Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 206 Дніпровської міської ради








Що потрібно знати батькам про безпеку життєдіяльності дитини

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Пропонуємо переглянути: https://www.youtube.com/watch?v=Eoz9gP7j3Eg&ab_channel=MariyaLoiko

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно. 

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах»«Я доросла, я знаю, що робити»«Я з тобою». За необхідності повторюйте. 

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань. 

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне  скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям. 

4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці? 

  • Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте. 
  • Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама. 
  • Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди. 

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих. 

 

 

 

Світ речей, природи і людей чатує на дитину. Батькам важливо підготувати сина чи доньку до взаєморозуміння, взаємоповаги їх, навчити правил безпечної взаємодії з ними.

 

Безпека руху – це життя!

Щороку тисячі пішоходів: дорослих та дітей, травмуються та гинуть на дорогах і в автокатастрофах. Профілактика автотравматизму вимагає від дитини вміння самостійно аналізувати дорожню ситуацію, запобігати порушенню правил пішохода, правильно діяти в екстремальних ситуаціях. Особливо важливо розвивати дитячу спостережливість, швидкість реакції. Аналіз нещасних випадків з дітьми під час автопригод дозволяє виділити шість основних груп причин дорожньо-транспортних ситуацій: погано проглядається дорога (колір машини зливається з оточенням); увага дитини відволікається від контролю за рухом транспорту; відсутність уміння визначити швидкість руху автомобіля та часу його наближення; незнання та слабка орієнтація в плануванні шляху: визначення середини проїзної частини дороги, острівців безпеки для пішоходів - „зебра" тощо; раптова поява батьків чи знайомих на протилежному боці вулиці, коли виникає нагальна потреба зустрітися; ігри дітей поблизу дороги, втрата дитини контролю за власною поведінкою (дитина, іграшка потрапляють на проїзну частину дороги).

Основне завдання батьків - навчити дітей орієнтуватися на вулицях та дорогах, виховувати інстинкт самозбереження, розуміння загрози життю і здоров'ю від автотранспорту, оволодіння правилами адекватної, безпечної поведінки. Варто пам'ятати, що знання правил дорожчого руху не позбавляє небезпеки, бо водії автотранспорту, як і чимало пішоходів, порушують їх.

Шановні батьки! Крокуючи з дитиною по вулиці, зупиніться і з цікавістю запитайте її: чи дотримуються водії правил дорожнього руху;

як діти і дорослі користуються правилами пішохода чи дотримуються показників світлофора; разом з дитиною проаналізуйте порушення правил водіями, пішоходами.

Дайте оцінку власним вмінням переходу керованого перехрестя. Проведіть аналіз існуючої ситуації: чи завжди безпечно переходити дорогу на зелений вогник світлофора, проїздити перехрестя на дозволений знак, чому обов'язково дорогу треба перетинати під прямим кутом, а не навскоси.

Запропонуйте дитині пограти в гру „Світлофор": дитина піднімає кольоровий круг, який дозволяє чи забороняє рух пішохода; гру „Автоінспектор" - дитина оцінює правильність дій пішохода, позначаючи похибки підняттям червоного прапорця.

Загадайте загадку                                                                             

 „Їздять нею безупинну,

 їздим, ходимо по ній.

По кривій і по прямій,

А якщо втомились ноги

Відпочинем край... (дороги)

Велику небезпеку являють некеровані перехрестя, де дітям потрібно самостійно обрати місце і час безпечного переходу. Для профілактики авто травматизму, перебуваючи на дорогах, вулицях, організовуйте спостереження за транспортом: види машин, їхній колір, які більш помітні, котрі зливаються з кольором рослинності, асфальту, оточуючим пейзажем.

Пограйте в гру „Хто перший помітить автотранспорт?". Тренуйте у дітей реакцію швидкого бачення машини, визначення швидкості її пересування та наближення до місця переходу. Порівняйте швидкість руху різних автомашин; вантажного, спеціального призначення, легкового - різних марок вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Запропонуйте шляхом відлічування секунд з часу появи об'єкту в полі зору до безпосередньої близькості до дитини визначити час наближення автотранспорту. Порівняйте разом з дитиною різницю тривалості часу наближення різних видів автомашин. На пустельній дорозі повправляйте дитину перетинати шлях, відлічуючи секунди. Дайте дитині можливість дійти висновку про правильність вибору часу для безпеки її руху.

Розгляньте проїзну частину вулиці, її знаки: осьова лінія, пішохідні переходи, місце зупинки транспорту, „зебри" для зупинки і переходу пішоходів. Доручіть дитині навчити правил поводження на вулиці свого братика, сестричку, бабусю. Проводьте спостереження за рухом автотранспорту за складних дорожніх умов в різні пори року та погоду: дощову, снігову, вітряну, сонячну. Це сприятиме формуванню навичок адекватної безпечної поведінки дитини, збереже здоров'я та життя Вашого сина чи доньки.

Електрострум - друг чи ворог?

 

Все залежить від обізнаності дитини про явище, володіння правилами користування електроприладами. В побуті існує шкідлива думка беззаперечної ізоляції дошкільника від всілякого контакту з електрообладнанням. Щойно дошкільник став школярем та отримав право на самостійне користування всіма оточуючими його предметами та приладами з дозврлу чи самовільно. Щоб не завітала небезпека до Вас, озбройте хлопчика, дівчинку певними знаннями та навичками дійства з електроприладами, які необхідні дитині при самообслуговуванні, організації свого дозвілля тощо.

Уточніть поняття дітям про те, що електричний струм - найзручніша для використання енергія. Електрика допомагає в побуті, промисловості, транспорті, медицині та ін. Електричний струм виробляється на електричних станціях і передається дротами до житлових будинків, шкіл, організацій заводів тощо. Електричний струм дуже небезпечний, може позбавити людину, живу істоту життя. Електрострум невидимий і не має запаху, його наявність можна виявити та визначити лише спеціальними приладами: лічильниками в приміщенні. Електричний струм може вразити при безпосередньому контакті з струмовивідними частинами електроустаткування або при перебуванні в зоні обірваних електропроводів, чи під лініями високої напруги ( зона небезпеки - високі фруктові дерева під електропроводами).

Простежте з дітьми систему електроприладів у Вашій квартирі, виявіть їх вміння користування ними, визначте місця, в яких не можна забивати цвяхи та руйнувати стіни, тому, що там проходять електропроводи. Спільно з.дітьми визначте небезпечні місця в будинку, на подвір'ї, виготовте застережні знаки. Розмістіть їх у відповідних місцях, доручіть дитині повідомити своїм ровесникам, знайомим про існуючу небезпеку.

Пам'ятайте самі і навчіть дітей правил техніки безпеки: заборонено підніматися на стовпи Повітряних ліній електропередач, закидати гілля та інші речі на дроти повітряних ліній, чіпати обірвані дроти і підходиш до них близько, чистити електроосвітлювальну апаратуру вогкими ганчірками, торкатися до проводів, в яких ушкоджена ізоляція, витягувати за шнур вилку з розетки. Забороняється відчиняти дверцята розподільних шаф, трансформаторних підстанцій, проникати в них, знімати плоди з дерев, гілки яких торкаються або близько розташовані до електричних проводів. У разі враження електрострумом негайно викликати швидку медичну допомогу по телефону 103.

 

Вогонь

Ще більшу небезпеку для дітей становить вогонь від звичайного сірника.

Сплять сумирно донечки

 Лишає він страшні сліди,

У хатинці скриньочпі

Усе він пожирає.

У маленьких донь.

А як даси йому води   

В голові вогонь. (Сірники)

Одразу помирає. (Вогонь)

Людина з часів свого існування тягнулася до вогню, який так приваблює сьогодні наших малюків. Завдання батьків створити у дітей розуміння важливості вогню в житті, навчити їх бачити небезпеку в необачному користуванні ним, уникати пожежного травматизму, оволодіти початковими навичками профілактики пожежного лиха.

Запам'ятайте: контакт дитини з сірником відбудеться обов'язково! Щоб не тралилось лиха, зробіть сірничок добрим знайомим, станьте посередником між ним та дитиною. Наодинці з вісником вогню дитина втрачає рівновагу від раптового спалаху, від опіку пальців при неправильній позиції утримування сірника, від остраху перед батьками за порушення заборони дорослих, від пожежі, якою дорослі нажахали дитину.

Знайомство дошкільника з сірничком влаштуйте таким чином: запаліть сірник в присутності дитини, подивіться на нього;

запропонуйте дитині наблизити руку до сірника з коментарем: холодно, тепло, гаряче, , супроводжуючи теплові відчуття дитини;

за бажанням дитини дайте їй спробувати імітувати рухи запалювання сірника без голівки. Тертя треба проводити від себе по горизонталі трохи вгору, щоб при спалаху вогонь не торкнувся пальців дитини і не злякав її;

запропонуйте дитині запалити сірник, попередньо оглянувши місце, куди він може впасти в разі

невдалої спроби (визначити безпеку загоряння, провести профілактику; періодично тренувати

дитину в запалюванні сірника до повного оволодіння вмінням);

розширити знання дитини про засоби гасіння вогню водою, піском, накриттям мокрою

ганчіркою;

у випадках отримання опіків, ушкоджень шкіри викликати швидку медичну допомогу - телефон 103;

при пожежі телефонувати -101.

Усвідомлене і правильне володіння сірниками допоможе дитині обслужити себе в період самостійного перебування вдома, позбавить ризику пожежної катастрофи.

За межами житла

 

Дошкільник має оперувати назвами основних споруд соціального призначення. Розуміти ; взаємозв'язок між потребами людини в теплі, світлі, воді та функціонуванням різних технічних комунікацій та відповідних установ. Усвідомлювати доцільність поділу міста, селища на вулиці, відведення спеціальних місць для руху людей і транспорту. Називати різні види транспорту. Орієнтуватися у правилах дорожнього руху, керуватися ними. Пограйте з дітьми.

Необхідно познайомити дітей з місцезнаходженням і призначенням лікарні, бібліотеки, пошти, телеграфа, магазинів, аптеки, перукарні, школи, д/садка.

Д/гра "Доповни речення".                                                                                   

Діти.звісно вчаться в ...(школі),                                                                          

А комбайн працює в ... (полі).                                                                             

Ми лікуємось в ... (лікарні),

А стрижемось в ... (перукарні).

Ліки беремо в ... (аптеці),

А книжки в ... (бібліотеці).                                                                    '

Дайте дітям поняття про наземний, повітряний, водний транспорт. Вивчіть узагальнюючі слова. Познайомте зі спорудами, які мають відношення до транспорту. (Водний транспорт - річковий порт; повітряний транспорт - аеропорт, ангар; наземний транспорт - вокзал, автостанція, депо). Д/гра "На чому я подорожую?"

Наземний транспорт:... (машина, поїзд,"автобус, тролейбус, трамвай...).

Повітряний транспорт:... (літак, вертоліт, ракета...).                                          

Водний транспорт:... (човен, корабель, катер, пароплав...).

 

 

Безпека вашої дитини вдома

 

 

Кухня - найбільш небезпечний для дітей місце. Виконуючи ніжеперечісленние поради, ви зможете уберегти їх від різних пригод,

•                     Кастрюлі на плиті повинні бути розставлені таким чином, щоб самі великі з них перебували на максимальному видаленні від краю плити.

•                     Будь ласка, слідкуйте за процесом закипання, не допускайте виплесківанія рідини з каструль, які можуть залити вогонь конфорок, а жирні рідини (масла), навпаки, можуть самі воспламеняться.

•                     Оскільки дітям подобається чіпати газові вимикачі, подача газу до плиті повинна бути припинена, коли вона не використовується за призначенням. По досягненні дітьми свідомого віку необхідно пояснити їм, чому не можна вертеть вимикачі плити. Не допускайте їх ігор з плитою в надії на те, що ви припинили подачу газу. Досить помилитися всього один раз, щоб дитина, що звик грати з вимикачі, міг отруїти.

•                     Домашні хімікати також представляють потенційну небезпеку для дітей; необхідно знати рівень токсичності тих хімікатів, які ви використовуєте, і вибирати по можливості найменш шкідливі. Ці речовини повинні бути зібрані разом і закриті на ключ в недоступному для дітей місці, але ніколи - під кухонної раковиною або ж у межах досяжності.

•                     Фарби, скіпідар, бензин, технічні масла та інші подібні продукти повинні зберігатися в спеціальних шафах, які краще замикувані на ключ.

•                     Особливі заходи безпеки необхідні для зберігання коштів проти мишей, комах, грибків, бур'янів і т.д.

•                     Пляшки з алкогольними напоями, бензином, різними пятновиводітелямі повинні використовуватися обережно, не тримайте їх близько до вогню, так як вони можуть запалав.

•                     Ніколи не залишайте в доступному місці токсичні матеріали або ліки: для дитини досить миті, щоб до них дістатися.

•                     Не варто нагадувати небезпечні предмети повинні бути прибрані з кухні; на нижніх полицях, коли вони не заїсриваються на ключ, можна залишати лише предмети, безпечні для дитини.

•                     Особливу увагу слід приділити скриньки зі столовими приладами: ножами, ножицями та іншими ріжучими предметами; необхідно знайти для нього місце, недосяжним для малюків, коли вони будуть повзрослей, можна пояснити призначення цих предметів та їх небезпеку.

•                     Не залишайте в розетках вилки електроприладів, в особливості міксери, кофемолок, мясорубок; праска також не повинен залишатися доступним для дітей.

•                     Слід упевнитися в тому, що домашнє електрообладнання централізовано заземлені.

•                     Ви повинні встановити автоматичні пробки.

Безпека у вітальні

 

У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому слід видалити з меблів крихкі або небезпечні предмети обстановки, щоб не було необхідності постійно стежити за ним, і постійно йому що-то забороняти. Дитина має право на деяку свободу і автономність, щоб гармоніческі розвиватися.

Кути меблів є основною причиною синців і щішек, тому добре б закрита їх поролоном на клейкою стрічці.

Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може вискочіть іскорка і підпалити килим або навіть одяг дитини. Якщо дитина занадто близько підходить до полум'я, це також може призвести до спалаху одягу, причому, зроблена з синтетичного матеріалу, вона загоряється набагато швидше. Можна навчити дітей користуватися сірниками, але ясно, що вони повинні це робити в присутності старших.

•                     Алкоголь, сигарети, запальнички та сірники повинні зберігатися далеко від дітей.

•                     Попільниці повинні бути завжди очищеними, навіть маленький недопалок може викликати інтоксикацію.

•                     Не залишайте в межах досяжності монетки, шпильки, кісточки від фруктів, цвяхи, гвинти, які дитина може проковтнути або воткнуть в розетку, в рот або ніс.

•                     Під час обіду дитина може потягнути на себе скатерть, перекинути на себе крім порожній посуду також і тарілки з гарячою і'жею.

•                     Дитяче кресліце повинно мати тверду опору і забезпечуватися запобіжним ременем.

•                     Гарна звичка - не залишати відкритих підвісних проводів, розеток. Краще прикріпити їх до стіни або провести за меблями.

•                     Якщо в кімнаті є вітраж, то непогано було б закрити його захисної папером або панеллю з фанери або полістиролу, замінити звичайне скло на загартоване або армоване. Основна небезпека, якщо скло розіб'ється, полягає в тому, що воно розлітається на гострі і ріжучі осколки, які раня людини, можуть призвести до важких наслідків. Сучасна технологія пропонує скла, який витримує удари і неразлетающіеся у випадку ломки.

•                     Вікна можуть бути джерелом небезпеки для дитини, але так як не можна їх весь час тримати замкнені, то необхідно стежити за ними.

•                     Не можна дозволяти дітям ставити стілець або табуретку і забиратися на підвіконня.

•                     Деякі кімнатні та садові рослини (тюльпани та ін) токсичні і іноді навіть смертельні, тому їх слід тримати далеко від дітей.

•                     Тераса, балкон, де діти грають, повинні мати гарну захисну грати, дуже високу і з вузькими прольоті.

•                     Вогнепальна зброя будинку повинно зберігатися розрядженим в металевій шафі (сейфі), закритому на ключ.

•                     Іграшки слід вибирати, виходячи з віку та рівня розвитку дитини, роблячи наголос на іграшки освітнього характеру. Деякі іграшки покриваються лаком на свинцевою основі - він токсичний; якщо розбірні іграшки або звичайні зламані мають ріжучі частини, їх слід викидати.

•                     Не даруйте небезпечних іграшок, багато хто іграшкові види зброї краще не використовувати. Наприклад, пулькі, потрапляючи в тверді предмети, отскаківают в тих, хто стріляв. Пістони разбрасивают навколо іскри, які можуть потрапити в очі. Небезпечні також луки, стріли, та й рогатки.

•                     Іграшки повинні знаходитися на нижньому ярусі полиць для того, щоб захотів пограти, дитина не карабкался за ними на висоту.

 

Безпека в дитячій кімнаті

 

Ця кімната повинна бути добре освітлена і постійно проветріваема. Для того, щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для дитини, майте на увазі:

-                     Ліжко повинна мати грубий матрас і не занадто м'яку подушку;

-                     Простиня мусить бути добре натяга тесемкамі, які проходячи під матрацом, закріплюють її краю;

-                     Висота бар'єру ліжка має бути принаймні 50-60 см, а відстань між прутьямі не повинно перевищувати 7 см;

-                     Комірки сітки, що обрамлює манеж, не повинні бути ширшим 3 см;

-                     Не користуйтеся електропокриваламі, електричними переносними печами, про які можна обжечься;

-                     Не вішайте на шию ланцюжка, веревочкі або слюнявчікі, особливо коли укладиваете дитини спати;

-                     Вигодовує мати повинна бути уважно вночі, так як за недосмотру новонароджена може захлебнуться. З міркувань гігієни та правильного виховання краще ніколи не класти дитини в ліжко до батьків;

-                     Скриньки, баули, комоди, шафи і т.д. повинні бути закриті на ключ; убірайте ключі з дверей під уникнення Того, щоб дитина не закрився в кімнаті;

-                     Ніколи не залишайте в межах досяжності дитини ліки; шматочки нафталіну тримайте^ в матерчатих мішечках, щоб малюк не грав з ними, або гірше того, не спробував їх є. Перш ніж надягати одяг, оброблених засобом проти молі, необхідно провітрити її, щоб уникнути інтоксикації або алергії.

-                      

-                      Безпека у ванній кімнаті

-                      

На дверях ванної не заважає встановити замок, який при необхідності може бути відкритий зовні. Ось деякі правила:

-                     Не купається дитини, якщо не пройшло 3-х годин з моменту останнього прийому їжі;

-                     Спробуйте локтем температуру води, перш ніж опускати в неї дитини;

-                     Не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні;

-                     Ніколи не видаляти, коли його купається;

-                     У ванній краще мати шкафчік, закривається на ключ, або полку, що знаходиться досить високо, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцет, ножиці, шпильки і т.п.;

-                     Чистячі засоби в основному є токсичними і едкімі, тому вони повинні знаходитися в надійному місці вдалині від дітей;

-                     Електроустановкі повинні бути обладнані спеціальним захистом;

-                     Ніколи не вмикайте електроустановкі, фени, бритви, стоячи голими ногами на мокрому підлозі, або якщо ви доторкання до води або крана. Туфлі з дерев'яною підошвою служать найкращим ізолятором;

-                     Не використовуйте електропечку, не слухайте радіо у ванній кімнаті, так як повітря, насичений пором, є провідником електроенергії;

-                     Якщо в кімнаті є газовий обігрівач ванни, тримайте вікно пріоткритим, періодично перевіряйте герметичність установки і роботу витяжної вентиляції;

-                     Використовуйте нескользкую взуття, так як можна отримати травму, упав на мокрому підлозі;

-                     Балончики дезодоранту можуть вибухнути, якщо вони знаходяться поруч з джерелом тепла або вікном, звідки на них падають сонячні промені.

 

Безпека в інших приміщеннях

 

Багато нещасних випадків відбувається з дітьми, що грають в місцях, які не знаходяться під наглядом дорослих. Необхідно пам'ятати:

-                     Предмети особистої гігієни та косметику будь-якого типу слід тримати подалі від дітей;

-                     Інструменти набору "Зроби сам" повинні зберігатися в металевому ящику з надійним замком: цвяхи, молоток, свердло, пила можуть стати небезпечними, якщо опиняться в руках дитини;

-                     Перед тим, як дозволити дитині користуватися ліфтом самостійно, непогано було б разом з дорослими дати йому можливість поуправлять ліфтом; в какой-то момент зупините Ліфт і навчити дитини, як правильно користуватися екстреної допомогою і як вести себе, поки Ліфт не відкриють;

-                     Кожен член родини, включаючи дітей, повинен знати, де знаходяться розподільники та балони газу, води, електроенергії та вміти відключати їх в екстреному випадку;

-                     В кухні та у вітальні повинно бути достатньо освітлення, щоб не ударяться про житло та інші частини меблів, а також не кружіть по кімнаті з запалену свічку або сірники, ризикуючи викликати пожежу; слід підтримувати порядок в цих кімнатах та звільнити їх від непотрібних речей;

-                     Важливо мати завжди на увазі список телефонних номерів різних аварійних служб, щоб їх міг викликати кожен, включаючи дітей.

-                      

 

 

 

Побутові електроприлади

 

Побутова електротехніка дуже зручна, але може принести багато лиха, якщо не дотримуватися заходів безпеки під час встановлення та роботу, проводити роботу з заземлення обладнання повинен спеціаліст.

Якщо морозильна камера забезпечена замикаючі пристрої, тримайте її постійно закритою і приберіть ключі в безпечне місце.

Якщо старий холодильник призначений на викиди, зламати замикаючі пристрої, щоб грають діти не захлопнув всередині нього.

Необхідно, щоб телевізор був встановлений в стійкої ніші, а не на шатком столику або візки. Телевізор випромінює радіацію, ступінь шкідливості якої все ще повністю не визначена, тому слід триматися на достатній відстані від екрану, розмір якого не повинен бути надмірним. У зв'язку з цим краще обмежити дітям час перегляду телевізора.

Більш корисним у виховному плані, якщо дитина відкриває для себе світ за допомогою батьків та вихователів (різні ігри, читання книг і т.д.), ніж у екрана телевізора.

 

На присадибній ділянці

 

Ті, хто володіє присадибних ділянок, присвячують більшу частину вільного часу роботи на свіжому повітрі. Але необхідно пам'ятати про безпеку дітей:

-                     Електрична або бензіновая косилка може бути небезпечною, не дозволяйте дітям користуватися нею; перед тим як стригти траву, сгребіте граблями каміння, іграшки і все те, що може отлететь, як куля, від обертових ножів косарки;

-                     Періодично стежте за місцями ігор дітей в саду: гойдалка, гірка, різні спортивні снаряди; своєчасно проведіть їх ремонт та профілактику;

-                     Дощова вода - хороше добриво для квітів, але, слідкуйте уважно за наповненим ємністю, яка є небезпечною для маленького дитини.

Існує ряд садових рослин і квітів, які отруйні, або настільки токсичні, що викликають отруєння. Більша частина, постраждалих - діти, чиї батьки не знають про це.

*        Дурман *. Всі частини цієї рослини містять алкалоїди з наркотичним ефектом: краще висмикнути його з коренем, благо його легко відрізнити за великим воронкообразним квітки.

*        Клещевіна *. Насіння цього чагарнику в цяточку білого і коричневого кольору так гарні, що можуть використовуватися для намиста, поясу і т.д. Однак досить прожевать одне насіння, щоб отримати смертельное отруєння.

*        Олеандр *. Гілки, листя і квіти цієї рослини містять смертельний отрута.

*        Белладонна *. Містить соланін - дуже отруйний навіть у невеликій кількості.

*        Картопля *. Крім бульби, всі інпгі частини, особливо паростки (пагони, насіння) ядовіти з-за вмісту соланіна.

*        Ревень *. Деякі частини цієї рослини містять щавелевую кислоту, яка може викликати порушення роботи нирок.

*        Бузина *. Неспелие ягоди, гілки, листя викликають нудоту, блювоту і понос. З спілих ягід можна робити варення, а висушені квіти використовуються для приготування відвару.

*        Дігіталіс (наперстянка) *. З цієї рослини видобувається речовина для лікування серцево- судинних захворювань. Квіти, листя і насіння можуть викликати отруєння і порушення роботи серця.

*        Технічних навчальних закладів *. Ті ж ефекти і властивості, що у дігіталіса.

*        Плющ, Вовча ягода, лавр, рододендрон, азалія * - рослини частково отруйні. Для того, щоб запобігти випадки отруєння слід:

-                     Знати отруйні рослини;

-                     Отучать дітей є незнайомі ягоди та класти все підряд в рот;

-                     Постійно доглядати за самими маленькими.

Коли виникає підозра на отруєння отрутою рослинного походження, відведіть дитину до лікаря, точно вказавши тип рослини, який на вашу предположенію з'явився причиною розладу, а ще краще - покажіть лікарю його зразок.

Для очищення рослин від паразитів застосовуються протигрибкові та дезінфекційні речовини високої токсичності. Не допускайте, щоб діти грали близько оброблених таким чином рослин. Треба знати, що для обробки рослин від шкідливих комах є спеціальні розчини з рослин і трав, які містять отруйні речовини в малій кількості або не містять зовсім. Пам'ятайте:

-                     Перед тим як з'їсти плід, необхідно помити його;

-                     Треба мити руки і після того, як ви стосувалися рослини. Взагалі, часто мити руки - гарна звичка. Навч цього дітей.

 

                               Домаїпні тварини

 

Відносини, які можуть пов'язувати дитини з домашнім тваринам, безумовно хороши з точки зору виховання. Зазвичай, домашні тварини слухняні і грають з дітьми, навіть беручи від них маленькі образи, однак потрібно бути' обережними з собаками тих порід, які відомі своєю агресивністю - це неапольскій сторожовий пес, дог, доберман, бультерьер і т.д. Кішки можуть подряпати, в занеся ранку інфекцію; були випадки, коли кішка позбавляла дитини очі.                                                                                                                    

Інша небезпека - передача людині різних типів інфекцій через вовна домашніх тварин. Тварини ; не повинні спати в ліжка або в кімнаті дитини. їх слід часто і ретельно мити, періодично показувати ветеринара, робити їм необхідні щеплення.

Найбільш відомі інфекції, які передаються від собак та котів - це сказ і короста. Через подряпину, зроблену собакою чи кішкою, також може передатися правцю. Особливо ця небезпека загрожує вагітним жінкам.                                                                           

 

«Десять правил безпеки» 10 ступенів психологічного практикуму для самих маленьких та їх батьків.

 

1. Намагайтеся бути максимально уважними і делікатно і стежте за реакцією дитини під час попереджають розмов. Постарайтеся зацікавити дитини прідуманной історією про іншого хлопчика, прагніть викликати емоційний відгук, щоб дитина відчула, ситуація може на самом деле статися і з ним. Докладні мінівікторіну з простенькімі запитаннями та призами: «Припустимо, що на вулиці до тебе підійшла симпатична тітка і запропонувала морозиво, що ти зробиш?»...

 2. Використовуйте ситуацію, коли Ваші слова можна підтвердити наочним прикладом. Наприклад, основна мораль казки про Червоної шапочці полягає саме в тому, що не можна розмовляти з чужими людьми. Запитайте дитини, як Волку вдалося так легко відшукати будиночок Бабусі і проникнути в нього? Хай ваше дитя саме прийде до висновку, що чужим не можна давати свою адресу, телефон, ключі та іншу інформацію про родину. Важливо, щоб малюк сам вирішив, як треба діяти в подібній ситуації.

3.   Іноді діти схильні переоцінювати свої сили і можливості. Ви читаєте сина книгу про Волка і Семерих Козлят і запитуєте, що потрібно зробити, якщо чужак стукається у двері. А він гордо відповідає: «Я зловив б його і як отлупіл!» Похваліть його за сміливість, поясніть що «вовки» | бувають різні, і деяких не перемогти навіть самому сильному і сміливо хлопчику. Запитайте сина, хто допоможе при зустрічі з таким дорослим і сильним Волком? Як і кого треба кликати

на допомогу, щоб заклик був почутий? Ваше завдання - пояснити дитині, що тактика «ноги в руки - й бігти» набагато корисніше, ніж відчайдушно сміливе мовчання.

4.   Відпрацьовуючи дії в разі виникнення потенційної небезпеки, враховуйте характер дитини. Попросіть намалювати серію малюнків на тему «Один вдома»,

Обиграйте сценку «У мене задзвонив телефон» або «Хто стучится в дверь ко мне?» Напишіть табличку з двох частин: на одній напишіть або нарісуйте можливу ситуацію, а на • іншій нехай дитина сам продіктует вам, що потрібно робити (зателефонувати мамі за таким-то телефоном, звернутися до продавця або охоронцеві і т.д.).

5.   Для дитини шкільного віку мобільний телефон - це засіб безпеки. Ви можете вибрати програму в рамках якої дитячий телефон може дзвонити тільки на один номер - ваш.

6.   Контролюйте ситуацію. Запитуйте дитини коли він повинен повернутися додому зі школи. | Телефонуйте йому протягом дня і цікавляться його планами. Запрограмуйте на мобільному телефоні кнопку термінового виклику батьків і навч користуватися нею.

7.    Попередьте своїх дітей про пастку. Як правило, дитина не відмовиться піти з дорослим, який покличе його допомогти нещасного котенку або плачущему маляті. Розкажіть нам, що деякі дорослі обманюють маленьких спеціально, в корисливих цілях. Тому домовтесь з дитиною, що він прийме рішення, якщо його просять допомогти, тільки порадившись із вами по телефону. Багаторазово і чітко об'ясняйте дітям, що тато і мама ніколи не пошлют за своїм малюком кого- то чужого, а завжди підуть самі.

8.  Час від часу закрепляйте матеріал, але так, щоб дитині не приїлися подібні репетиції. Обговорюйте різні варіанти поведінки, якщо по дорозі зі школи до дитини прівязался дорослий. Поясніть, що треба йти по людній вулиці, звернутися за допомогою до інших дорослим, зателефонувати татові і мамі, попросити знайомого проводити його. А якщо потрібно увійти в під'їзд з незнайомою людиною? Придумайте історію як повів би себе розумний дитина, а як дурний. Можна потренуватися, хто голосніше за вміє покликати на допомогу і так далі.

9.  Не соромтеся влаштовувати періодично перевірку пильності. Попросіть знайомого зателефонувати вам додому і спробувати з'ясувати у дитини склад сімї та місцезнаходження дорослих. За правильне поведінка - нагороди, а неправильне - обговоріть, щоб знати, як треба діяти в наступний раз.

10.  Заохочуйте дитини суворо дотримуватися правило п'ята «НЕ»:

     Ніколи НЕ входить в під'їзд і Ліфт з чужими людьми

     Ніколи НЕ брати частування або подарунки у чужих людей

     Ніколи НЕ сідати в чужу машину

     Ніколи НЕ розповідати чужим про свою родину і про себе

     Ніколи  НЕ мовчати, якщо що-то підозріло, але кричати і бігти в людному   місці.

Є один важливий прийом - якщо чужа людина почне приставав до вашій дитині, йому потрібно з усіх сил кричати: «Допоможіть, це не мій тато!» Інакше перехожі можуть вирішити, що просто впертий дитина не слухається свого батька.

Шановні батьки!

 

 

Будьте обережні при занурені у крижану воду

на Водохреща, не допускайте перехолодження організму!

 

У зв'язку зі святкуванням Водохреща Господня, 19 січня  Департамент взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної  роботи і  питань надзвичайних ситуацій звертається із застереженням бути вкрай обережними, перебуваючи поблизу водних об’єктів  під час святкування.

Не виходьте без потреби на лід, не залишайте без нагляду дітей поблизу річки чи ставка,, переконайтеся,, що лід, на який  ви виходите, достатньо мінний.

Дотримуйтесь елементарних правил безпеки поводження на воді, тривале перебування у річці призводить до переохолодження організму, в людини може виникнути судома, припиняється дихання, можлива втрата свідомості.

 

Обов'язково візьміть з собою теплий одяг, щоб мати змогу після купання обтертися насухо і переодягтись,

 

Нехай Ваш відпочинок буде радісним приємним, а головне - безпечним!

 

 

Обережно газ!

У побуті чадний газ є продуктом неповного згорання палива - вугілля, газу, бензину. Оскільки він не має ні смаку, ні запаху, ні кольору, не є подразнюючим та легко змішується з повітрям, а також без перешкод розповсюджується, він отримав назву «мовчазний вбивця».

Чадний газ (окис вуглецю) відноситься до речовин, які не беруть участь в обмінних процесах в організмі та впливають на всі органи, насамперед на головний мозок та серце. Цей газ легко проникає в кров, де з'єднується: з гемоглобіном та робить його неспроможним до переносу кисню і таким чином є причиною недостатнього постачання кисню до тканин та органів. Після отруєння часто виникають запальні процеси у дихальних шляхах, а у важких випадках навіть набряк легенів та легенева кровотеча. Також страждають печінка, нирки, шкірні покрови, органи слуху та зору.

Чого ж не можна робити у повсякденному житті, щоб уникнути отруєний чадним газом ?

1.  Знаходитися тривалий час у приміщенні, де працює .газова колонка або котел.

2.         Опалювати квартиру за допомогою газової.плити або духовки.

3.         Готувати їжу при одночасній роботі всіх 4-5 включених конфорок газової плити.

4.Обігрівати приміщення за допомогою печі, в якій є щілини.

5.        Закривати заслінку печі пок* триває процес горіння.

6.        Залишати розтоплену піч беї контролю (на ніч).

7.        Тривалий   час   знаходитися   в   гаражі,   якщо   включено  двигун автомобіля та зачинено всі вікна та двері.

8.       Палити у ліжку (можна заснути не погасивши сигарету, що стане причиною пожежі та отруєння чадним газом).

9,     Відволікатися на інші справи під час приготування їжі.

10.          Виконувати    самостійно    будь-які    роботи    з    газовими    та вентиляційними системами та пристроями.

Натомість необхідно:

1.     Не рідше одного разу на три місяці перевіряти справність вентиляції
в кухні та ванній кімнаті (наприклад за допомогою листочка паперу або
полум'я свічки).

2.       Не рідше одного разу на рік запрошувати  представника ПАТ
«Дніпрогаз» для контролю стану газової колонки та плити.

3.      Вимагати від комунальних служб проводити профілактичні огляди
димоходів не рідше двох разів на рік.

 

4. Регулярно провітрювати  вартиру,

При отруєнні чадним газом необхідно:

1.  Вивести  (винести)  отруєну  людину  з  приміщення,   насиченого чадним газом.

2.         Перевірити у непритомної людини прохідність дихальних шляхів (очистити ротову порожнину від виділень, мокроти, блювотних мас).

3.         Непритомну людину покласти на бік у безпечній позі, слідкувати, Іцоб голова не була закинута.

4.         Дати постраждалому кисень (забезпечити доступ свіжого повітря, відкрити вікно).

5.         При відсутності дихання провести штучне дихання.

6.     При відсутності ритмічної серцевої діяльності - непрямий масаж серця,

7.     Викликати швидку допомогу.

 

 

УВАГА – ОТРУЙНІ ГРИБИ!

Щороку ліси України дають велику кількість їстівних грибів. Ростуть гриби і в степовій зоні – в лісах, штучних лісонасадженнях та полезахисних смугах. Наявність у грибах значної кількості білків (удвічі більше, ніж у картоплі), вуглеводів, мінеральних речовин, мікроелементів, активних та ароматичних речовин дає змогу розцінювати їх як досить поживний та калорійний продукт.

Проте слід завжди пам’ятати, що гриби важко перетравлюються, особливо у неподрібненому вигляді, тому їх краще вживати як приправу. Через певну властивість ферментативної системи малі діти, хворі та люди похилого віку взагалі дуже чутливі до грибних страв. За науковими даними, кількість їстівних грибів, що потрапляють до столу людини навіть у грибні роки, становить близько 10-15 видів. Водночас налічується майже 80 видів отруйних грибів, із них особливо небезпечних – 20-25 видів. Деякі з них за зовнішнім виглядом нагадують їстівні гриби. Найбільш небезпечні отруйні гриби України – це печериця жовтошкіра, рядовка тигрова, мухомор, бліда поганка, строчок, павутинник, опеньок несправжній та деякі інші.

Одним із перших отруйних грибів є строчок звичайний, що містить отрути, які за своєю дією нагадують ті, що має бліда поганка. Симптоми отруєння виникають через 4-6 годин після споживання (біль у шлунку, головний біль, спрага, нудота, пронос, порушення кровообігу і дихання, втрата свідомості).

І все ж найнебезпечнішими серед отруйних грибів є такі, що містять отруту уповільненої дії. До них належать мухомор зелений, білий і смердючий, а також павутинник жовтогарячо-червоний. Отрути, що містяться в цих грибах, призводять до незворотніх органічних змін у печінці та нирках. Через органічні зміни у внутрішніх органах, різке послаблення серцевої діяльності потерпіла людина може через 3-7 діб померти.

Наприкінці літа у хвойних та листяних лісах проростають у великій кількості дуже отруйні мухомор пантерний та мухомор червоний. Дуже поширений і настільки ж небезпечний отруйний гриб – опеньок сірчано-жовтий несправжній, який росте на старих пенька від початку осені до зими. Найтяжчими є отруєння блідою поганкою. Дія отрути цього гриба подібна до дії отрути гюрзи та часто призводить до смерті.

Останніми дослідженнями доведено, що вміст отрути в грибах непостійний, її кількість може змінюватись залежно від погоди, клімату та умов зростання. Трапляються випадки отруєнь їстівними грибами, наприклад опеньком справжнім, коли використання його в їжу триває декілька днів підряд. Причина в тому, що звичайному опеньку певною мірою властива отруйна якість, отрута поступово накопичується у печінці людини, а через деякий час викликає справжнє токсичне отруєння. До отруєнь може призвести також вживання їстівних грибів, якщо вони перезрілі або пролежали тривалий час до обробки.

Досить часто відмічаються випадки отруєння недовареними або непросоленими грибами. Отруєння грибами характеризується тяжким клінічним перебігом і високою летальністю, що зараховує їх до найнебезпечніших захворювань харчового походження. При перших ознаках отруєння, навіть легкого, слід негайно звернутися до медичного працівника та відправити постраждалого до лікарні. До прибуття лікаря хворому треба надати першу допомогу. Передусім слід очистити шлунок і кишківник постаждалого від їжі, давши йому випити 4-5 склянок холодної кип’яченої води або содового розчину (чайна ложка питної соди на склянку води), і штучно викликати блювоту, дати проносне. Після цього покласти хворого в ліжко на живіт, до ніг прикласти грілку. Залишки грибів або грибних страв слід обов’язкого зберегти, адже їх лабораторне дослідження допоможе встановити причину отруєння та призначити необхідне лікування.

Важливо пам’ятати, що гриби є «важкою» їжею, яка взагалі протипоказана дітям до 14 років, людям похилого віку та особам, що мають захворювання шлунково-кишкового тракту. Взагалі усі дикорослі гриби потребують досить обережного ставлення до їх вживання. Якщо ви вирішили вдатися до «тихого полювання», то слід пам’ятати і дотримуватись елементарних правил:

·                      утримуватись від збирання невідомих грибів;

·                      не варто пробувати будь-які сирі дикорослі гриби на смак;

·                      неприпустимо вживати гриби зібрані в екологічно небезпечних місцях (уздовж автошляхів, залізничних колій, лісопосадок у промислових зонах тощо);

·                      слід відбраковувати на місці зіпсовані, зів’ялі, висохлі, перерослі гриби;

·                      не варто купувати гриби поза ринками та у випадкових осіб;

·                      не слід консервувати гриби під герметичні кришки в домашніх умовах, а також забороняється реалізовувати гриби домашньої консервації.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: дотримання правил збирання та приготування грибів – справа відповідальна. Наявність навіть одного отруйного гриба серед їстівних може спричинити важке отруєння і навіть смерть.

 

 

Поведінка на воді

 

Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді. Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.
Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.

Правила поведінки на воді

- купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях;
- безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;
- купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С;
- після прийняття їжі купатися можна не раніше ніж через 1,5-2 години;
- у воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличча і плечі. Це особливо вадливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод;
- у воду слід входити неспішно, обережно пробувати дно ногою. Якщо не вмієшь плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії;
- у воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай;

- ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити;

 

- перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища;

- пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно;

- після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні;- якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.
 

 

Ні в якому разі:
- не купайся без дорослих;
- не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени;
- не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього;
- не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
- не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів;
- не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість;

 

- не грай у воді в небезпечні ігри, а саме: не слід підпливати під тих, хто купається, хапати їх за руки чи ноги, «топити»;

- не подавай помилкові сигнали про допомогу;

 

 

- не купайся у непогоду, при сильному вітрі, великій хвилі.
Якщо у дихальні шляхи потрапила вода варто негайно зупинитися, енергійними рухами рук і ніг затриматися на поверхні води і підняти голову якнайвище, щосили відкашлятися щоб не захлинутися у воді. Плавець повинен дотримуватися правильного ритму дихання.

 

Потрапивши у швидку течію не треба боротися проти неї, необхідно не порушуючи дихання плисти за течією до берега.
Якщо плавець опинився у коловороті, не треба лякатися та втрачати самовпевненість. Необхідно набрати побільше кисню до легенів, зануритися у воду і зробити потужний ривок в сторону за течією, намагаючись потрапити на поверхню води.
Заплутавшись у водоростях, не слід робити різких рухів. Необхідно лягти на спину, прагнучи м’якими спокійними рухами виплисти в бік, з якого припливли.

Для спасіння потопаючої людині треба:

- швидко знайти човен або плавучі предмети (дошку серфінгу, автомобільну камеру, надувне коло);
- викликати “Швидку допомогу”;

 

- без плавзасобів підпливати до потопаючого вдвох - утрьох. Підпливши позаду, обхопити рукою навколо шиї й плисти з ним до берега. Якщо він тягне вас до дна, пірнути глибше, і тоді він відпустить вас. У цьому випадку потопаючого краще транспортувати, схопивши за волосся.
Відразу після того як ви витягли потерпілого з води на берег (або у човен), починайте реанімаційні заходи. Відкрийте рот. Якщо там пісок, іл поверніть голову набік і очистіть ротову порожнину пальцем. Потім перегніть потерпілого через своє коліно так, щоб голова виявилася нижче рівня шлунка, і кілька разів надавіть зверху, щоб видалити воду з легенів. Після чого укладіть потерпілого на тверду поверхню й починайте робити штучне дихання та непрямий масаж серця. Продовжувати їх необхідно до приїзду “Швидкої допомоги”.