і мамі працювати?

- Де працюють ваші батьки?

- Кожна професія і будь яка праця є шанованими, тому ви, діти, повинні пишатися професіями своїх батьків. Уявіть собі, що матуся прийде на роботу до дитячого садка. Ким вона зможе працювати? А якби вона працювала в лікарні?

- Як бачите, діти, перш ніж десь працювати треба багато в’явитися, щоб отримати якусь професію. Скільки існує професій у світі? Професій безліч і кожна важлива і потрібна людям. А що таке професія?

- Це справа, робота, якою займається людина. Так професія – головна справа людини, що потребує спеціальної підготовки, навчання.

- Як ви вважаєте, яка професія найважливіша? Щоб вам легше було відповісти на це запитання, я буду задавати додаткові запитання.

- Що було, якби було листоноші?

- Що було б на землі, якби не було лікарів?

- Що було б, якби двірники щодня не прибирали вулиці на території біля будинків?

- Що було б, якби кухарі не готували вам смачні сніданки і обіди?

- Що було б, якби будівельники не будували школи, дитячі садки і будинки?

- Що було б, якби не було вчителів?

- Що було б, якби не було б пожежників?

- Що було б, якби не було військових?

- Що було б, якби не було хліборобів?

- Що було б, якби не було садоводів?

- Висновок – немає неважливих професій, усі є важливими. Як каже народна мудрість «Полюби свою справу – станеш майстром на славу». А які прислів’я про працю ви знаєте?

1. Справа майстра боїться.

2. Працюй сміливіше – житимеш веселіше.

3. Хто що знає, той тим і заробляє.

4. Праця людину годує, а лінь – марнує.

5. Щоб життя нам краще мати, треба добре працювати.

6. Ніколи не говоріть не вмію, а говоріть навчуся.

7. Не журися, а за діло берися.

8. Бджола мала, а й та працює.

9. Тяжко тому жити, хто не хоче робити.

10. Не все одразу дається, а потроху і помалу зробиш користі чимало.

Фізкультхвилинка

Ми веселі моряки

Мандрувати мастаки (крокують на місті)

А щоб в мандри вирушати,

Треба м’язи розім’яти (згинання і розгинання рук у ліктях)

Хвиля в морі нас гойдає

Вітер виє, завиває. (руки в боки, нахили вліво-вправо)

Як буває важко нам,

Ми покажемо зараз вам. (руки вгору, нахили вліво-вправо)

На кораблику своєму

Всі моря ми обійдемо (присідання)

А щоб швидше нам пливти

Дружно треба всім гребти (імітація роботи веслами)

А щоб швидше дома бути

Треба у вітрила дути (дихальні вправи)

Тренувались залюбки

Гарні з хлопців моряки. (крокують на місці)

Дидактична гра «Предмети праці»

1. Який предмет потрібен у роботі перукарю? (Ножиці)

- Для чого перукарю ножиці?

2. Без чого не зможе працювати швачка? (Швейна машина)

- Що робить швачка за допомогою швейної машини?

3. Що потрібно прибиральниці? (Пилосос)

- Для чого?

4. Що повинен мати продавець? (Ваги)

- Для чого продавцю ваги?

5. Для чого садівнику поливальниця?

- Для чого він вирощує квіти?

Вікторина – змагання

1. Хто навчає дітей у школі?

2. Хто кладе цеглу на будівництві?

3. Хто подає страви відвідувачам кафе?

4. Людина якої професії працює на тракторі?

5. Хто займається пошиттям одягу, білизни?

6. Хто продає товар у крамницях?

7. Хто допомагає покупати вам потрібні ліки?

8. Людина якої професії працює на хлібозаводі, в пекарні?

9. Хто виготовляє гарні меблі?

10. Хто наводить лад та чистоту на вулицях міста?

11. Хто керує поїздом, електричкою?

12. Хто стежить за тим, щоб водії дотримувалися правил дорожнього руху, а люди не порушували правил поведінки на вулицях?

Перемагає та команда,яка дасть більше правильних відповідей.

- Діти, до нас у садочок прийшов лист від одного хлопчика, якого звати Андрійком. Йому наснився сон і він хоче його вам розповісти.

Читання листа Андрійка.

«Дивний сон»

Одного разу Андрійкові наснився дивний сон. Ніби він не маленький хлопчик, а дорослий чоловік. Тільки він заплющив очі та … враз опинився за кермом автобуса. Швидко мчить мій автобус. Позаду залишаються дерева, будинки, школа, дитячий садок. Там метушаться люди: одні перевозять цеглу, пісок, інші будують великий іграшковий магазин. І тут в одну мить я злякався – я ж не вмію керувати автобусом! Бачу, попереду біжить котик. Що робити? Як зупинити автобус? Хотів вискочити з автобуса, але як? Добре, що не було пасажирів. Я, з переляку закричав: «Ой лишенько!». Ледь зупинився. Коли бачу, я вже в білому халаті, хочу допомогти котикові, бо він лежить з поламаною лапкою, але як, адже я нічого не знаю, не вмію! І тут я прокинувся. Що це було? Що за дивний сон?

Запитання до дітей:

- Що наснилося Андрійкові?

- Ким він став: маленьким хлопчиком чи дорослою людиною?

- В якій це дивній машині сидів він за кермом?

- Чому злякався Андрійко?

- Кого він побачив?

- Ким був Андрійко у білому халаті?

- Чи зміг він допомогти котикові?

Наш Андрійко зовсім заплутався і злякався. Як бачите, не так просто бути лікарем чи водієм. Як ви думаєте, чому?

- Я сподіваюся, що ви виростите працьовитими, здобудете гарну професію і зможете зробити безліч корисних справ для нашої Батьківщини, для нашого міста, для своїх близьких і для самих себе. А для цього треба бути терплячим, наполегливим, старанним, добре вчитися, здобувати знання. Андрійко пропонує вам помріяти і пофантазувати «Ким ви хотіли б стати в майбутньому?» він дарує вам чарівну кульку мрій.

Діти стають у коло і передаючи кульку один одному, називають професію, яку обирають для себе.

Людина росте і вчиться, щоб нарешті самій спробувати щось зробити.

Всі діти дякують Андрійкові за листа та кульку мрій і обіцяють добре вчитися, щоб обрати гарну і потрібну професію.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:

«Покарання для дитини»

Вихователь Прохоренко Р.А.

Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити. Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі.

Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти. Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.

Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини. Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.

Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися. Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!

Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.

Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу. Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей.

"Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!" — писала письменниця.

На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки. "Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила.

Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було.

Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути". Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь".

Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів.

А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями.

Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?

Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.

Консультація для батьків на тему:

«Роль батьків у вихованні дитини»

Не всі сім’ї повного мірою реалізують усі можливості впливу на дитину. Причини можуть бути різні: одні сім’ї не хочуть виховувати дитину, інші - не вміють цього робити, є й такі, що розуміють, для чого це потрібно робити, однак не роблять. В усіх випадках сім’ї потрібна кваліфікована допомога дошкільного закладу. Нині необхідність дошкільного виховання не викликає жодних сумнівів. Упродовж останніх років до дошкільних закладів висунуто високі вимоги. Багато років поспіль наша держава всіляко підкреслювала соціальну функцію дошкільного виховання - звільнення жінки-матері для участі в суспільному виробництві.

При оцінюванні роботи дошкільного закладу як важливий показник фігурують відомості про захворювання дітей, кількість пропущених ними днів (отже, вимушеної непрацездатності матері).

Зростання впливу освіти, що спостерігається в багатьох країнах світу, зокрема й у нашій країні, змінило ставлення до дитячих садків. На перше місце виходять педагогічні функції дошкільного закладу: як виховують, чого навчають, наскільки успішно готують до школи.

Щоб ефективно виконувати педагогічні функції, дошкільний заклад має переглянути зміст і поліпшити якість освітньої роботи з дітьми, посилити вплив на кожну дитину. Це зумовлює потребу дошкільного закладу вбачати в сім’ї союзника, однодумця щодо виховання дитини.

Часто так і батьки думають, що знають свою дитину краще, ніж інші, розуміють її, а отже, і виховують самі, а в дитячому садку дитина ціла і неушкоджена, під наглядом дорослого, і цього досить.

Таким чином, є дві сили, дуже близькі дитині дошкільного віку - батьки й педагоги, які намагаються виховувати автономно, незалежно одна від одної, що не сприяє ефективному вихованню.

У вихованні маленької дитини є чимало заходів, метою яких є формування позитивних звичок, навичок поведінки, раціональних способів діяльності. Усе це можливо, якщо дорослі домовлятимуться про єдність вимог, спільність методів впливу та способів навчання в дитячому садку й родинному колі.

Слід також ураховувати, для вирішення яких завдань виховання може бути сильнішим дитячий садок чи сім’я, і відповідно, який тягар має взяти на себе інша сторона. Наприклад, в емоційному, статевому вихованні, у залученні дитини до спорту можливості сім’ї значно більші, ніж можливості дитячого садка. Однак дитячий садок кваліфіковано здійснює навчання, забезпечує розвиток творчих здібностей тощо.

Отже, в основу взаємодії сучасного дошкільного закладу та сім’ї має бути покладено співробітництво. Повноцінним може бути тільки те виховання, яке починається від колиски. Дошкільне виховання, що починається з родинного, а далі доповнюється суспільним є вирішальним у прилученні дитини до скарбниці духовної культури народу, її соціалізації.

Саме в родинному вихованні в дошкільні роки у дитини закладаються основи моралі, правильної поведінки, активності, ініціативності, творчого ставлення до дійсності чи навпаки - пасивності, байдужості, нігілізму, індиферентності. Родинне виховання і виховання в дошкільній установі реально існували як дві самостійні ланки, хоч у програмах дитячого садка і в методичній літературі наголошувалось на необхідності взаємозв’язку дитячого садка і сім’ї. Насправді це були дві системи, які зрідка взаємодіяли.

У сім’ї зміст, методи, форми виховання дітей залежать від загальної культури батьків. Найпростіше сімейне виховання має довільний характер, здійснюється без чіткої системи, фрагментарно і доволі стихійно. За таких умов загальний розвиток і ступінь вихованості дітей дуже різний. В одних сім’ях малята ростуть добрими, привітними, довірливими, активними, виявляють інтерес до гри, книжок, мистецтва, в інших - батьки не дуже дбають про загальний розвиток дитини, але велику увагу приділяють її дисциплінованості, слухняності. Є сім’ї, де вихованню дитини не надають значення взагалі.

Дитячий дошкільний заклад - обов’язкова ланка загальної системи освіти. Процес виховання і навчання у ньому здійснюється відповідно до програми, укладеної фахівцями (фізіологами, психологами, лікарями, педагогами, методистами) й ухваленої Міністерством освіти і науки України. Програма набуває чинності державного документа. За твердженнями спеціалістів, у дошкільних закладах достатньо розвинені й виховані діти ті, в родинах яких з особливою увагою ставляться до виховання. Найбільше труднощів викликають у вихователя діти, батьки яких не приділяють належної уваги їх вихованню.

Отже, навіть обов’язкова програма з чітко організованим процесом виховання не позбавляє дошкільного закладу залежності від родини: якщо батьки дбають про дитину, то й дитячий садок сприяє її збагаченню, розвитку; якщо сім’я не займається вихованням чи створює для дитини важкі умови, то дитячий садок не завжди в змозі допомогти. Упродовж тривалого часу склалось так, що дитячий садок, підпорядковуючись лише адміністративним органам, був незалежним від сім’ї. Від неї майже не залежало, в який садок потрапить дитина, які вимоги висуватимуться до неї, який розпорядок закладу, кваліфікація вихователів тощо. Нині ситуація змінюється, відкриваються дитячі садки, які більше зважають на потреби сім’ї і щодо встановлення розпорядку, і щодо змісту роботи. Сім’я має можливість вибирати дитячий садок і вихователя, розраховуючи на співпрацю у вихованні дитини.

Психологи і педагоги наголошують:

1. Особливістю сімейного виховання є його виразний емоційний характер, що ґрунтується на родинних почуттях, виявляється у глибокій любові до дітей, та взаємних почуттях дітей і батьків. У вихованні дітей раннього і дошкільного віку вирішальне значення мають родинні емоційні зв’язки, насамперед матері і дитини, оскільки коло людей, з якими спілкується дитина, доволі обмежене, навіть якщо дитина відвідує дошкільний заклад.

2. Основною умовою розвитку особистості є включення дитини в стосунки і спілкування з людьми. У концепції дошкільного виховання в Україні подано такі тези про взаємодію сім’ї і дошкільної установи:

- сім’я і дитячий садок у хронологічному порядку пов’язані принципами наступності. Вони повинні забезпечувати безпосередність навчання і виховання дітей .У дослідженнях деяких педагогів стверджується, що у практиці суспільного і сімейного виховання переважає принцип не наступності, а паралелізму, тобто сім’я вирішує свої завдання, а дошкільний заклад - свої. За таких умов освітня підготовка дітей не матиме відчутних результатів;

- сім’я - це найприродніша школа соціалізації дитини в суспільстві. Через сім’ю дитина набуває різного досвіду. Концепція спрямовує на те, щоб мета і зміст суспільного виховання не відрізнялись від мети і змісту родинного виховання;

- адаптаційний період «дитина - сім’я - дитячий садок» розширити на більш тривалий час;

- головна мета дошкільного виховання - всебічне виховання дитини, що охоплює розвиток естетичних, розумових, моральних, мовних здібностей малюка.

Практика свідчить, що українське дошкілля загалом, здійснює ті завдання, від яких залежить підготовка дітей до навчання у школі. Таким чином, формулюємо висновок, що на сучасному етапі розвитку суспільства дошкільний заклад і сім’я мають працювати в умовах співробітництва, і дитячий садок повинен бути ініціатором таких змін, оскільки цього вимагає час. Тож перед дошкільною установою сьогодні поставлено низку завдань:

1) зміна соціальної орієнтації на основного замовника дитячого садка, якому дошкільний заклад має бути підзвітний;

2) усвідомлення вихователями дошкільних закладів того, що дітей їм довіряє сім’я, отже, потрібно зберегти здоров’я дитини і забезпечити належні умови для її розвитку;

3) приймаючи дитину до групи, вихователь має докладно ознайомитися зі змістом, характером і напрямами виховання в сім’ї, щоб забезпечити адекватні умови для тісного контакту педагога з вихованцем, педагога з батьками.

4) У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, зокрема закладаються основи національної свідомості, відбувається становлення особистості загалом. В.Сухомлинський зауважував, що «...сім’я - це повноводна річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші риси людини-громадянина, людини-трудівника, людини - культурної особистості.

«Математичний Колобок»

Інтегроване заняття з математики в молодшій групі

Вихователь Прохоренко Р.А.

Програмовий зміст: учити порівнювати предмети за висотою, позначати словами «вище», «нижче»; закріпити поняття «один» і «багато» способом порівняння множин; продовжувати вчити розуміти слова та вирази стільки, скільки, порівну; формувати уявлення про порядкову лічбу – перший, другий, останній; викликати інтерес до казкового персонажу; закріплювати вміння скачувати грудку глини між долонями коловими рухами рук, надаючи їй округлої форми; виховувати інтерес до занять, охайність під час роботи.

Хід заняття:

- Діти, а ви любите казки?

- А які казки ви знаєте?

- Добре. А зараз я загадаю вам загадку, а ви відгадаєте з якої казки герой.

Не лежалося йому на віконці

Покотився по стежинці.

- А ви знаєте цю казку? Кого зустрів Колобок на своєму шляху? А що сталося в кінці казки?

Сьогодні ми познайомимося з новою казкою про Колобка, який любив математику.

- Кого першого зустрів Колобок?

- Зайчик просить Колобка допомогти справитися с завданням, яке він отримав у лісовій школі. Завдання таке: розставити ялинки по висоті – від найнижчої до найвищої. Давайте і ми допоможемо Колобку. Як дізнатись яка ялинка вища, а яка нижча? (Треба прикласти одну до одної).

- Іди, Вероніко, візьми дві ялинки і приложи одну до одної. Яка ялинка нижче, перша чи друга? А що можна сказати про першу?

- Давайте ще порівняємо дві ялинки.

- Яка перша ялинка?

- Яка друга ялинка?

- Покажіть найвищу.

- Покажіть найнижчу.

- Ой, погляньте. Ось зайчати, вони тікали від вовка і прибігли до нас. Треба їх сховати. Де ми можемо їх заховати? За ялинками.

- Чи всім зайчикам вистачить ялинок?

- Як перевірити? Під кожну ялинку покласти зайчика. Аліса, виконай завдання.

- Чи вистачило зайчикам ялинок, що можна сказати? Скільки ялинок, стільки і зайчиків. Порівну.

- Погляньте, під ялинкою розсипались шишки. Діти, візьміть по одній шишці. Скільки шишок у вас в руці? (Одна)

- Давайте складемо їх у кошик. Скільки стало? (Багато)

Зайчик дякує за виконане завдання, а Колобок покотився далі і зустрів Вовка. Сідайте за столи, діти. Вовк теж просить допомогти виконати завдання. Вовк посперечався з друзями і сказав їм, що вночі всі гуляють, а ввечері всі йдуть у дитячий садок, вдень вечеряють, а вранці лягають спати. А друзі сказали, що це не так.

- Допоможемо Колобку виконати це завдання? Коли ми йдемо до дитячого садка? А коли обідають? Коли ми йдемо додому? А коли ми лягаємо спати?

- От молодці, допомогли Вовкові справитися з завданням. Вовк вам дякує.

Покотився Колобок далі, а на зустріч йому поспішає Ведмідь. Він приніс геометричні фігури і не знає, що можна з них побудувати. Давайте розглянемо фігури. Що це за фігура, якого вона кольору?

- Що можна побудувати з них? Давайте збудуємо будинок.

- З якої геометричної фігури побудований будинок?

- А дах?

- Молодці діти.

Фізкультхвилинка

У Ведмедя будинок великий

Ой-ой-ой (тягнуться вверх)

А у Зайчика маленький

Ай-ай-ай (присідають)

Ведмідь сам пішов додому, (крокують на місці)

А Зайчик пострибав. (пострибали)

Сідають за столи.

- А Колобка тим часом зустріла Лисичка. Вона голодна і хоче з’їсти Колобка. Давайте виручимо його і виліпимо для Лисиці багато колобків.

- Якими рухами будемо ліпити колобків? (Коловими)

Готових колобків віддають Лисичці. А Колобок після подорожі повернувся до дідуся і бабусі, які дуже зраділи, що Колобка ніхто не з'їв.

- Вам сподобалося заняття?

- Кому допомагав Колобок?

«Повітря навколо нас»

Конспект заняття з екологічного виховання

для дітей старшого дошкільного віку

Вихователь Прохоренко Р.А.

Мета: підвести до розуміння того, що повітря є навколо і всередині нас.

Завдання:

- дати уявлення про те, що він займає місце і володіє властивостями, а також дати уявлення про те, що вітер - це рух повітря;

- сприяти оволодінню деякими способами виявлення повітря;

- сприяти формуванню у дітей пізнавального інтересу;

- розвивати допитливість, спостережливість, розумову діяльність;

- виховувати інтерес до дослідів і бажання розширювати свій кругозір.

Словникова робота: Збагатити словник дітей словами: прозорий, невидимий.

Попередня робота: спостереження за вітром; проведення експериментів, які доводять легкість повітря.

Обладнання: склянки з водою, коктейльні трубочки, поліетиленові мішки, повітряні кульки, насос, магнітофон із записом вітру, лебідь з повітряної кульки.

Наочний посібник: малюнок «Чим ми дихаємо», «Кому потрібне повітря?», казка про те, як рослини з вітром подружилися.

Хід заняття.

- Діти, відгадайте загадку:

Через ніс проходить в груди

І зворотний тримає шлях.

Воно невидиме, і все ж,

Без нього ми не можемо жити.

Повітря, що оточує нашу Землю. Повітрям дихають люди, тварини і рослини.

- Діти, а ви бачите повітря? Я теж не бачу повітря, але знаю, що воно завжди навколо нас. Повітря ніхто не бачить, тому його називають «невидимка».

- Крізь повітря ми бачимо предмети, що оточують нас? (прозорий). Перша властивість - прозорість.

Повітря не бачимо, зате ми його можемо відчути.

Дослід: помахаємо долонею в обличчя.

- Що ви відчуваєте? Відчуваємо, як повітря рухається.

Повітря ми не тільки можемо відчути, але і зловити.

Дослід: візьмемо поліетиленовий мішок і наповнимо його повітрям. Мішок став опуклим, твердим, пружним. Чому став пружним?

Отже, повітря пружне.

- А якого кольору повітря? (безбарвне).

- Вдихніть ротом повітря. Спробуйте, є смак у повітря? (несмачне).

- Вдихніть носом повітря. Якого воно запаху? (Без запаху). Але повітря може доносити різні запахи квітів, парфумів.

Чисте повітря не має кольору, запаху, смаку.

- А як ви думаєте, чи можна повітря почути?

- Коли його можна почути? (вітер дме).

Повітря постійно переміщається. Рух повітря - вітер. Давайте, послухаємо, як дме вітер. (Запис шуму вітру). Вітер - рух повітря.

Повітря здатне рухати предмети.

Дослід: серветка на столі, дути на неї.

- Діти, а чи є повітря всередині нас?

Дослід. Коктейльні трубочки і вода в склянках.

Малюнок «Чим ми дихаємо».

Ми ним дихаємо за допомогою носа. Повітря потрапляє в ніс, там зігрівається і проходить через гортань в наші легені. Повітря проходить через легені і виходить назад.

Повітря буває теплим і холодним. Якщо ми довго будемо дихати холодним повітрям, то можна захворіти. Тому необхідно берегтися і піклуватися про своє здоров'я.

- Діти, а де ще може ховатися повітря? (У предметах, повітряній кулі).

Повітрям можна наповнити кульку.

Дослід з повітряною кулею.

- Яку форму має кулька? Круглу.

- А якщо кульку трохи здавимо. Якої форми вона стала? Овальна.

Повітря не має форми. Воно набуває лише форму предмета.

А ще можна наповнити повітрям кулі за допомогою ось такого насоса.

- На що схожий насос? На яку геометричну фігуру?

А зараз давайте спробуємо наповнити повітрям кульки за допомогою насоса. Хлопці, ви знаєте, що з таких кульок можна робити різні моделі іграшок.

(Надуваємо і робимо лебедів).

Я сьогодні для вас приготувала подарунок сюрприз.

Лебідь - красива рідкісна птиця. Лебеді живуть і в наших краях. На жаль, їх дуже мало. Тому, лебеді занесені в червону книгу. Це означає, що їх не можна винищувати. Лебедів потрібно берегти і охороняти.

Лебеді дуже люблять воду. Зараз ми наших лебедів опустимо в озеро і подивимося, як вони будуть плавати.

- А чому лебеді не тонуть?

Повітря тримає їх на поверхні води.

Повітря є скрізь: і в групі, і у нас вдома, і на вулиці. Повітря - дивовижна оболонка навколо Землі.

- Кому ж потрібне повітря?

(Прочитати дітям казку про те, як рослини з вітром подружилися).

Якщо б не було повітря, все живе загинуло б на нашій Землі. Повітря потрібно берегти, не в жодному випадки не можна його забруднювати.

КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК РОСЛИНИ З ВІТРОМ ПОДРУЖИЛИСЯ

Давно це було. Напевно, ще і давні люди не населяли тоді Землю. Жили в лісі дерева, трави, кущі. Щороку народжували вони своїх діточок — насіння, плоди. Падали діточки поряд із батьками, там і проростали. Через декілька років тісно стало в лісі. Рослини-мами, рослини-дітки, рослини-онуки... Бракує всім місця в землі, тепла і світла, а поряд із лісом — луг, світлий, просторий. Почали рослини думати, як їм своїх діток відправити на луг. Але немає у плодиків і насіння ніжок, не перебіжать вони на луг. Сумують дерева, а вітер їх гілками гойдає і слухає. Слухав-слухав, і запропонував: «Ви свої насінини і плодики легшими народжуйте і приробіть до них крильця, тоді я зможу вам допомогти!» Не один рік минув, поки вітер залишився задоволений роботою рослин. На лугу з’явився гарний ліс. Багато рослин відтоді кидають на вітер своїх діточок, а вітер відносить їх на нові луги.

Узимку жене по снігу, як човники з вітрилом, насіння ялини. На декілька кілометрів спливають вони від мами-дерева. Дрібні легкі плодики берези з двома крильцями летять за вітром на 2 км від матінки-берези. Плодики клена дещо важчі, їх вітер може понести тільки на 90 м, а в’яза — ще менше — на 20 м.

Трави теж вирішили довірити вітру своїх діточок. Задоволений вітер, що рослинам зміг допомогти. Радіють рослини, що розв’язали проблему з розселенням свого потомства.

Організація спілкування з хлопчиками і дівчатками

(рекомендації батькам)

Вихователь Соболь Т.М.

- Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов'язково любити.

- Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони такі різні навіть в одному біологічному віці — дівчатка зазвичай виглядають старшими від ровесників-хлопчиків.

- Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають на дотик, по-різному сприймають простір й орієнтуються у ньому, а головне — по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І, звичайно, не так, як ми дорослі.

- Пам'ятайте, що коли жінка виховує і навчає хлопчиків, а чоловік — дівчаток, їм мало допоможе власний дитячий досвід. Тож порівнювати себе у дитинстві з дітьми іншої статі марно.

- Не вимагайте від хлопчиків акуратності та старанності під час виконання вашого завдання.

- Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, включати в них елемент пошуку, що потребує кмітливості. Не слід заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Варто «підштовхнути» хлопчика до того, щоб він сам відкрив принцип рішення, нехай навіть наробивши помилок.

- Розбирайте разом з дівчатками принцип виконання завдання — що і як треба зробити до початку роботи. Дівчаток слід поступово підводити до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань, вчити діяти самостійно.

- Не забувайте не лише розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.

- Ніколи не лайте дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити, дивлячись на неї при цьому з висоти свого авторитету. Це нині дитина знає та уміє все гірше за вас. Прийде час, і, принаймні у певних галузях, вона знатиме й умітиме більше за вас. А якщо тоді вона повторить на вашу адресу ті самі слова, що зараз говорите їй ви?

- Не лайте дівчинку зопалу — бурхлива емоційна реакція перешкодить їй зрозуміти провину. Спочатку розберіться, у чому помилка дитини, і поясніть їй.

- Пам'ятайте, що не варто недооцінювати емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.

- Лаючи хлопчиків, коротко та чітко викладайте, чим ви незадоволені, тому що вони не можуть довго витримувати емоційну напругу, а їхній мозок ніби «відключає» слуховий канал, і хлопчик перестає вас слухати і чути.

- Ніколи не забувайте, що ми ще дуже мало знаємо про те, як нетямущий малюк перетворюється на дорослу людину. Є безліч таємниць у розвитку мозку і психіки, які не доступні нашому розумінню, тому головною вашою заповіддю має бути «Не нашкодь!».

Заняття «Сонячні промінчики»

Заняття з гендерного виховання для дітей середнього віку

Вихователь Соболь Т.М.

Мета:

уточнити знання дітей про імена для хлопчиків, дівчаток та їх значення; розширювати уявлення про те, що хлопчики та дівчатка різняться між собою (інтересами, характером); формувати вміння зважати на інтереси, потреби однолітків протилежної статі; розвивати зв’язне мовлення, увагу, організованість, уміння працювати в підгрупах; виховувати повагу одне до одного, наполегливість у досягненні загальної мети.

Матеріал:

картонна коробка з різнокольоровими стрічками; клубок жовтих ниток; два конверти (синього та рожевого кольору) з ілюстраціями різних іграшок; конструктор.

Підготовча робота:

виконати з батьками домашнє завдання — підготувати коротке повідомлення про значення свого імені.

Хід заняття:

Вихователь: Добрий день, мої малята!

— Дітки, зараз утворімо коло і візьмемося за руки, щоб відчути тепло та доброзичливість одне одного. (Діти утворюють коло, беручись за руки.)

— Якщо ви відчули тепло рук своїх сусідів, то вас можна назвати друзями. Поплескайте в долоні ті, хто відчув тепло рук свого сусіда. (Діти плескають у долоні.)

— Отже, ми всі друзі — і хлопчики, і дівчатка. І щоб працювати далі, необхідно об’єднатися в команду. Об’єднає нас клубочок, що ви передаватимете по колу, називаючи своє ім’я та його значення.

Діти по черзі називають своє ім’я, розповідають про його значення, передаючи клубок по колу з рук в руки.

— Ви помітили, що нитка клубочка, який ми передавали, утворила коло. На що схоже це зображення? (Відповіді дітей.)

Вихователь пропонує перетворити коло на сонечко, приєднавши промінці.

— Щоб їх отримати, потрібно виконати певні завдання.

— Ви готові? (Відповіді дітей.)

— Хто у вашій спільній команді є лагідними, ніжними, милими, прошу підійти до синього конверта. А ті, хто є сильними, мужніми, відважними, підійдіть до рожевого конверта.

Дидактична гра «Обери подарунок»

Дівчатка обирають із синього конверта по одному подарункові, який би вони хотіли подарувати хлопчикам. А хлопчики — подарунок для дівчаток.

— Що дівчатка обрали для хлопчиків і хлопчики — для дівчаток? (Відповіді дітей.)

— Чому дівчаткам дарують..? (Відповіді дітей.)

— Чому хлопчикам дарують..? (Відповіді дітей.)

— Ви продемонстрували свою чемність. І хлопчики, і дівчатка нашої групи вміють обирати і дарувати подарунки одне одному.

За правильно виконане завдання хлопчики отримують по синій стрічці-промінцю, а дівчатка — по рожевій стрічці-промінцю.

— Подаруйте ці промінчики нашому сонечку.

Діти прикріплюють стрічки до кола.

— Створене сонечко дарує нам тепло!

Фізкультхвилинка

Сонце вийшло з-за хмаринки,

Ми протягнемо до сонця ручки.

(Потягування-руки вгору.)

Руки в сторони, потім

Ми ширше розведемо.

(Потягування-руки в сторону)

Ми закінчили розминку.

Відпочили ніжки, спинки.

Дидактична гра «Будинок дружби»

Посадіть всіх дітей в коло через одного (хлопчик-дівчинка) і дайте їм конструктор. Пустіть одну деталь конструктора по колу, і нехай кожен малюк, приєднуючи до неї наступну і передаючи далі, скаже комплімент представнику протилежної статі. Наприклад: Ваня який? - Гарний, сильний, швидко бігає, високо стрибає, не ображає дівчат, не б'ється. Маша яка? - Гарна, добра, чесна, акуратна, і т. п. Ця гра допомагає дітям зрозуміти, що в кожній людині є щось хороше, що дружити між собою можна і потрібно. Побудуйте з конструктора великий «будинок дружби».

Молодці! Ви гарний побудували «будинок дружби»! За це я вам дістаю ще по два промінчики для нашого незвичайного сонечка. Приєднаємо їх!

Діти приєднують промінчики.

— Яке чудове, незвичайне сонечко ви створили! Воно із синіми промінчиками, що зігріватимуть хлопчиків, та рожевими промінчиками, що зігріватимуть дівчаток. Сонечко вдячне і хлопчикам, і дівчаткам, які разом його створювали.

На цьому наше заняття закінчилось.

«Подорож Вінні Пуха»

інтегрованого заняття з грамоти та математики

середня група

Вихователь Аргат Л.Ю.

Мета. Продовжувати навчати дітей виділяти перші звуки в словах, визначати голосні і приголосні звуки, м’які та тверді ; навчати робити звуковий аналіз слів. Розвивати слухову увагу і мовленнєве дихання.

Закріпити знання про геометричні фігури і тіла, числа і цифри від 1 до 5, вміння порівнювати предмети, вправляти в порядковій і кількісній лічбі в межах 5, знаходити числа-сусідів, розвивати мислення.

Розширювати знання дітей про лікарські та отруйні рослини, виховувати дбайливе ставлення до природи.

Матеріали та обладнання. Демонстраційний: ілюстрації із зображенням лікарських та отруйних рослин, ілюстрації до казок «Три ведмедя», «Колосок», «Колобок». Літери голосні - А, У, О, І, Е, И; приголосні – С, М, Н, П, Т. Геометричні тіла - куб, циліндр, конус, куля ; геометричні пласкі тціла – квадрат, трикутник, прямокутник, коло. Цифри від 1 до 5.

Роздавальний: картки з двома смужками, математичні набори, геометричні фігури, цифри від 1 до 5.

Попередня робота. Навчання дітей виділяти перші звуки в словах, вивчення голосних та приголосних звуків, звуковий аналіз слів.

Вивчення геометричних фігур, чисел від 1 до 5, цифр від 1 до 10.

Ознайомлення дітей з лікарськими та отруйними рослинами.

Хід заняття

- Діти, сьогодні я вам розповім дивовижну історію. Одного разу на День Народження Вінні Пуха його друзі подарували йому повітряні кульки. Він схопив їх всі одночасно ф вони підняли його високо в небо. Він поніс його над полями, лісами, горами. Вінні Пух захоплювався тим, що бачив. Побачив він, що пролітаю над країною Казок.

- Героїв яких казок побачив Вінн Пух? Щоб це дізнатися, треба виконати завдання.

Перше завдання. (на дошці голосні і приголосні літери)

- Назвіть літери? Які звуки вони означають? (діти називають голосні і приголосні звуки)

Друге завдання. Вихователь називає слово, а діти навпаки: великий-маленький, веселий-сумний, товстий-тонкий, гарячий-холодний, легкий-важкий, довгий-короткий, широкий-вузький, день-ніч, ранок-вечір.

- Назвіть перший звук в слові і скажіть який це звук: голосний чи приголосний? м’який чи твердий? («день», «сумний», «маленький», «ніч»)

- Зробіть звуковий аналіз слів «мед», «сом» (біля дошки)

Третє завдання.

- Подивіться на картини і скажіть, героїв яких казок побачив Вінні Пух? (відповіді дітей: «Три ведмедя», «Колосок», «Колобок»)

- Полетів Вінні Пух далі. Раптом на його шляху виріс великий замок з високими баштами. Вінні Пух зачепився повітряною кулькою за саму велику башту і виявився в замку. Жила в ньому Королева Математики. Вона була суворою, але справедливою. Вінні Пух почав просити її допомогти йому повернутися в свою казку, на що Королева відповіла, що вона допоможе Вінні Пуху, але він повинен виконати всі її завдання.

Давайте допоможемо йому.

Перше завдання (на дошці геометричні фігури)

- Назвіть геометричні фігури? ( коло, квадрат, прямокутник, трикутник)

- Чим схожі квадрат і прямокутник? ( 4 вугли, 4 сторони)

- Чим відрізняється квадрат від прямокутника? (у квадрата всі сторони рівні, у прямокутника рівні тільки протилежні)

Друге завдання.

- Заглянемо в чарівну торбинку (діти дістають геометричні тіла і називають їх: геометричне тіло «куля», геометричне тіло «циліндр», геометричне тіло «куб», геометричне тіло «конус»).

Третє завдання (на дошці числовий ряд від 1 до 10).

- Порахуйте кількісною лічбою?

- Порахуйте порядковою лічбою?

- Назвіть сусідів числа 2, 3, 4?

Фізкультхвилинка.

Встаньте діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягнулись,

За промінчики взялись,

Вліво, вправо нахилились,

Веретенцем покрутились,

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

- А зараз кожен з вас буде працювати самостійно з математичним набором. Уважно слухаємо завдання.

- Покладіть на верхню смужку зліва одне коло. Покажіть цифру 1. Покладіть ще одне коло поруч. Скільки стало кругів?

Покажіть цифру 2.

- Як утворилося число 2? (до 1 додали 1)

- З яких менших двох чисел складається число 2? (1 і 1)

- Покладіть на нижню смужку зліва стільки ж квадратів. Чого більше, чого менше-кругів чи квадратів? (порівну)

- Порахуйте, скільки всього кругів і квадратів разом? (4). Покажіть цифру 4.

- З яких менших двох чисел складається число 4 ? (2 і 2)

- Додайте ще один квадрат. Скільки стало квадратів? (3). Покажіть цифру 3.

- Як утворилося число 3? (до 2 додали 1)

- Чого більше: кругів чи квадратів? (квадратів)

- Наскільки більше? (на 1)

- З яких менших двох чисел складається число 3? (2 та 1)

- Порахуйте, скільки всього геометричних фігур на малюнку? (5:2 круги +3 квадрати=всього 5)

- Як утворилося число 5? (3 та 2)

- Молодці, діти, виконали всі завдання, допомогли Вінні Пухові і Королева Математики повернула йому повітряні кулі, і полетів він додому у свою казку.

- Спустився Вінні Пух на чарівну галявину, де росте багато квітів. Але він чомусь дуже засмучений. Що ж з ним трапилося?

- Він розповів мені, що коли пролітав повз дерево липи, де було багато бджіл, бджоли його покусали, тому що він хотів поласувати медом. Він дуже полюбляє солодощі.

- Діти, допоможемо йому полікуватися. Подивіться на дошку й назвіть квіти і рослини на малюнках? (подорожник, ромашка, календула, нагідки калина, м’ята, кульбаба)

- Які це рослини? (лікарські)

- Від чого вони лікують? ( діти розповідають про кожну рослину, від яких хвороб вони лікують)

- Ці рослини допоможуть Вінні Пухові вилікуватись. Лікарські рослини – наші друзі, вони лікують нас від хвороб. А є рослини – наші вороги, які шкідливі для здоров’я. Як ми називаємо ці рослини? (отруйні)

- Подивіться на дошку й назвіть отруйні рослини? (вовчі ягоди, борщовик, беладонна)

Чому вони небезпечні? (вони викликають свербіж, опіки, червоніє шкіра, втрата свідомості)

- Молодці, діти! Ви допомогли сьогодні Вінні Пухові в його подорожі. Ви хороші, добрі друзі.

Прислів’я: «Вчись добро робити всім, і дорослим і малим». Запам’ятайте!

- У кожного з вас, діти, добре серденько. Воно у вас в грудях одне-однісіньке, а любові його вистачить для багатьох. І якщо ми з вами робитемо добрі справи, то всі відчуватимуть на собі турботу іншого!

Ознайомлення з природою

старший дошкільний вік

Тема: «Про птахів ми знаємо, їм допомагаємо»

вихователь Казанцева Л.Ф.

Мета: Продовжувати знайомити дітей з птахами нашої місцевості, із особливостями

їхнього життя; закріплювати знання про перелітних пташок, уміння

впізнавати їх за загадками; розширювати уявлення про весняні зміни у житті

птахів.

Розвивати логічне мислення, мовлення , пам'ять.

Виховувати естетичні почуття краси навколишнього світу природи, бажання

піклуватися про пташок, дбайливо ставитися до них.

Матеріал: аудіо запис співу пташок, капелюх з пір'їнками-загадками, картинки

Птахів.

Хід заняття:

Психогімнастика»Сонечко»

Читання вірша: Весела, гарна й кучерява

Маленька дівчинка – Весна.

Біжить, сміється, сіє трави,

Усе пробуджує від сну.

Вихователь. А чому не видно птахів? Давайте з вами проспіваємо закличку:

Пташок викликаєм із теплого краю:

Летить, соловейки на нашу земельку,

Спішить, ластівоньки, пасти корівоньки!

(звучить музика, вихователь запрошує дітей до килимка)

Вихователь. Нумо, діти, поспішайте,

Друзів своїх зустрічайте,

Птахи до нас прилетіли

І на килим в групі сіли.

- Погляньте, скільки птахів завітало до нас. Вони принесли нам загадки. Давайте спробуємо відгадати загадки про цих птахів.

Дидактична гра «Відгадай пташку й покажи її».

Вихователь достає капелюшок, в якому пір'їнки із загадками.

* Над полями та гаями високо літаю

Заповзятими піснями людей закликаю. (жайворонок)

Знайти картинку і показати.

Вихователь вмикає аудіо запис співу жайворонка.

Вихователь. Жайворонок – співоча пташка. Наприкінці квітня мама-жайворонок сідає на гніздо, висиджує пташенят, а татусь співає пісні над полями. Гніздо-ямку, устелену соломкою і травичкою мостять на землі.

* В калині ховається, витьохкує, заливається,

Не шпак, не горобець, а співучий. (соловейко)

Знайти картинку, слухання запису співу солов'я.

Вихователь. Соловейко – дуже полохлива пташка. Живиться він тільки комахами,

тому взимку його не побачиш, адже зимує в теплих краях. Повертаючись на рідну землю навесні, соловейко шукає своє старе житло і починає співати. Дещо згодом солов'ї мостять гніздо, що розміщують біля землі, в кущах бузку, смородини, у квітниках. Коли з'являються пташенята, то тато-соловей співає пісні для мами.

* Першим він приніс весну,

Розбудив усіх від сну,

Він співає під вікном

Люди звуть його… (шпаком)

Діти знаходять шпака і вішають картинку на дошку. Слухання аудіо запису співу шпака.

Вихователь. Шпак – наш постійний сусід, що звик до захисту з боку людини. Людина будує для шпаків шпаківні. Обравши шпаківню, птахи наводять там чистоту і порядок – викидають сміття, старі пір'їнки.

Шпаки – великі друзі людини. Живлячись комахами, вони знищують значну кількість шкідників лісу, полів, степів.

* Довгоногий, чорно-білий

У гніздо на хаті сів.

Довгим дзьобом, знай туркоче,

Ніби щось сказати хоче,

- Де ж ти був?

- Далеко-далеко!

- А як звуть тебе? (лелека)

Знайти і повісити на дошці картинку з зображенням лелеки.

Вихователь. Зимують лелеки в Африці. Важкий і довгий шлях доводиться долати, хоче летять лелеки дуже швидко. Першим назад повертається тато-лелека: він обирає місце і мостить гніздо. Потім прилітає мама-лелека і відкладає яйця. В одному гнізді сім'я може оселитися багато років. Господареві хати, де поселилися лелеки приносять щастя, спокій, злагоду.

Оберігайте лелеку. Хто його скривдить, на того чекає велике зло. Лелеку вишивають на рушниках, його малюють на картинках, про нього складають пісні.

Легенда про лелеку.

На селі знайшли лелеку з поломаним крилом, виходили його, а потім випустили.

Одного разу у людей загорілася хата, а в ній було двоє маленьких хлоп'ят. На цю пору пролітав повз хату врятований лелека. Він кинувся у відчинене вікно і врятував хлопчиків, але вельми попік ноги і дзьоб, які стали кривавими.

Відтоді у лелеки червоні ноги і дзьоб, а крила – чорні. Господарі віддячили птахові, прилаштували на ясені колесо від воза, щоб він завжди був поруч з ними і виводив малят. Отже, якщо на хаті звиває гніздо лелека, то вірять, що в ній буде лад.

Фізкультхвилинка «Синичка»

Ось синичка прилетіла, (махають руками, як птахи)

На вишневу гілку сіла. (присіли)

Стала в сторони дивитись: (оглядаються у різні сторони)

Раптом бачить: кусник сала!

Дуже радісно їй стало. (стрибають на місці)

Пташка - стриб, і ну дзьобати: (нахили тулуба уперед)

«Ой, спасибі вам, малята».

Як наїмся досхочу я,

Пісеньку вам подарую».

Вихователь. Погляньте, скільки птахів завітало до нас.

- Чи всіх птахів ми бачили взимку?

- Як називаються птахи, які відлітають?

- А ті, що залишилися зимувати?

- Що було не безпечнішим для птахів взимку?

- Як ми допомагали птахам перезимувати?

Дидактична гра «Перелітні – зимуючи!»

Дидактична гра «Чиє гніздечко?»

Вихователь демонструє зображення пташиних будиночків (лелек, шпака, солов'я, жайворонка).

- Розгляньте малюнки будиночків пташок та розкажіть про них. Хто в якому будиночку мешкає?

За столами діти схематично зображують гніздо кожного птаха.

Вихователь. Це з давних-давен панував звичай викликати пташок з теплого краю, як запоруку наступу весни. Пташки з тісто ставили у коло та співали пісеньки-заклички. Давайте і ми заспіваємо.

Чому птахи повертаються додому? (відповіді дітей) Україна – це дім не тільки для нас, українців, але і для наших пташок.

Вихователь вносить зображення двох птахів: одного – в клітці, іншого – на волі.

Вихователь. Зустрілися дві пташки: одна – в клітці, а інша – на волі. Поміркуйте, про що можуть говорити пташки, які живуть в різних умовах: одна в неволі, а інша в лісі? Одна живе на всьому готовому, але в клітці, а іншій доводиться самій шукати собі їжу, рятуватися від ворогів, про те вона вільна. (міркування дітей)

Давайте пригадаємо, як ми піклуємося про наших птахів.

Заняття

Тема: «Я закликаю до розмови» (Азбука емоцій)

вихователь Казанцева Л.Ф.

Мета: Формувати уміння привертати увагу до власної особистості; розвивати

комутативні навички. Навчати дітей розуміння власного настрою; розвиток

почуття колективізму. Виховувати взаємоповагу, почуття гідності, дружби.

Матеріал: лялька Оксанка, різнокольорові кружечки для кожної дитини, аркуш

паперу А₄, фломастери.

Хід заняття:

Вихователь. У гості до нас завітала лялька Оксанка, вона дуже чемна, уважна,

привіталася з усіма дітками.

Лялька. Сьогодні у душі моїй

Так світло, веселенько.

І кажу вам я: «Добрий день!» -

Всім добрий день, рідненькі!

Вихователь. Лялька Оксана хоче з вами познайомитися і потоваришувати.

Бесіда з дітьми.

- Чи приємно вам, діти, коли з вами привіталися?

- А навіщо люди вітаються?

- А ви вітаєтесь?

- А як можна привітатися?

Вправа «Давайте привітаємось».

- Це привітання незвичне, вам сподобалось воно?

Вихователь. Дітки, а якщо людина прийшла і не привіталася, то як її можна

назвати? (Неуважна, невихована, без настрою)

- Діти, чи приємно вам, коли до вас посміхаються?

- Як ви вважаєте, з якою дитиною краще дружити – з веселою та привітною, чи з сердитою та сумною?

Дидактична гра «Впізнай настрій»

Вихователь. Я вам відкрию одну таємницю: наш настрій залежить від нас, від

наших думок. Тому, якщо хочеш, щоб у тебе був хороший настрій,

думай про хороше!

Вправа «Покажи настрій»

- Діти, як ви можете дізнатися, який настрій у людей, що вас оточують? (за виразом обличчя)

- Зараз ви можете показати, як змінюється вираз обличчя та показати.

☻ Коли нам сумно – ми робимо так…

☻ Коли ми здивовані – робимо так…

☻ Коли ми налякані – ми ось такі…

☻ Коли ми сердимося – ми вже інші…

☻ А коли ми радіємо – то так…

Вихователь. А знаєте, діти, в нашій мові не всі слова приємні і ввічливі. Є слова,

які можуть образити. Тому, перш ніж людині щось сказати, слід добре

подумати: чи не завдадуть ці слова людині болю, чи не зіпсують їй

настрій. Давайте уявимо, що всі слова стали різнокольоровими.

Дидактична гра «Добери колір до слова»

Перед дітьми розкладені різнокольорові кружечки. Вихователь говорить слова, а діти добирають до них колір.

- Чому чарівні слова – яскраві кружечки?

- А чому залишилися чорні, коричневі, сірі?

Ігрова вправа «Невдоволення – задоволення»

- Зараз я пропоную послухати цікаву історію про ведмедя, а ви будете мені допомагати – показувати різних звірів і їхні емоційні стани.

Історія про ведмедя.

Жив у лісі ведмедик. Настала весна, стало йому голодно. Ось виліз він з барлоги, загарчав, розсердився, нахмурився. (дітям треба зімітувати ведмедика похмурого, сердитого). А в лісі сніг зійшов, травичка починає де-не-де прокидатись, пташки починають щебетати, метелики літають. Подивився ведмедик навколо, заусміхався (діти імітують задоволеного, веселого ведмедика). Повз лисичка бігла, побачила ведмежа, здивувалася (діти зображують лисичку, здивування). А недалеко під кущем зайчик сидів (навкочипки сідають), прислухався : «Що за шум?». Злякався, причаївся (діти зображують зайчика).Підвівся зайчик, побачив ведмедика і лисичку, зрадів – адже це його друзі зібралися на галявині перший раз після довгої зими, і весело застрибав до них. І стали вони разом – як ви думаєте, що робити? – Радіти, веселитися, грати, стрибати, годувати ведмежа.

- Чи подобається вам на лісовій галявині?

- Який у вас настрій?

Вправа «Домалюй настрій»

А зараз з допомогою фломастера передайте свій настрій на малюнку.

Ритуал прощання. Вправа «Усім, усім, до побачення»

Діти утворюють стовпчик зі своїх кулачків (по одному кулачку) і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення».

Тематичне заняття з ОБЖД

старшій дошкільний вік

Тема: «Школа поведінки в надзвичайних ситуаціях»

вихователь Казанцева Л.Ф.

Мета: Спонукати дітей як можна більше дізнатися про особисту безпеку., як можна

захистити і врятувати себе. Засвоїти правила поведінки в надзвичайних

ситуаціях. Закріпити в пам'яті номери телефонів екстрених служб: «101»,

«102», «103», «104».

Матеріал: тематичні малюнки, телефон, загадки, вірші, приказки.

Хід заняття:

Вихователь. Діти, ви пам'ятаєте казку про трьох поросят! Коли поросята врятувалися від злого вовка в кам'яному будиночку Наф-Нафа їм захотілося попити чаю. Ніф-Ніф побіг на кухню, схопив сірники і хотів їх запалити. Як ви гадаєте, можна це робити малим дітям?

Діти. Ні, тому що може статися пожежа.

Вихователь. І малятам, і звірятам

Дуже добре треба знати.

Сірники не для забави

З ними страшно грати.

І для того, щоб трапилося лихо, Наф-Наф почав розповідати своїм братикам правила протипожежної безпеки. А ми давайте йому допоможемо. Що може бути причиною пожежі?

Діти. Причиною пожежі можуть стати:

· Ігри з сірниками, петардами, запальничками, новорічними хлопавками, бенгальськими вогнями, каністри з бензином.

· Залишені без догляду вогонь на газовій плиті, в печі.

· Залишені без нагляду включені електричні прилади (телевізор, магнітофон, фен, праска, кип'ятильник.

· Не можна чіпати пошкоджені розетки, оголені електропроводи.

Вихователь. А все ж як трапилась біда. Що тоді робити?

Діти. 1. Як вогонь і ще малий

Кружкою води залий.

Чи піском засип, накрий

Щоб не міг ожити.

2. А як що вогонь не згас

І багато диму.

Вибігай з кімнати враз

Із дітьми малими.

Вихователь. А як що вогонь такий, що кружкою води вже не заллєш, то що треба робити?

Діти. Викликати пожежників, подзвонити по телефону «101».

Дидактична гра «Повідом про пожежу»

Вихователь. Які правила треба знати, щоб подзвонити?

Діти. ● Набрати «101» по телефону

● Назвати себе і домашню адресу

● Сказати, що сам дома і повідомити про пожежу

(Дитина дзвонить по телефону «101»)

Вихователь. Що треба робити поки приїдуть пожежники?

Діти. ● Звернутись по допомогу до сусідів, чи дорослих на вулиці.

● Не ховатись під ліжко чи шафу, а постаратись вийти з кімнати накрившись

ковдрою, або сидіти на підлозі біля дверей, закривши ніс мокрим

рушником.

Вихователь. Які предмети потрібні для тушіння пожежі?

Діти. Відра, вода, лопати, пісок, вогнегасники, багри, сокири і звичайно пожежна машина.

Вихователь. Давайте пригадаємо приказки про вогонь:

* «Від маленької іскорки – велике лихо»

* «Коробка сірників хоч і мала, багато може спричинити зла»

А тепер відгадайте загадки.

(Загадує загадки про предмети тушіння пожежі, за кожну відгадку дитина отримує фішку)

Вихователь. Діти, ми говорили про те, яке лихо нам може принести вогонь, якщо з ним необережно обходитись. А невже він нам не приносить ніякої користі?

Діти. Приносить. Вогонь дає нам взимку тепло, світло. На вогні ми готуємо їжу.

Вихователь. Скажіть мені, будь ласка, чому не можна вам запалювати газову плиту без дорослих?

Діти. Крім того, що може статися пожежа, так ще не може присочитися газ, який є отруйним для людини.

Вихователь. А що треба робити, якщо почуєте в кімнаті запах газу?

Діти. Треба дзвонити в аварійну службу по номеру «104».

(діти дзвонять по номеру)

Вихователь. Отже тепер наші поросята будуть знати, що з вогнем не треба пустувати, а то станеться біда.

Діти всі ви вже не маленькі і знаєте, що на світі є тільки добрі, а й злі люди, які можуть заподіяти лихо іншому. Це – злодії, бандити. Хто бореться з ними?

Діти. Поліція.

Вихователь. Так, існує спеціальна поліцейська служба, куди людина може звернутися по допомогу, якщо їй хтось, або щось загрожує. Її номер «102». Давайте розглянемо таку ситуацію. Хлопчик Діма залишився сам вдома. Мама наказала йому нікому не відчиняти двері і він пообіцяв. Раптом у двері подзвонили. Він підійшов і запитав «Хто там?». У відповідь нічого не почув і вирішив, подивитися, хто ж там прийшов. Чи правильно він зробив? (відповіді дітей, за правильну відповідь давати фішку)

Не відчиняй двері чужому

Не вір його жодному слову.

Він скаже тобі «я від Мами,

Вона забула свою панаму».

Ти незнайомця впустиш у хату

А в нього зброя, вид пихатий

Тебе він може налякати,

І шубу мамину забрати.

Запам'ятай: Якщо в двері дзвонить листоноша, лікар, сантехнік або навіть поліцейський, все одно не відчиняй, якщо не знаєш цих людей.

Вихователь. А що повинні пам'ятати, коли гуляєте на вулиці без мами?

Діти. ● Не можна вступати в розмову з незнайомими людьми, якими б лагідними

та люб'язними вони не були.

● Не можна брати із чужих рук дарунки та ласощі.

● Не можна нікуди йти за незнайомими, а зразу треба бігти додому і

розповісти рідним.

● Не можна сідати кататися в чужі автомобілі.

● Не дозволяйте брати себе за руку, гладити по голові, цілувати. Це не гарно.

● Не можна сідати в ліфти з незнайомцями.

Вихователь. А зараз діти, давайте пригадаємо з якими казковими героями трапилася біда, коли вони були одні дома?

Діти. З козлятами в казці «Вовк і семеро козенят», з півником, якого забрала лисичка, казка «Котик і півник».

Вихователь. А який казковий герой розповів злому вовку, куди він іде («Червона шапочка»).

Кожного дня ми з вами йдемо до дитячого садочка, інші діти ідуть в школу, батьки – на роботу. Йдемо ми по чому?

Діти. По дорозі.

Вихователь. З яких частин складається дорога?

Діти. Із тротуару і проїжджої частини.

Вихователь. Для чого вони потрібні?

Діти. Машини ідуть по дорогах, а люди ідуть по тротуару, тримаючись правої сторони.

Як іду по тротуару,

Чи гуляю по бульвару,

Як завжди тримаюсь справи –

Це одне з важливих правил,

Хто це правило не знає

Іншим людям заважає.

Вихователь. А якщо нам потрібно перейти дорогу, де багато машин, хто нам в цьому допоможе?

Діти. Наш добрий друг – світлофор.

У світлофора три кольори,

І для дорослих, і для дітвори:

Ось засвітився червоний – стій!

Через дорогу рушати не смій.

Жовтий засяяв – уважний будь.

Тільки зелений відкриє путь.

Разом рушаємо я і ти –

На світло зелене можна іти.

Вихователь. В якому місці ми переходимо дорогу і чому?

Діти. По зебрі, бо це пішохідний перехід.

А я зебра не проста

Без копит і без хвоста,

Лише біленькі смужки маю

Я лежу, а не гуляю.

Хочеш перейти дорогу? –

Я прийду на допомогу.

Вихователь. А якщо вулиця широка?

І машини в три потоки?

Діти. Там де вулиця широка

І машини в три потоки,

Відшукає пішохід

Знак «Підземний перехід».

Вниз по сходинкам спустився,

Під землею опинився,

Коридором перейшов

Вихід з під землі знайшов.

Пішохід веселий, радий –

Шумна вулиця позаду.

Вихователь. А якщо відсутній знак?

Діти. А якщо відсутній знак

Треба нам зробити так.

При дорозі зупинитись

І наліво подивитись.

Бачиш транспорту нема –

До середини рушаєш.

Є тут лінія чудова

Не звичайна, розділова.

Знов на ній ти зупинись

І направо подивись.

Всі машини пропусти,

Після цього можеш йти.

Вихователь. Бачу я, що пішоходи ви чудові. Але гуляючи на вулиці, ви ще повинні знати і правила поведінки на вулиці.

● Не гратися з м'ячем на дорозі.

● Не їздити на велосипеді по проїжджій частині дороги, а тільки у дворі.

● Дорогу переходити з дорослими, тримаючи їх за руку.

Бо якщо ви не будете виконувати цих правил, може статися лихо: впадете, розіб'єте лікті, коліна, носа, а ще гірше потрапите під машину. Скажіть, будь ласка, яку першу допомогу треба надати, якщо дитина врізалася чи забилася?

Діти. Звернутись до дорослих, промити рану, помазати зеленкою чи йодом, забинтувати бинтом, якщо це потрібно.

Вихователь. А якщо трапляються більш серйозні випадки (переломи, глибокі порізи), що треба робити?

Діти. Треба дзвонити по «103» і викликати швидку допомогу.

Вихователь. Так, діти, лікарів не треба боятися – вони рятують здоров'я і життя людині.

На завершення заняття записати на дошці телефони екстрених служб: «101», «102», «103», «104» і ще раз запитати, який службі належать.

Консультація для батьків

«ЯК ПРИВИТИ ДИТИНІ ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ МОВИ»

вихователь Казанцева Л.Ф.

Мовлення є основним засобом спілкування. С. Аксаков писав: «Слово є перша ознака свідомого, розумного життя. Слово є відтворення усередині себе світу». Відтворення це йде все життя, але особливо інтенсивно – у перші роки життя. І дуже важливо допомогти дитині якомога успішніше оволодіти прекрасним даром. Дитина повинна чути правильну, виразну, багату мову. Без помилок і недоліків.

Наявна двомовність нашого середовища може позначитися на мовленні дитини або позитивно, або негативно. Якщо дорослі, які її оточують, говорять чистою, правильною мовою, вона перейме це від них, а якщо спотвореною, перевантаженою грубими формами висловлювань, жаргонізмами – відповідний буде й результат. Проте самого наслідування і запам’ятовування для оволодіння умінням говорити не досить. Потрібна цілеспрямована послідовна робота з розвитку усного мовлення. Отже, щоб запобігти виникненню «суржику», батьки мають демонструвати дітям зразки правильного мовлення.

Ви, батьки, повинні не просто володіти українською мовою. А бути провідником національної культури: знати і любити народну творчість, звичаї, традиції, особливості свого краю і передавати це своєму малюкові. Мова дорослого має бути доброзичлива, м’яка, лагідна, емоційна й виразна, звучати плавно й мелодійно. Важливі своєчасні міміка, жести, рухи. І головне – якщо діти бачитимуть, що батьки говорять українською мовою з внутрішньої потреби, а не примусово, вони наслідуватимуть їх.

Дитині нелегко заговорити одразу українською мовою, якщо навколо вона постійно чує російську або змішану, а значить, потрібні особливий такт, терпіння, спостережливість, сімейне читання, вивчення римованих творів, прослуховування пісень, казок, перегляд фільмів для дітей. Слід відразу помітити появу говоріння, заохотити малого. І ще – процес оволодіння українською мовою досить тривалий, тому не треба постійно виправляти помилки, виказувати за це. Щирий, довірчий, невимушений характер розмови викликатиме у дитини бажання говорити українською мовою.

Правила, яких потрібно дотримуватися батькам під час спілкування з дітьми.

1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком.

2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається.

3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову.

4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо.

5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини.

6. Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити.

7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом.

9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета.

10. Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма.

Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку. К. Ушинський назвав рідну мову «Цвітом духовного життя нації», порівняв її з квіткою, яка ніколи не в’яне і вічно розвивається.

Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства, сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення триває в дошкільних навчальних закладах, школі і упродовж усього життя.

Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засосом пізнання та способом людського спілкування є найважливішим досягненням дошкільного дитинства.

Анкета для батьків

вихователь Казанцева Л.Ф.

1. У якому віці ваша дитина почала малювати?

2. Який був її перший малюнок?

3. Які предмети були на першому малюнку?

4. Який за величиною був малюнок (маленький, середній, на весь аркуш)?

5. Чим любить малювати ваша дитина (олівцями, крейдою тощо)?

6. На чому полюбляє малювати:

- на папері;

- на картоні;

- на дереві;

- на асфальті;

- на шпалерах;

- на меблях.

7. Які проблеми можна відмітити?

8. Чи малюєте ви разом із дитиною?

9. Хто є ініціатором малювання?

10. Чи малює дитина, коли приходить із дитячого садка?

11. Що краще виходить:

- малювання на вільну тему;

- на певну тему;

- на власне бажання;

- малювання казкових героїв;

- малюнки до віршів, оповідань.

12. У якому положенні малює дитино:

- сидячи за столом;

- лежачі на підлозі;

- стоячи за столом;

- стоячи на колінах.

13. Які кольори переважають у малюнках?

14. Який стан здоров'я дитини?

15. Як зазначила Софія Русова, «уважливе відношення до дитячих малюнків у значній мірі помагає зрозуміти дитячу психологію», і, напевне, дасть можливість «ближче підійти до психології дитини».

Інтегроване заняття з пізнавального розвитку та рідної природи

для дітей старшого дошкільного віку

Тема: «Рости – виростай, про природу дбай»

вихователь Чижик Л.В.

Мета: формувати уявлення дітей про охоронну діяльність природи в Україні. Розширювати і збагачувати знання дітей про природу рідного краю.

Підводити дітей до усвідомлення єдності життя і здоров’я людей та стану природного довкілля, необхідності користування дарами природи так, щоб не зашкодити довкілля.

Виховувати пізнавальну активність у дітей, бажання пізнавати та берегти природу, формувати основи екологічного мислення.

Попередня робота: розучування віршів про ліс та природу, читання казок В.О.Сухомлинського про природу. Бесіди про птахів, розучування віршів, прислів’їв про птахів, розучування пісні «Бережіть природу».

Хід заняття

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про нашу матінку-природу, про те, що її треба захищати і берегти, любити і плекати, бо вона дуже багато дає людям корисного, і ми повинні їй за це дякувати і платити добром.

Діти, а хочете ми з вами підемо в свій березовий гайочок.
Озирніться всі навкруг,

Нас вітає весняний луг.

Ми травичку не зімнемо –

На носочках всі підемо.

Ноги вище піднімаєм,

Кущики ми не ламаєм.

А квіточки обійдем,

Красу луків збережем.

Акуратно ми йдемо,

У гайочок спішимо.

Ось ми і прийшли у гайочок. Діти, а хто із вас був у лісі? Чим ліс багатий? Які дерева ростуть у лісі? Які квіти? Чи можуть рости на вербі груші? А що потрібно, щоб росли дерева, рослини?

Діти, подивіться, лежить березова гілочка, якась погана людина її зламала. Чи добре вона зробила?

Послухайте:
Зламав Івасик гілочку березову

І кинув, як награвсь, її до долу.

Веселий він побіг собі додому,

Вона ж лежить на гнилищі рудому.

В її прожилках не бродити соку,

Не гріти мрію ніжну і високу.

Івась у ліжку спить спокійно, тихо.

Невже не знає він, що скоїв лихо?!

Вихователь: Діти, чи можна так поступати із деревами, кущами? А яку користь приносить ліс людям? А як ліси очищають повітря? А що може загрожувати лісу? Чому може виникнути пожежа? Що треба робити, якщо ви бачите, що горить ліс? А чому не можна вирубувати дерева? А давайте згадаємо, які казки В.О.Сухомлинського ми читали про ліс («Відломлена гілка», «Зрубали вербу», «Соромно перед соловейком»).

А давайте поговоримо з вами про те, що ще не можна робити в лісі.

Дидактична гра «Що можна, а що ні».

Діти, відгадайте загадку: «Без кого в лісі було б сумно?» (без птахів). Так, без птахів, бо вони не тільки приносять велику користь деревам і садам, але й ще покращують настрій своїм співом. Давайте послухаємо їх спів. Діти, а як ми можемо оберігати та допомагати птахам? А давайте пригадаємо прислів’я про птахів.

Де багато пташок, там немає комашок.

Ластівка день починає – соловейко кінчає.

Одна ластівка весни не робить.

Горобець маленький, а сердечко має.

Дидактична гра «Відгадай птаха за описом»:

Що воно за дивина світла денного боїться,

Дзьоб гачком – великі очі і не спиться їй що ночі.

Ху-ху-ху – кричить вона. Відгадали – це… (Сова).

Хто комах з кори виймає, про здоров’я лісу дбає? (Дятел).
Перший він приніс весну, пробудив усе від сну. Заспівав він під вікном, і зовуть його… (Шпаком).
А яку пташку в лісі називають скрекотухою? (Сороку).

Діти, подивіться, а хто це поспішає? Так, це мурашки. Вони завжди дуже заклопотані. А чи знаєте ви, чим вони так зайняті? Так, вони санітари лісу, опилюють квіти…

Мурашка билинку

Додому несе,

Хоч важко їй,

Що тут сказати.

Полагодить треба

Мурашник,

Бо дощик

Намочить маляток.

Старанно працює

Мурашка мала,

Щоб була щаслива

Велика сім’я.

А що ми можемо для них зробити, чим допомогти? Огородити їх будиночок (мурашник), щоб хто ненароком його не зруйнував.

З неба сонце погляда,

Світить нам і гріє.

Та дощу давно нема,

Хоч земля йому радіє.

Діти, а в давнину люди закликали дощик, і діти, граючись, вчилися цьому.

Українська народна гра «Іди, іди дощику!».

Діти, ось і наші квіти. Які квіти у нас ростуть? А які садові квіти ви знаєте? Назвіть польові квіти.

Послухайте загадки:

Білі кульки на стеблах

Красуються в полі.

Повіє легенький вітерець –

Стебла стануть голі! (Кульбаба).

В мене платтячко біленьке,

В мене кісоньки жовтенькі.

Зелененькі панчішки,

Та не горда я нітрішки.

Я росту у лісі й в лузі,

Де ж це мої друзі? (Ромашка).

Діти, квіти мають лікувальні властивості. Кульбаба – лікує печінку. Ромашка – полощить горло. Конвалія – лікує серце.

Діти, послухайте ось такий вірш:

Ці квіточки ніжні, такі білосніжні!

Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.

Послухай, як срібно дзвенить голосок:

Не треба, не треба зривати квіток!

Чому квіти звертаються до нас з таким проханням? Чи можна рвати квіти?

Ну що ж діти, давайте повертатися в групу.
Коли йдеш ти садом, полем, лугом,

Будь завжди природі вірним другом.

Ти скажи їй: «Зеленій, живи!».

Коли ж лісом будеш ти іти,

То посій зернятко доброти.

Побажай і дереву, і пташці,

Щоб жили вони у мирі і у щасті.

Діти, давайте почитаємо плакати і запам’ятаємо ці правила поведінки, коли ви будете на природі:

Не можна ламати гілок дерев!
Не можна зривати і витоптувати квіти!
Не можна ловити метеликів!
Не можна руйнувати мурашники!
Не можна знищувати жаб, ящірок!
Не можна руйнувати пташині гнізда!
Не можна збирати букет з лісових квітів!
Ходити можна тільки по стежках!

Давайте заспіваємо пісню «Бережіть природу!».

Заняття з грамоти старшої групи

Тема. Казка про звуки. М’які приголосні звуки

вихователь Чижик Л.В.

Мета: формувати знання про те, що приголосні звуки можна поділити на тверді та м’які; спонукати дітей до самостійного пошуку шляхів викання завдання; учити проводити звуковій аналіз слів із твердими та м’якими приголосними, користуючись відповідними фішками; розвивати увагу; виховувати охайність.

Матеріал: фішки на позначення голосних, приголосних та твердих; предметні картинки, олівці.

Хід заняття

Вихователь

Із казкою ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітає до нас.

В казках є завжди перешкоди. Та знаю:

Для творчих дітей їх ніколи немає.

- А чи любите ви казки? Чому?

Діти. У них добро завжди перемагає зло.

Вихователь. Який стає настрій у людей, коли вони зустрічаються з казкою?

Відповіді дітей.

Казка про звуки

В одному паперовому замку жили брати – звуки. Так – так, ті самі, що чуються нашими вухами. Жили в мирі – злагоді, аж поки один із них нахабно не заявив: «Я найпотрібніший, отже я старший». Що тут вчинилось! Звуки такий галас здійняли! Кожен почав вихвалятися.

-Я найкругліший і мене легко вимовляти, - промовив звук …[О].

- Ні, я! хоч мене і важче вимовляти, але я ширший, - засперечався [Ж].

-Ой –ой, широкий! А я вмію гудіти, та й ще дуже голосно, - сказав звук

[У].

Вони так голосно сперечалися, що розбудили Мудру Фею. Зібрала Фея крикливих і голосних. Чи здогадалися ви, які це звуки?

Діти. Так, це звуки [а, о, у, е, и, і ] – голосні.

Вихователь. Так, фея назвала їх голосними. А якою фішкою вони позначаються? Чому?

Діти. Під час їх вимови повітря вільно виходить із відкритого рота.

Діти показують фішку для призначення голосного звука.

Вихователь. А тих, що були тихими і спокійними, що не могли кричати і співати , а тільки шипіти, скрипіти, шарудіти, як Фея назвала?

Діти. Приголосними.

Вихователь. Якою фішкою їх позначають? Чому?

Діти показують фішку на позначення приголосного звука.

-Фея сказала, що всі звуки дуже важливі, зливаючись вони утворюють що?

Діти. Слова.

Вихователь. Тож я називатиму слова, а ви за допомогою картки визначатимете, з якого звука вони починаються.

Дидактична гра «Не помились»

Мете: учити дітей виокремлювати початковий звук, розрізняти приголосні і голосні звуки.

Вихователь називає слова, діти виокремлюють початковий звук і показують відповідну картку:

Слова: оса, антена, коза, учень, равлик, індик, птах, собака, рука, журавель, жук, кавун, лелека, молоко, голка, указка.

Вихователь. Зі звуків складаються слова, а слів складаються що?

Діти. Зі слів складаються речення.

Вихователь. Звуки з недовірою слухали Фею. Тому вона запропонувала їм утворити слова, а зі слів скласти речення. Але звуки були неуважними і не змогли знайти кінець речень.

Вихователь. Я читатиму вам, а ви, діти, позначатимете кінцівку речення плесканням у долоні.

· Вітя захворів.

· Цілісінький день він пролежав у ліжко.

· Було нудно.

· Та от завітали хлопці.

· Вітя зрадів їм.

- Скільки в цьому тексті речень? Як ви визначаєте, що речення

завершене?

Діти. Знижується голос, робиться пауза.

Вихователь. Повторіть перше речення. Визначайте кількість слів у ньому. Чи є в цьому реченні маленьке слово (прийменник)?

Занотуйте схему речення в зошитах.

Діти виконують завдання.

Вихователь. Отже, усім стало зрозуміло, що жити потрібно дружною.

Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись.

На хвилинку зупинились.

Раз – присіла, другий – встали!

Вдих глибокий – раз, два, три,

Знову грати почали.

Вихователь

Час вже трішки нам пограти

І загадки відгадати,

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Він, рудий і дуже дикий,

Любить кури та індики.

Діти. Лис.

Вихователь виставляє картинку із зображенням лиса.

Вихователь

У зелених стінах дому

Добре усьому живому:

Квітці, дереву, травиці

І грибочку, і тваринці.

Дах у дому ясно-синій

Легко дихать тут людині.

Діти. Ліс.

Вихователь виставляє картинку з зображенням лісу.

Діти виконують звуковий аналіз слів лис і ліс, моделюють слова за допомогою фішок.

Вихователь. Який перший звук у слові лис? А який – у слові ліс?

Діти. Звук [л].

Вихователь. Що створює перешкоду при вимовлені цих звуків? Яка між ними відмінність?

Діти. Перешкоду створює язик і зуби. У слові лис – звук [л] звучить твердо, а у слові ліс – [л’] звучить м’яко.

Вихователь. Так, у слові лис перший звук – твердий приголосний, а у слові ліс – м’який приголосний[л’]. Перевіримо, коли повітря натрапляє на сильніші перешкоди: при вимовлянні твердих чи м’яких приголосних звуків? вимовляйте разом зі мною: [с] – [с’], [з] – [з’], [л] – [л’], [т] – [т’], [н] – [н’]

Діти. Повітря натрапляє на сильні перешкоди при вимовлянні м’яких приголосних.

Вихователь. Оскільки при вимові м’яких приголосних звуків повітря натрапляє на сильніші перешкоди, то ж на схемах звукового аналізу ми будемо позначати їх фішкою з двома рисочками = .

Вихователь

В коло дружно всі ставайте,

Гру з м’ячем розпочинайте.

Дидактична гра «Знайди братика»

Мета: учити дітей створювати пару «твердий – м’який» приголосний.

Вихователь. Тверді приголосні мають маленьких братиків – м’які приголосні, але вони гралися і розгубилися. Допоможемо їм знайти одне одного.

Вихователь називає твердий приголосний звук і кидає м’яч дитині. Спіймавши м’яч, дитина називає пару заданого звука («маленького «братика») і кидає м’яч вихователеві: [с] – [с’], [з] – [з’], [т] – [т’]…..

Ускладнення:вихователь називає м’який приголосний звук. А дитина у відповідь – великого «братика», тобто тверду приголосну пару названого звука:[ф’] – [ф], [м’] – [м], [к’] – [к].

Вихователь. Серед цих картинок знайдіть ті, назви яких починається на м’який приголосний звук.

Підсумок

Вихователь. З яким настроєм ви слухали казку про звуки?

Які звуки запам’ятали?

Як вони позначаються на письмі?

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

“Зустріч з казкою”

З використанням творів В.О.Сухомлинського

(середня група)

вихователь Чижик Л.В.

Програмний зміст: Закріпити з дітьми зміст знайомих казок В.О.Сухомлинського, правильно називати героїв казок, впізнавати їх з уривків, оцінювати поведінку героїв. Активізувати дитяче мовлення назвами казок, піснями. Формувати вміння відповідати на запитання за змістом казки. Уточнити уявлення про зимуючих тварин (лисиця, білка, ведмідь, заєць) про характерні особливості зовнішнього вигляду, пристосування до певного середовища. Ознайомити дітей зі змінами в природі, змінами в рослинному та тваринному світі (холодно, морозно, земля вкривається снігом, ріки взялися кригою, тварини ховаються від холоду в теплі нори, дерева одягають білі шапки і сплять аж до весни і т.д.).

Розвивати сенсорні відчуття, здатність помічати красу живої природи, милуватися нею. Виховувати бережне ставлення до природи і дбайливе ставлення до тварин.

Матеріал: загадки, уривки з знайомих казок «Як білочка дятла врятувала», «Їжачок», «Зайчик і місяць», атрибути до гри «Поле чудес», ілюстрація до казки В.О.Сухомлинського «Зайчик і горобчик», костюми лісових звірят, вірші про зиму.

Хід заняття

Вихователь: Діти, сядьте всі рівненько і слухайте мене уважно. Сьогодні в нас буде незвичайне заняття тому що до нас в гості завітали казкові герої, а які ви дізнаєтеся тільки тоді, коли відгадаєте загадки:

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її ... (Лисиця)

Я вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок.

Куций хвостик, довгу вуха,

Я усіх, усіх боюся. (Зайчик)

Хоч у нього й шуба є

Та як холод настає

Він не їсть тоді, не п’є,

А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає

Хоч мала сама на зріст,

Та великий в неї хвіст,

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати? (Білка)

(Заходять казкові герої)

Вихователь: Діти, а де живуть ці казкові герої?

Діти: В лісі.

Вихователь: Діти, а розкажіть, що ви знаєте про цих лісових звірів? (Діти розповідають, описують зовнішній вигляд кожної тварини)

Наші лісові друзі прийшли до нас із казки.

Діти, а ви любите казки?

Адже казки люблять не тільки діти, а й дорослі. Казки передають із покоління в покоління. Казка нас вчить відрізняти добрі вчинки від поганих, боротися з кривдою. І тому лісові друзі прийшли до нас не з пустими руками, вони принесли конверти із завданнями і пропонують пограти в цікаву гру “Поле чудес”. Ну, що ви згодні пограти в цікаву гру?

Діти: Так.

(На столі стоїть барабан з стрілкою, а навколо лежать конверти із завданнями, звірята по черзі крутять барабан, на який конверт вкаже стрілка, той піднімає конверт і вихователь зачитує завдання: уривки з казки).

Вихователь: Іди, лисичко, крути барабан.

І конверт

З якої це казки?

«Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбурами і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну довбати її дзьобом. А білка сидить біля дупла і радіє...»

Яка біда сталася з дятликом?

Хто і як йому допоміг?

ІІ конверт

«Почав готуватися їжачок до зими. Пішов до лісу, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї кімнати, розіслав листя, стало ще тепліше. Ще раз пішов їжачок до лісу. Знайшов грибів, назбирав яблук, груш і приніс до своєї хатинки. Тепло і затишно їжакові, але сумно одному...»

Де і як влаштував їжачок собі житло?

Кого запрошував їжачок до себе жити?

ІІІ конверт

«Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

-Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо ще довго сонечка чекати...»

Про що просив Зайчик Місяця?

Як Місяць йому допоміг?

Вихователь: Молодці, діти. Ви відгадали як називаються ці казочки. Так скажіть мені будь ласка, хто ж написав ці казочки?

Діти: Василь Олександрович Сухомлинський

Фізкультхвилинка (діти імітують рухи тварин під музику)

Давайте згадаємо як ходить лисичка, ведмедик, стрибає зайчик, літає пташка.

Вихователь: А зараз нам треба трішки відпочити. Давайте всі тихенько сядемо на стільчики, покажемо звірятам як ми можемо це робити.

Вихователь: Діти, які ви знаєте пори року? Кожна пора року відрізняється своїми звуками: Літо плюскотить водичкою в річці. А як плюскотить вода в річці? Розливає тоненькі ниточки дощика. Як дзвенять краплинки дощика?

- Як осінь шелестить сухим листячком: ш-ш-ш-ш!

- А зима промовляє холодним голосом вітру: у-у-у-у!

(Під музику входить Зима).

Зима: Сніг пухнастий стелеться. Настав зимовий час. Я Зима-хурделиця. Прийшла вітати вас.

Вихователь: Діти, а подивіться, хто це завітав до нас в гості?

Діти: Зима.

Вихователь: А, що можна розповісти про зиму? Що ви про неї знаєте?

Діти: Взимку холодно, іде сніг. Діти катаються на санчатах, лижах і т.д.

Вихователь: Діти, а чому діти чекають зими? Чому вони її так люблять? Яке свято ми відмічаємо взимку? А яку ви знаєте пісню про зиму? Давайте зараз ми її заспіваємо з нашими звірятами.

Вихователь: Молодці, ви гарно заспівали пісню. Дійсно, взимку дуже холодно, земля вкривається білим, пухким снігом, дерева одягаються в білі шати, засинають аж до весни, річки беруться кригою. В народі кажуть: “У зими день, як у зайця хвіст”. Який у зайця хвіст?

Діти: Короткий.

Вихователь: От і день у зими короткий.

Вихователь: Віддзвеніли в лісах вже пташині голоси, але ліс не спорожнів, кожен його мешканець готувався до зими. Лісові звірята ховаються від морозу та вітру в теплі нори. Але вовк і хитра лисиця виходить на полювання, ведмідь з осені вимощує сухим листям барліг і впадає у зимову сплячку аж до весни. А рудохвоста білочка носить собі в дупло лісові горішки – цих запасів їй вистачить на всю зиму. А в зайчика домівки немає і ніяких запасів він не робить. Він переховується від хижаків під кущами та пагорбами.

Вихователь: Діти, а ви хочете знати, як живеться взимку зайчику? Ось послухайте казочку В.Сухомлинського “Зайчик і горобина”.

- Яку пору року описано в казці?

- Що просив зайчик у горобини?

- Що відповіла горобина Зайчику?

- Чи допоміг Зайчику вітер і як?

Вихователь: Горобина дуже смачна, коли її приморозить мороз. Це лікарська рослина, вона дуже корисна, лікує різні хвороби, з неї можна робити настої, варити варення. А які ще рослини допомагають тваринам?

Діти: ягоди, гриби, горіхи, жолуді і т.д.

Вихователь: В природі немає нічого зайвого. Краса природи виявляється в різноманітності рослинного і тваринного світу. Кожне дерево, квіточка, пташка чи метелик збагачують цю красу. Не забувайте, що все в природі потрібно берегти, бо на землі немає нічого вічного!

Заняття з художньо-естетичного розвитку для групи раннього віку

«Неваляйка танцює»

вихователь Юрченко Л.О.

Мета: навчати дітей створювати зображення іграшки в характерному русі («неваляйка танцює»); показати спосіб передачі руху через зміну положення(зміщення деталей для передачі нахилу);викликати інтерес до «оживлення» аплікаційного зображення,пошуку зображально-виражальних засобів.

Матеріали: аркуші паперу білого кольору(для фону),кола двох розмірів(для тулуба червоні,для обличчя рожеві),клей,пензлики для клею,ватяні палички,олівці,серветки паперові та з тканини,варіативні зразки для пояснення творчого завдання.

Хід заняття.

Сюрпризний момент: вихователь показує дітям неваляйку,розгойдує її і читає норвезьку пісеньку « Танцюй, моя лялечко»:

Танцюй, моя лялечко,

Танцюй, не вгавай,

Каблучками тупай,

Танець вибивай.

Танцюй, моя лялечко,

Танцюй веселіш,

Черевички нові

Матимеш скоріш!

Прочитавши пісеньку,показує дві картинки-аплікації (на одній із них неваляйка в нахиленому положенні, на іншій – у статичному) і просить дітей здогадатися, на якій з картинок неваляйка танцює. Діти вибирають зображення. Вихователь кладе на мольберт або фланелеграф велике коло (тулуб неваляйки) і запитує, як потрібно розмістити голову, якщо неваляйка танцює ( пересуває маленьке коло до великого – розміщає по центру, ліворуч, праворуч, збоку). Діти спостерігають і радіють, коли бачать, що неваляйка « танцює».

Вихователь привертає увагу дітей до підготовлених матеріалів і нагадує творче завдання – зробити власні картинки з неваляйками, що танцюють. Діти розкладають готові деталі на аркушах паперу, показують педагогові й приклеюють. Потім «оживляють» неваляйок – малюють обличчя та візерунки на « одязі!.

Оформлення виставки дитячих робіт « Неваляйки танцюють».

Вихователь читає вірш М. Познанської « Ляля моя»:

Є ляля у мене,

Похожа на мене,

Ну, просто як менша

Сестричка моя :

В обох нас косички,

В обох круглі лички,

І навіть всміхається ляля, як я.

Однакові очі в неї, і в мене;

Однакові плаття : зелене й зелене.

І в неї косинка, і в мене косинка,

І навіть зовуть нас:

Маринка й Маринка.

Інтегроване заняття для старшої групи.

«Міні – музей керамічних виробів»

вихователь Юрченко Л.О.

Мета: продовжувати знайомити дітей з українським народним ремеслом – гончарством, з його історичними витоками і сучасним використанням, прилучати до культури минулого свого народу; формувати оцінні судження, навчати виявляти схожість і відмінність; прищеплювати зацікавленість до вивчення витворів українських майстрів (гончарів); закріпити знання про різноманітні види розписів. Викликати бажання оздоблювати вироби, схожі на вироби українських майстрів. Розвивати мислення, пам’ять, уяву та творчість, дрібну моторику рук. Виховувати відчуття гордості за українських майстрів.

Хід заняття

Звучить весела музика. (діти заходять, вітаються з гостями)

Вихователь: — Діти, ви чуєте яка весела музика? І сьогодні я не хочу бути Любов Василівною, а буду я зараз , здогадайтесь ким?( вих-ль одягає хустку і фартух).

Чи я не хазяйка ? Чи не господиня ?

Гарно хату прибрала, їсти наварила.

-Здогадалися , хто я? Так, я господиня.

- І сьогодні я запрошую вас до свого міні-музею. А чи були ви , діти, хоч раз у справжньому музеї? В якому? Де він знаходиться? Давайте згадаємо, як ми відвідували музей. (перегляд фотографій )

-Погляньте навколо, що ви бачите в моєму музеї? Так-це посуд, іграшки. Ви сьогодні завітали до музею керамічних виробів.

З давніх-давен українська земля славилася народними майстрами. В Україні вміли і ткати, і різьбити по дереву, і вишивати , виготовляли кераміку. Ця майстерність передавалась із покоління в покоління.

(звернути увагу на мисник) – Для чого він потрібен? З чого вони виготовлені?

– Як ви гадаєте, як називається людина , яка виготовляє ці вироби?

Загадка:

Глина в кого ожива?

Творить з нею хто дива?

В нього посуд ніби жар,

Ну, звичайно ж, це…. (гончар)

- Гончар- це дуже давня і шановна професія. Раніше в кожному селі був свій гончар. — Гончар знаходив глину у землі і залишав її на дворі, щоб вона вилежалась, її мочили дощі,морозили морози, обігрівало сонце, обдували вітри. А навесні з глини вибирали всі палички і камінці, просіювали її, намочували водою, ліпили виріб, (Відео сюжет про роботу майстра – гончара)

Вже вироблений виріб поливали водою, а потім при високій температурі обпалювали в печі. Сучасні майстри вигадали спосіб прикрашати свої вироби ще до випікання. ( продовження відео перегляду про роботу майстра) .

Після випікання посуд ставав міцним і дзвінким. Той виріб, який вже обпалили в печі,- називають керамікою. Які ж предмети побуту виготовляли майстри – гончарі? (глиняні іграшки – свищики у формі півників, баранчиків, вершників, коників, козликів, різноманітні вази, свічники, посуд – глечики, макітри, горнята – двійнята, тикви, ринки, тарілки, горщики, куманці.

Отже, гончарство – виготовлення посуду та інших виробів із глини.

Гра – імітація

- А тепер уявіть себе справжніми майстрами, давайте просіємо глину, намочимо її, виліпимо посуд, поллємо водою, обпалимо в печі.

- Майстер Андрійко, що ти виробив? (діти називають)

Д/в «Скажи, який?»

- А який ваш посуд? ( глиняний, блискучий, гарний, красивий, великий, розписний, новий, старовинний, український, казковий, красивий).

Д/в «Назви елементи розписів»

- Погляньте, який гарний посуд! А чим же майстри прикрашали свої вироби?(діти пригадують різні види розпису: Опішнянський, Косівський; які кольори переважають, називають елементи розпису)

Ознайомлення з гончаром Первомайщини.(розгляд картини)

Д/в « Порівняй »

Діти порівнюють картини з сучасними виробами та виробами минулих років.

Д/г « Що звучить?»

А ще якось бабуся мені розповідала, що раніше на базарі гарним вважався той посуд, який під час постукування по ньому лунко відзвонював .

-А ну перевіримо, як він звучить?- Якщо дзвінко звучить наш посуд,- це свідчить про якісну роботу гончара та його матеріалу. Так гарно звучав наш посуд, що мені захотілося потанцювати, а вам?

Народна гра «Як підем ми на базар»

1.Як підем ми на базар

Роздивлятися товар,

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати.

По стежині ми підем,

Там макітрочки знайдем.

Ми макітрочки гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

Смачні страви зберігати.

2.Як підем ми на базар

Роздивлятися товар,

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати.

По стежині ми підем

Там ми глечики знайдем.

Ми глечики гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

І напої зберігати.

3.Як підем ми на базар

Роздивлятися товар

За що будем купувати?

Треба купу грошей мати

По стежині ми підем

Там ми горщики знайдем.

Ми горщики гарненькі,

Веселенькі, глибоченькі,

Полюбляєм частувати,

Смачні каші зберігати.

- Після нашої веселої гри посуд у моєму музеї став незвичайним. А хто в горщик зазирне – щось цікаве там знайде.

Д/в «Так чи ні?» (діти за допомогою запитань відгадують, що дитина побачила в горщику)

– А макітра дуже хитра — ви макітрочку потріть та прислів’я назовіть! (про працю майстрів)

Д/в «Назви прислів’я»

1. Гончара глина годує.

2. Нехай горщики б’ються на гончарову голову.

3. Горшки не святі ліплять.

4. Без діла слабіє сила.

5. Без труда нема плода.

6. Терпіння і труд все перетруть.

7. Коли працюєш – час біжить, коли чекаєш – не спішить.

8. Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться.

- А хто в макітру руку опускає – той загадку загадає! А відгадки ви знайдете в нашому музеї.

Загадки:

• Біля тіла - вухо, голови не маю,

Молоко, сметану, квас, добре зберігаю. ( глечик)

- А чи може глечик бути для когось хаткою? – В яких казках зустрічається глечик?

• В мені мак розтирають, галушки в мене кидають,

Річ потрібна і не хитра, називають всі… ( макітра).

Що можуть готувати в макітрі?

• Майстер в руки мене взяв, на мені намалював,

Листок, квітку, перепілку, бо розписував… ( тарілку).

- На що схожа тарілка? Відповіді дітей)

• Як у піч мене несуть, в мене овочі кладуть,

Ще й водичку наливають, у вогонь – і борщик мають! ( горщик)

- Що ж можна приготувати у горщику?

-Ми зовсім забули про наші вироби, час вже їх витягати з печі.

В мене вмілі рученята, посуд дуже я люблю,

Зараз сяду, візьму пензлик, візеруночок зроблю!

- Я запрошую вас у студію, де ми зможемо прикрасити наш посуд. Нехай ваші вироби будуть чарівними, різними, бо кожний з вас намалює свій візерунок, а якими вони будуть ,вам підкаже ваша фантазія і творчість. (перехід у художню студію, біля входу знаходимо горщик)

– Ви цей горщик відкривайте і горішки доставайте.

Горіховий масаж

Цей горішок – фантазер,

Він чудовий масажер.

Візерунчастий бочок

Розвиває кулачок.

Міцно ти його стисни,

Свою силу прояви.

Практична діяльність під музичний супровід.

- Які чудові вироби у вас вийшли! Як би вони прикрасили мій міні-музей! (діти пропонують подарувати свої вироби в міні – музей)

Підсумок

- Чи сподобалась вам наша подорож?

- Кого б ви привели до мене в міні-музей на екскурсію? Як ви гадаєте, що б вашим рідним сподобалось тут?

КОНСУЛЬТАЦІЯ

«Іграшка в житті дитини»

вихователь Юрченко Л.О.

Іграшки - це невід'ємна частина життя кожної дитини. Ось згадайте себе... Напевно, у вас була улюблена іграшка – лялька Барбі або улюблений пошарпаний зайчик, а може й ведмедик. Ми могли читати йому казки, розповідати про свої таємниці та мрії.

Іграшки повинні бути у кожного малюка. Дитина з тисячі можливих може вибрати лише одну. Саме вона їй сподобалася і запала в душу. Для дітвори вибір іграшок - це те ж саме, що для дорослого - вибір друзів або коханої людини. Адже ніхто не може нам наказати йти проти своєї волі і не дружити з тим, кого ми обрали в друзі або не жити з тим, кого ми обрали собі в дружини або чоловіки.

Психологи говорять про те, що іграшки допомагають карапузові досліджувати навколишній світ, пізнавати його глибину і всі сторони життя. Про ставлення наших дітей до іграшок можна говорити скільки завгодно: всі дітки різні, у кожного свої інтереси. Те, як діти поводяться з іграшками і як вони грають, говорить дуже багато про їхній внутрішній світ, характер і темперамент. Вони можуть виражати іграшці свої почуття. Можуть насварити її, покарати і навіть закинути подалі. Але в хвилини смутку малюки обіймають улюбленого плюшевого ведмедика і засипають разом з ним, ділячись своїм дитячим горем.

Іграшки - невід'ємна частина гри. Граючи, дитина розвивається, розумово зростає. Адже розумова активність діток взаємопов'язана з уявою. Гра здатна відволікти малюка, підняти йому настрій, задовольнити потреби в руховій активності.

Іграшка для вашого чада повинна бути джерелом дитячої радості, захоплення, мотивом для гри. Вона дає поштовх для розвитку, творчості. Наприклад, лялька чи пупс повинен викликати почуття турботи та піклування. Але в кожному віці дитині необхідні різноманітні за своєю тематикою і призначенням іграшки. Також хлопчики та дівчатка грають різними іграшками за своїми інтересами.

Так що, вибираючи своїй дитині іграшку, пам'ятайте кілька правил:

· Кожна іграшка розрахована на певний вік. І якщо дитині в 2 роки цікаво грати машинкою або збирати пірамідку, то в семирічному віці це вже не актуально і виглядає смішно.

· Маленькій дитині не варто давати іграшки з дрібними деталями, вона просто може засунути їх в рот або ніс. Також не можна давати гострі й колючі деталі, якими можна порізатися або забитися.

· Вибирайте іграшки разом з дитиною: так ви зможете дізнатися про її інтереси і нахили. Купуйте іграшки не для кількості, а для якості.

· Купуючи іграшки, які подобаються малюкові, враховуйте також різноманітність - іграшки бувають різними за призначенням і тематикою. Добре, якщо у вас багато різноманітних іграшок: розвиваючих, навчальних, сюжетних. Таким чином, дитина зможе сама вибирати, в яку гру їй грати.

«Пустотлива хмаринка»

Конспект заняття

з елементами пошуково-дослідницької діяльності

молодша група.

вихователь Литвиненко І.В.

Мета: пояснити причини виникнення дощу; формувати у дітей пізнавальний інтерес до природи; розвивати спостережливість; спонукати дітей до експериментування; розвивати творчі здібності та комунікативні навички дітей; сприяти створенню у дітей радісного емоційного настрою.

Хід заняття:

В:Дітки, сьогодні я хочу запросити вас у казку. Сідайте рівненько і слухайте тихенько казку «Про неслухняну хмаринку».

Була собі хмаринка гарна і пустотлива ,і любила вона всіх передражнювати, перекривляти. Летить вона якось по небу і бачить – зайчик-вуханьчик. Вона гукає: «Зайчику!», а зайчик подивився у небо і побачив великого зайчика з великими довгими вухами і куцим хвостиком, образився зайчик: «Не дражнись ,хмаринко, будь-ласка!». Хмаринка засміялась і полетіла далі. Летить вона, сміється і думає, кого ж мені ще подражнити, а ж бачить цуценятко біжить. «Привіт, цуценятко!». «Привіт, хмаринко!», песик підніс голову догори і побачив такого ж песика як і він сам , але чомусь сумного. «Не дражнись, будь-ласка, хмаринко!»,- сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так вона літала по небу ще довго-довго, і всіх кого зустрічала хмаринка передражнювала і насміхалася. А згодом і її вже всі стали називати не хмаринкою, а то зайчиком, то ведмедиком, то квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я хмаринка, я хмаринка!».Але ніхто її вже не чув. Тоді хмаринка дуже образилася, засмутилася і заплакала.

В:Дітки, скажіть мені ,будь-ласка, коли хмаринки плачуть, то що буває?

Д:Дощик.

В:А що ж таке дощик?

Д:Це краплинки води.

В:Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, не дивлячись ,що вона була дуже нечемною. Давайте ми їй розкажемо віршик про дощик.

Д:Дощик, дощик, ти вже злива,

Плаче груша, плаче слива.

Ти періщить заходився,

Соловейко застудився,

А тепер лежить під пледом

П’є гарячий чай із медом.

В:Молодці, гарно розповіли віршик, а зараз вставайте на ніжки, підходьте до мене і ми з вами трішки відпочинемо і вмиєм наші личка чистенькою водичкою.

(Фізхвилинка)

Наберем водички з чистої кринички,

Будемо вмиватись ,будем промовляти,

Водичко, водичко, умий моє личко,

Рожеве та біле, мов яблучко спіле.

Хлюп, хлюп ,водиченька,

Хлюп, хлюп на личенько,

І на ручки, і на ніжки. Хлюп, хлюп, хлюп.

В:А тепер , дітки, я вас запрошую до нашої дослідницької лабораторії. А визнаєте, що це таке дослідницька лабораторія?

Д:Це місце де проводять досліди.

В: Молодці. Сідайте за столики і зараз ми з вами, за допомогою дослідів, дізнаємося як утворюється дощ. Перед вами стоять тарілочки з водою. Уявіть собі, що це не просто вода, а справжня річка чи озеро. Скажіть мені, яка вода у ваших уявних річках та озерах?

Д: Чиста та прозора.

В:А ще у вас на столах лежать губки. Якого вони кольору і на що схожі?

Д:Сині, схожі на хмаринки.

В:Візьміть губку в руки. Яка вона, важка чи легка?

Д:Легка.

В:Так, поки що вона легка, як хмаринка. А зараз наберіть в губку ось так трішки води, зануртеїї у нашу уявну річку. Тепер губка стала важчою?

Д: Так.

В:Тепер стисніть губку. Що ми бачимо?

Д:Іде дощ.

В: Ось так , дітки, малесенькі краплиночки води з річок, озер, морів та океані ввипаровуються, підносяться в небо і утворюють хмаринки. Коли в хмаринках стає дуже багато води, як у наших губках, тоді вона стає темною, важкою і з неї починає капати дощик. Скажіть мені, який буває дощик?

Д:Сильний і дрібний.

В:Як називається сильний дощ?

Д:Злива.

В:Давайте ми з вами ще раз глянемо на наш дощик. Якщо водичка у наших річках чиста, то дощик капає який?

Д: Чистий.

В:Так, молодці. Гляньте, що ще є у нас на столах?

Д:Чорна фарба і пензлик.

В:Давайте ми уявимо ,що це не фарба, а бруд, яким погані люди забруднюють водойми. Візьміть на пензлик трішки цього бруду і забрудніть свої річки. Якою стала вода?

Д: Брудною.

В:А тепер знову візьміть свої губки-хмаринки і опустіть їх у нашу уявну річку. Який дощик пішов із цієї хмаринки?

Д:Брудний.

В:Вам приємно буде гуляти під таким дощем?

Д: Ні.

В:А як видумаєте, якщо такий брудний дощик проллється на овочі та фрукти, які ростуть в саду та на городі, їх можна буде їсти?

(Пролити брудну воду з губки на муляжі овочів та фруктів)

Д: Ні, тому що вони будуть брудні.

В:То який ми можемо зробити висновок?

Д:Не можна забруднювати водойми.

В:Молодці, дітки. Ой, ми зовсім забули про нашу хмаринку, вона кудись зникла. Ви хочете ,щоб вона знову з’явилась?

Д:Так.

В:А що потрібно для того ,щоб з’явилась хмаринка?

Д:Вода.

В:Правильно. Ось у мене є водичка, але вона не проста, а чарівна, і вона допоможе нам відшукати хмаринку. Якого кольору вода?

Д:Синя.

В: Ось у нас на столі лежить чистий аркуш паперу і губки. Візьміть губки,легенько вмокніть їх у синю водичку і повністю зафарбуйте чистий аркуш.

(Діти зафарбовують аркуш, на якому восковою свічкою нанесено малюнок)

В: Що з’явилось на аркуші?

Д:Хмаринка і краплинки.

В:Скільки хмаринок?

Д: Одна.

В:А краплинок скільки?

Д:Багато.

В:Давайте порахуємо.

Д:П’ять.

В:Чого більше краплинок чи хмаринок?

Д:Краплинок.

В:Як видумаєте, хмаринці сподобалось наше заняття? Який в неї настрій? Як ви здогадалися?

Д:Веселий, тому що вона посміхається.

В:Хмаринці вже час вирушати далі,тож давайте ми попрощаємось з хмаринкою і нашими гостями.

Д: До побачення.

Заняття по ознайомленню з природою

в першій молодшій групі дитячого саду

Тема: «Світ живої природи.

Прогулянка по лісовій галявині»

вихователь Литвиненко І.В.

Мета: Продовжувати залучати дітей до народної поезії; розвивати дрібну моторику і руку дитини на матеріалі дитячого фольклору; вчити дітей супроводжувати свій показ виразними пантомимическими рухами, яскравою мімікою і жестами; вчити емоційної промови; уточнити яскраві особливості звірів, комах, земноводної аж жаби, дерев; створити гарний настрій, радість спілкування з однолітками.

Матеріал: Будиночок, лялька Катя, дерева (ялина, горобина, береза), іграшки (заєць, вовк, лисиця), зроблені з паперу на жорсткій дроті метелик і бджола.

Хід заняття:

У групі, перед ляльковим куточком поставлений будиночок, в віконечко видно лялька Катя.
На протилежній стороні розставлені дерева: ялина, береза, горобина. За деревами приготовані іграшки: заєць, вовк, лисиця, жаба, бджілка, метелик.

Діти і вихователь стоять по середині групи.

– за морями, (змахнути правою рукою чітко вправо)

– за горами, (змахнути лівою рукою чітко вліво)

– за залізними (праву руку зігнути в лікті над головою)

– стовпами (будувати дах теремка: ліву руку зігнути в лікті, пальці обох

рук з’єднати дах)

                   – на пагорбі – теремок,
                      на дверях висить замок.
                      ти за ключиком йди (визирати з теремка)

– і замочок отомкни. (опустити руки через сторони вниз)

Вихователь:

– Хто в теремі живе? А ось хто! (виносить ляльку Катю)

– Катя, Катя маленька,
   Катруся молодецька.
   Пройди, Катя, горенкой;
   топні, Катя, ноженькой.

Вихователь:

– Катя вирішила піти в ліс погуляти. (веде дітей до ялинки, садовить ляльку на

стілець)

– під сиром бору ялинонька, (встати прямо, прямі і жорсткі руки внизу трохи

розвести в сторони)

– під ялинонькой травонька, (нахилившись і розставивши ноги ширше, пензлями

«гладити травку» з боку в бік)

– на травоньке стежка,по стеженьці йде Катенька, (йти по колу)

– за ялиноньку, за березничку, (мандрівний крок)

– за часту лісочку, по орешнечку. (вихователь бере ляльку і підходить разом з дітьми до горобині)

– вітер пашить, вітер пашить, він горобинушку колише.
(погойдувати руками над головою)

Вихователь:

– Подивіться, яка красивий метелик сидить на горобині!»

– метелик-коробочка, полети на хмарку,
там твої дітки на березової гілці.
(покласти кисть однієї руки на зап’ясті інший; піднімаючи руки вгору і вниз, то в одну сторону, то в іншу, помахуючи кистями)

Вихователь:

(бере ляльку і метелика)

– Побігла Катруся за метеликом, а метелик на берізку сів. Присіла і Катя відпочити, та згадала пісеньку про берізку.

– у полі берізка стояла,
(підняти руки вперед і вгору)

– у полі кучерява стояла.
(розвести руки в сторони, залишаючи їх вгорі)

– люлі-люлі стояла,
люлі-люлі стояла.
(качати руками над головою)

– нікому березу заломати,
нікому кудряву заломати,
(розвести руки в сторони, знизуючи плечима)

– люлі-люлі заломати,
люлі-люлі заломати.
(руки в замку, імітація руху «рубати дерево»)

– я піду березу заломаю,
я піду кудряву заломаю,
(йти по колу)

– люлі-люлі замолаю,
люлі-люлі заломаю.
(імітація руху «рубати дерево»)

Вихователь:

– А хто ж це там сховався за дерево? Влітку – сірий, взимку – білий. Звичайно ж це Зайченя.

Вихователь бере зайця і садить його по середині групи разом з лялькою на стілець. Діти встають у коло.

– Катя вийшла на лужок,
(діти стоять по колу)

– заглянула під кусток,
(діти нахиляються вперед)

– побачила зайчика,
поманила пальчиком
(діти «притягують» зайчика)

– зайчик, зайчик, попляши,
твої лапки хороші.
(«ліхтарики»)

– став наш заїнька танцювати,
нашу Катю забавляти.
(руки на поясі, виставляння ніг вперед на п’ятку)

Вихователь дістає вовка: «Раптом з лісу біжить сірий, кудлатий».

– вовк-вовчок, вовняної бочок,
через ялинник втік, ялівець потрапив,
(діти біжать широким кроком)

– зачепився хвостом,
ночував під кущем.
(сідають, а потім лягають)

Вихователь:

– Нагулялася Катя вирішила піти додому відпочити (вихователь відносить ляльку в будиночок).

- Кого зустріла лялька Катя в лісі? (по ходу відповідей, уточнюються яскраві особливості звірів, комах, земноводної аж жаби).
Повз якихось дерев проходила Катя? (під час відповідей уточнюються особливості дерев).

«ЛІСОВІ ПРИГОДИ»

Заняття з екологічного виховання

вихователь Литвиненко І.В.

Мета: виявити та закріпити знання дітей про диких тварин, птахів,, розвивати вміння визначати погоду за вікном; відрізняти свійських та диких тварин; знаходити спільні та відмінні риси в ряді предметів; відповідати на запитання вихователя ; за допомогою мнемотехнічних таблиць закріплювати вміння узгоджувати слова у реченні, в роді, числі та відмінку; розвивати мовне чуття; формувати безпечну поведінку дітей в природі (біля – озера, під час трудової діяльності – прибирання сміття на галявині); розвивати в дітей пізнавальний інтерес до життя лісу і його мешканців; пам'ять, логічне мислення, зв'язне мовлення, уміння аналізувати, робити висновки; виховувати любов, бережливе ставлення до природи, прагнення робити добрі вчинки, бажання прийти на допомогу, допитливість, спостережливість.

Матеріал: відеозапис, аптечка, телефон, аудіо запис звуків природи, магнітна дошка, малюнки-підсказки

Хід заняття:

Вихователь:

- Доброго ранку, дітки! Який у вас настрій? (Гарний, веселий…)

- А як ми можемо подарувати гарний настрій? (Посміхнутися, обнятися,

привітатися, допомогти комусь…)

- Давайте привітаємось з нашими гостями і їм зразу стане

веселіше. (Вітаються) Сіли рівненько, не горбимося.

- Яка в нас сьогодні погода? (Діти відповідають залежно від погоди за вікном:

сонячна, дощова, похмура…) Сонечко — це добре? (Добре) А дощик — це

добре? (Також добре) Чим корисне сонечко? (Воно зігріває все довкола). А дощик

чим корисний? (Напуває рослинки)

- А яка буде погода, якщо падатиме дощ? (Дощова) Якщо буде світити сонечко …(сонячна)

Вихователь: Діти, погляньте на екран. До нас на електрону пошту надійшов відео лист. Давайте його переглянемо.(Діти переглядають відео ролик )

Котик Добрий день, діти!Звертаюсь до вас за допомогою . Моєму другові Їжачку терміново потрібна ваша допомога. Його галявина, на якій він живе , захворіла. Була вона гарна та гожа, а тепер на себе не схожа. Траву на ній потоптали, сміття понакидали. Порятуйте його дім!!!

Вихователь: Малята, допоможемо їжачку!

Діти: Так, допоможемо!

Вихователь: Діти! Сьогодні нас чекає незвичайна подорож, сповнена пригод і цікавих історій.

Час в дорогу вирушати, не забудемо аптечку з собою взяти: вата, бинт, йод і ліки; бо в дорозі все буває, ми про це не забуваємо.

Мотивація.

Вихователь: Оскільки ліс далеко, то поїдемо автобусом. Треба зателефонувати у службу таксі, викликати водія.

Викликаю такси

Вихователь: Приїхав водій Котик.

Діти імітують їзду за кермом. Крутять уявне кермо, видають звуки «брим-брим».

Вихователь перевіряє світлофор на обачність. На слайді з’являється світлофор з червоним сигналом. Вирушають лише тоді, коли засвітить зелене світло.

Вихователь: Приїхали. Виходимо.

В лісі живе багато мешканців: звірі, пташки, комахи. Ось дивіться-це один з мешканці в лісу. Обережно! Не наступіть.

Діти, хто це? (Жучок). Як називається цей жучок? (Жучок сонечко). Ще в народі його називають сонячний жук, божа корівка. Він дуже корисний в природі, оберігає листочки рослин від шкідників. Давайте посадимо його на квітку та запитаємо його чи не знає він дорогу до Їжачкової галявини

Вихователь: Жучок сонечко нам лісову галявину, де живе Їжачок, потрібно відшукати. Чи ти не знаєш де вона знаходиться?

Жучок Ви мені ніякої шкоди не зробили, тому я скажу куди вам іти, але спочатку ви скажіть,а хто живе в лісі? Ось послухайте загадку та відгадайте.

Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо…

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене… (Лисиця)

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як випав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

Бачив чи не бачив сни,

А проспав аж до весни. (Ведмідь)

Я маленький, я вухатий,

Сірий, білий, волохатий.

Я стрибаю, я тікаю,

Дуже куций хвостик маю. (Заєць)

Вихователь:А які ще звірі мешкають в лісі?

Дидактична гра «Хто живе в лісі»

Жучок Молодці діти, йдіть до лісового озера, там живе жабка вона все знає

Вихователь: По стежинці разом йшли, до лісового озерця прийшли.

Погляньте, діти, ось і лісове озерце

Лісове озерце, добре в нього серце

Всім дає водиці і звірятку й птиці, дереву, травичці,

квіточці й людині тому й не міліє, виблискує, радіє.

Малята, давайте пригадаємо, як слід вести себе біля водойми?

1. До води підходити тільки з дорослими.

2. Пити воду з озера і річки шкідливо для здоров’я.

3. Кидати камінчики і сміття забороняється.

Вихователь: Діти, сідайте на купиночки , відпочинемо , помилуємося красою озера та послухаємо звуки природи.

Дидактична гра «Відгадай, чия пісенька».

(діти слухають аудіо запис звуків природи, відгадують звук).

Вихователь: Малята, послухайте хтось плаче!?

Виходить жабка, під храмує на одну ніжку.

Що трапилося, жабко.

Жабка: Я стрибала, не дивилася під ніжки, й ніжку поранила, а йти до лікаря боюся.

Вихователь: Малята, що порадимо жабці?

Відповіді дітей.

Вихователь: Сідай, жабко на купиночку ми тобі допоможемо.

Вихователь дістає аптечку, перев’язує ніжку жабці.

Жабка: Дякую, вам за допомогу! І я хочу такою розумною як ви стати. Мрію я давно в небі, як птах літати. І багато цікавого про них пізнати. Ви мені допоможіть, про птахів все розкажіть!

Вихователь: Малята багато цікавого знають і з радістю всім розповідають. Про яку пташку ти хотіла б почути?

Жабка: Хочу послухати про дятла.

(Вихователь виставляє на магнітній дошці схематичне зображення розповіді про птахів. Діти розповідають про дятла, використовуючи малюнки – підказки.).

Вихователь: Жабко, сподобалась тобі розповідь наших дітей? На згадку ми хочемо подарувати тобі ось цю аптечку, вона стане тобі в пригоді. Але до лікаря обов’язково треба звернутися.

Жабка: Дякую я вам малята, багато цікавого пізнала, розумнішою я стала. Обережно буду я стрибати, на дорогу поглядати. А куди ви йдете?

Вихователь: нам лісову галявину, де живе Їжачок, потрібно відшукати. Чи ти не знаєш де вона знаходиться?

Жабка:Ви мені допомогли тож і я вам допоможу. Йдіть до ведмедика він напевно знає. Бувайте здорові! До зустрічі!

Діти: Бувай здорова! До зустрічі!

Вихователь: Час нам далі вирушати, лісову галявину потрібно відшукати.

Фізкультхвилинка : (екологічного змісту)

Ідемо, промовляючи :В ліс по стежці ми ішли, гарну шишку тут знайшли, зігнулись , дістали, в корзинку поклали і далі пішли . Ми по стежці крокували на дерева заглядали, подивились - не ламали і далі пішли. Ми йшли, йшли - грибочка знайшли - подивились, не чіпали і далі пішли. Знов по стежці крокували, гарну пташку зустрічали,- посміхнулись, привітались і далі пішли...

Ведмедик: Ой, які смачненькі дітки. Я вас нікуди не відпущу!

Вихователь: Будь ласка, Ведмедику, допоможи нам лісову галявину, де живе Їжачок, потрібно відшукати. Пожалій нас.

Ведмедик: А ви покажіть, які ви молодці, тоді я вас відпущу. Виконайте моє завдання.

Інтерактивна гра «Що зайве?»

Перед дітьми слайди з трьома малюнками на кожному. Необхідно знайти зайвий малюнок і вкинути у кошик. Свій вибір пояснити.

№1. Яблуко, груша, капуста. (Зайва капуста, бо вона овоч; а яблуко і груша — фрукти)

№2. Корова, лисичка, ведмедик. (Зайва корова, тому що вона свійська, а лисичка і ведмедик — дикі тварини)

№3. Метелик, ведмедик, зайчик. (Зайвий метелик, оскільки він комаха, а ведмедик і лисичка — звірі)

№4. Метелик, жук-сонечко, ромашка. (Зайва ромашка, бо вона квітка, а метелик та жук-сонечко — комахи).

Ведмедик:Діти ось тут лісова галявина Їжачка, за моїм барлогом.

Вихователь: Час нам дали вирушати. До лісової галявини поспішати. Їжачок там виглядає, з нетерпінням нас чекає!

Діти підходять до галявини, яка засипана сміттям.

Вихователь: Діти, подивіться, як тут брудно!А де ж наш їжачок?

Їжачок, наш дорогенький зустрічай гостей маленьких!

Їжачок: Добрий день мої малята, дорогенькі дошкільнята!

Я вас чекав, на дорогу поглядав. Подивіться моя галявина захворіла! Траву і квіти потоптали, скрізь сміття понакидали! Допоможіть порятувати галявину!

Вихователь: Діти, як ми можемо врятувати галявину?

Діти: Прибрати її.

Їжачок: Я, приготував вам рукавички та контейнери для сміття.

Дидактично-рухлива гра «Збери сміття».

Їжачок: Молодці, малята! Швидко впорались! Моя галявина знову чиста і гарна. Аза це, я приготував вам смачні гостинці. Бувайте здорові! До зустрічі!

Вихователь: Чистота милує очі. За чисту галявину, збережений ліс нам будуть вдячні всі мешканці лісу.

Діти, а що вам найбільше сподобалось? Запам’яталося?

Довго з вами мандрували,

Перешкоди всі здолали

Багато цікавого пізнали

Їжачку допомагали.

Час у групу повертатись і гостинцями пригощатися!

Діти з вихователем повертаються до групової кімнати.

"Прямокутник. Порівняння множин."

Заняття з математики у середній групі

вихователь Горват Г.О.

Мета: ознайомити дітей із прямокутником; учити порівнювати квадрат і прямокутник, знаходити спільне та відмінне; закріпити поняття «швидко», «повільно»; формувати вміння порівнювати групи предметів; розвивати навички аналізування й узагальнення; виховувати інтерес до занять.

Матеріали: демонстраційний: квадрат синього кольору, прямокутник зеленого кольору, два трикутники червоного кольору;

Роздавальний: один великий квадрат і прямокутник, три маленькі прямокутники; картки з цифрами 1 – 4, картки з намальованими прямокутниками різного розміру, олівці.

Хід заняття.

Психогімнастика.

Ознайомлення з прямокутником.

– Наталя і Дмитрик малювали будиночки, і ось що в них вийшло.

Вихователь демонструє малюнки.

– Розгляньте будиночки. Чим вони схожі? Чим відрізняються?

У дітей на столах лежить один великий квадрат і один прямокутник.

– Покажіть квадрат.

– Що є у квадрата? (Кути, сторони.)

– Скільки у квадрата кутів? сторін? (Чотири.) Покажіть їх.

– Розгляньте другу фігуру.

– У неї є кути? Полічіть їх.

– А сторони? (Є чотири сторони.)

– Покладіть квадрат на цю фігуру. Що ви помітили?

– У квадрата всі сторони однакові, а у нової фігури – дві довгі, дві короткі. Ця фігура називається

прямокутником.

3. Вправа «Не помились»

Вихователь пропонує дітям знайти в групі й назвати предмети схожі за формою на квадрат і прямокутник. Потім вихователь показує квадрат (діти плескають у долоні) та прямокутник (завмирають). Фігури мають бути різного кольору.

4. Гра «Віконця»

Вихователь пропонує викласти у квадраті два «віконця», а в прямокутнику – на одне «віконце» більше.

– Скільки у квадраті «віконець» (Два.)

– А у прямокутнику? (Три.)

– Де більше? Менше? На скільки?

– Покладіть поруч картки з відповідними цифрами.

– Які картки ви поклали?

– Що означає цифра 2? (У квадраті два віконця.)

– А цифра 3? (У прямокутнику три віконця.)

– Що необхідно зробити, щоб віконець стало порівну?

Пропонується два варіанти: або додати предмет, або прибрати.

Діти обирають будь-який.

5. Фізкультхвилинка.

Якщо сядемо красиво,

Намалюємо на диво.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Починаєммалювать.

Олівчик вправо поверніть,

Зошит гарно покладіть.

6. Вправа «Перетвори фігуру»

У дітей на столах картки з намальованими прямокутниками різного розміру (не більше трьох). Запропонуйте дітям стати чарівниками, попросіть їх «оживити» фігури. Перш ніж діти почнуть виконувати завдання, запитайте, який предмет може бути такої форми? Що слід домалювати? Як це краще зробити?

– Які предмети у вас утворилися?

7. Підсумок заняття.

– Що малювали Наталя і Дмитрик?

– Які геометричні фігури вони використовували в малюнках?

– Чим схожі квадрат і прямокутник, чим відрізняються?

"Я – українець!"

Мовленнєвий розвиток (середній дошкільний вік)

вихователь Горват Г.О.

Мета: продовжувати уявлення дітей про свою приналежність до української національності; учити називати вулицю, де живе дитина; вправляти у вживанні слів – назв предметів українського національного одягу; вправляти у промовлянні чистомовки; закріплювати вміння правильно утворювати множину у родовому відмінку; учити встановлювати послідовність звуків у слові, визначати їх кількість за допомогою нейтральних фішок; виховувати любов до своєї Батьківщини.

Матеріал: лялька Наталка та Тарасик в українському вбранні.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Організацій ний момент.

Вихователь демонструє дітям ляльок Наталку та Тарасика в українському вбранні.

Вихователь. Це Наталка та Тарасик. Привітайтеся з ними.

II. Основна частина

– Погляньте на наших гостей. Як ви вважаєте, хто вони? ( Українці) Як ви здогадалися, що вони українці?

(Ляльки одягнуті в український одяг.) У що вдягнута Наталка? (Наталка вдягнута в довгу вишиту сорочку,

спідничку, фартушок, віночок зі стрічками та почепила на шию гарне червоне намисто.)

У що Наталка взулася? (У червоні чобітки) Вам подобається Наталка в такому вбранні? А що найбільше вам подобається в Наталчиному вбранні? Хто наша Наталка? (Українка)

До барвистого віночка –

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки

Й різноколірні стрічки.

Це Наталка – українка,

Як вона співає дзвінко!

Як сміються оченята!

Як танцюють ноженята!

– Погляньте на Тарасика. Що одягнув Тарасик? (Тарасик одягнув вишиту сорочку, широкі шаровари, високу смушкову шапку, підв’язав широким червоним поясом.)

– Що взув Тарасик? (Він взув чорні чоботи.)

– Вам подобається вбрання Тарасика? Що найбільше вам подобається в одязі Тарасика?

– У який одяг вбрався Тарасик? (В український)

– Хто наш Тарасик? (Українець)

– А ми хто? (Українці) Чому? (Тому що ми живемо в Україні; це наша Батьківщина; тут наша родина і друзі.)

– Яка наша рідна мова? (Українська)

У всьому світі – кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас одна-єдина –

Це наша славна Україна.

– У кожній державі є символи. Пригадайте символи України. (Герб, прапор, гімн)

Дидактична гра «Наше місто»

– У нашій країні є багато міст та сіл, у яких мешкають українці. Ми живемо…

Вихователь запитує у дітей назву свого міста чи села, показує фотографії, на яких зображені куточки їхнього рідного міста.

– Погляньте, діти, яке чудове та гарне наше місто! Із віконця ми так само бачимо маленький куточок нашого міста – подвір’я дитсадка, свою вулицю, сусідній будинок. Як ви вважаєте, чи багато в нашому місті таких куточків?

Розкажімо разом про них.

Діти, розглядаючи фотографії, розповідають про рідне місто, (село)

Дидактична вправа «Один – багато»

– Розкажімо, чого багато є у нашому місті.

● У нашому місті не одна вулиця, а багато… вулиць.

● Не одна споруда, а багато… (споруд).

● Не один театр, а багато… (театрів).

● Не один музей, а багато… (музеїв).

● Не один завод, а багато…(заводів).

● Не одна площа… а багато… (площ).

● Не один магазин, а багато…(магазинів).

● Не один пам’ятник, а багато… (пам’ятників).

Дидактична гра «Сільський – міський»

Вихователь називає словосполучення, а діти утворюють та називають сполучення прикметника (сільський, міський) з іменником.

Вулиця в місті – міська вулиця, магазин в селі – сільський магазин, школа в селі – сільська школа, транспорт у місті – міський транспорт, річка в селі – сільська річка, житель у місті – міський житель, міст у селі – сільський міст, парк у місті – міський парк, лікарня у селі – сільська лікарня, бібліотека у місті – міська бібліотека, будинок у селі – сільський будинок.

Вихователь пропонує дітям повторити чистомовку.

Ка-ка-ка! Ка-ка-ка! Ки-ко-кся! Ки-ко-кся!

Я маленька україночка. Я до сонечка всміхнуся,

Я труджуся наче бджілочка. Землі рідній уклонюся –

Українкою я звуся.

Вихователь пропонує дітям послухати вірш.

– Хто ти, хлопчику маленький?

– Син я України-неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!

– А почім тебе пізнаю?

– По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

– Хто ти, дівчинко мала?

– Українка молода!

– А який твій знак рідненький?

– Лев і тризуб золотенький!

Жовті ниви, сині гори,

Жовто-сині в нас прапори!

Все нам будуть помагати

Господь Бог і Божа Мати!

Про що розповідає нам вірш?

III. Підсумок

– Хто до нас завітав? Так це маленькі українці. А ви хто?

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 206 Дніпровської міської ради

На допомогу вихователю початківцю

«Як підготувати дитину до свята, щоб від свята отримати радість»

Порада для батьків

Фольклор – джерело патріотизму